Рішення № 12211184, 02.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/23902.11.10 За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в

інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна

приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Альтран В»

Про стягнення 91579,13 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Кудрявцева Р.М.

від відповідачаМельник С.Р.

від прокуратури Чипова О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Альтран В»про стягнення заборгованості за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору №2168/2 від 29.12.06р. в сумі 111562,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. порушено провадження у справі.

У відповідності до поданої позивачем Довідки з ЄДРЮОтаФОП від 21.09.10р. було встановлено нову адресу відповідача м. Київ, бульвар Дружби народів, 10, та копію ухвали від 05.10.10р. про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано на нову адресу. Позивачем також надано суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви на нову адресу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам та прокуратурі за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони та прокуратура були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Позивача та Прокуратури у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники Відповідача проти позову заперечували з підстав, наведених у відзиві.

В судовому засіданні 02.11.10р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами і прокуратурою письмові пояснення, заслухавши усні пояснення присутніх представників сторін та прокуратури, оглянувши надані оригінали документів, на які сторони та прокуратура посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 263 від 25.11.2003 року створено Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, що є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради, і згідно із п. 1.3. Положення виконує функції та повноваження щодо управління комунальним майном, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та виступає від імені райради орендодавцем і укладає договори оренди комунального майна району.

29.12.2006р. між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Альтран В»(Відповідач) було укладено договір № 2168/2 оренди нежилих приміщень, відповідно до якого Відповідачу було надане в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 48,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького/Пирогова 35/1.

Пункт 8.2. Договору встановлює строк дії договору оренди: з 29.12.2006р. по 01.09.2007р.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України, п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна України»та п. 8.4.1 Договору встановлено, що цей договір припиняє свою дію у разі закінчення строку, на який його було укладено. Також в Договорі самі сторони встановили(п. 8.3 Договору), що продовження строку дії Договору можливе лише у разі видання нових розпорядчих документів (розпорядження), тобто у порядку укладання нового договору.

В матеріалах справи відсутні докази, що строк дії Договору оренди було продовжено у погоджений сторонами спосіб шляхом видання нових розпорядчих документів (розпорядження), тобто у порядку укладання нового договору, або іншим способом, в тому числі і на підставі рішення суду.

Отже, Договір припинив свою дію з 02.09.2007р. в звязку з закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 3.2.19 Договору, після припинення дії договору до моменту повернення обєкту оренди орендодавцю за актом прийому-передачі, Орендар зобовязаний вносити плату за фактичне користування обєктом оренди в розмірі орендної плати.

Відповідно до положень пункту 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі закінчення строку дії Договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання вважається порушеним у випадку повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання згідно ст. 610 ЦК України.

В поданому відзиві на позов Відповідач зазначає, що строк дії Договору закінчився 01.09.2007р. та що Відповідач на даний час не користується орендованим за Договором приміщенням і що дане приміщення було передано іншій юридичній особі. Тому вимоги про стягнення плати за фактичне користування приміщенням до нього Відповідача вважає безпідставними.

За клопотанням Відповідача судом було усно зобовязано Позивача надати копію договору оренди нежилого приміщення загальною площею 48,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького/Пирогова 35/1 укладеного Позивачем з жовтня 2007р. по даний час.

Представник Позивача усно зазначив, що Позивач не може надати такий доказ оскільки він в нього фактично відсутній договору оренди нежилого приміщення загальною площею 48,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького/Пирогова 35/1 Позивачем з жовтня 2007р. не укладалось, оскільки зазначене приміщення було передано на підставі Договору по Акту від 29.12.2006р. Відповідачу, і Відповідачем з оренди не поверталось.

Відповідачем також не надано суду доказів повернення Позивачу орендованого за Договором приміщення за актом приймання-передавання, як це передбачено умовами Договору та Законом України «Про оренду державного та комунального майна», або іншим погодженим сторонами способом.

В матеріалах справи також відсутні докази, що Відповідач звертався до Позивача щодо повернення йому орендованого за Договором приміщення, і Позивачем було йому відмовлено.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 3.2.19 Договору, після припинення дії договору до моменту повернення обєкту оренди орендодавцю за актом прийому-передачі, Орендар зобовязаний вносити плату за фактичне користування обєктом оренди в розмірі орендної плати.

Відповідно до п. 2.1 Договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розмір якої за перший місяць складає 3615,36 грн. та ПДВ 723,07 грн., всього 4338.43 грн., далі - згідно невід'ємного додатку до даного договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається рахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 2.4., 2.5 Договору, орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання договору. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків власної господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору та проводив оплату по Договору за фактичне користування приміщення поза строком дії Договору несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 08.04.1999 № 3-рп/99 прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно, визначає, в чому є порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовної заяві необхідність захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Згідно з п.1.3 Положення про Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві Ради (далі Положення), затвердженого рішенням Шевченківської районної у м. Києві Ради від 25.11.03 за № 263 Управління є виконавчим органом, якому райрадою делеговано функції та повноваження щодо управління комунальною власністю територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до п.2 Положення основними завданнями Управління є забезпечення процесу формування комунального майна району, забезпечення ефективного управління комунальною власністю територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Прокуратура Шевченківського району міста Києва в позові та в наданих суду усних поясненнях зазначає, що в результаті недобросовісних дій Відповідача щодо невиконання ним умов Договору бюджет Шевченківського району м. Києва недоотримав кошти з квітня 2009 року по липень (включно) 2010 року за фактичне використання Відповідачем комунального майна району, і Прокуратура тому просить стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору з квітня 2009 року по липень (включно) 2010 року в розмірі 111562,75 грн.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Прокуратурою та Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з плати за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору в розмірі встановленої Договором орендної плати з індексацією, відповідно до якого заборгованість Відповідача з квітня 2009 року по липень (включно) 2010 року становить 111562,75 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми заборгованості, а тому, зважаючи на все вищевикладене, суд вважає обґрунтованими Позовні вимоги Прокуратури та Позивача про стягнення з Відповідача суми заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору за період з квітня 2009 року по липень (включно) 2010 року в сумі 111562,75 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокуратурою та підтримані позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача до Державного бюджету України стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Альтран В»(м. Київ, бульвар Дружби Народів, 10; ідентифікаційний код 33401930) на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 26/4; код 21532540) борг за фактичне користування нежилим приміщенням 111562 (сто одинадцять тисяч пятсот шістдесят дві) грн. 75 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Альтран В»(м. Київ, бульвар Дружби Народів, 10; ідентифікаційний код 33401930) в доход Державного бюджету України 1115 (одна тисяча сто пятнадцять) грн. 63 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Альтран В»(м. Київ, бульвар Дружби Народів, 10; ідентифікаційний код 33401930) в доход Державного бюджету України (на рахунок 31218264700001, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, Код ЄДРПОУ 24262621, Банк ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу: 22050003) 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 03.11.10р.