Рішення № 12210634, 20.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/32020.10.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Тампомехініка Україна"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ Віжн"

про                    стягнення 104 856,09 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Посохов В.А.

від відповідача - не з’явилися

У судовому засіданні 20.10.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тампомехініка Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ Віжн" 104856,09 грн. (99094,83 грн. - основного боргу, 5762,07 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами) заборгованості за Договором поставки № 200905-1 від 05.05.2009 року.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2010 порушено провадження у справі № 15/320 та призначено до розгляду на 26.08.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 відкладено розгляд справи № 15/320 на 06.10.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2010 продовжено строк вирішення спору у справі № 15/320 та відкладено розгляд справи на 19.10.2010.

19.10.2010р. в судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому визнав основний борг в розмірі 96139,02 грн., а в задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 5762,07 грн. просив відмовити.

У своєму відзиві відповідач зазначає про те, що умовами договору поставки № 200905 від 05.05.2009 року передбачена відповідальність відповідача за порушення строків оплати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. З тексту позовної заяви вбачається, що позивач за порушення строків оплати просить стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами. Проте, сторонами не було передбачено сплату процентів за користування чужими грошовими коштами та їх розмір.

Крім того, відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені не підлягає задоволенню, оскільки поставка товарів здійснювалась не на підставі договору поставки № 200905-1 від 05.05.2009 року, яким передбачена відповідальність за порушення строків оплати, а на підставі усної домовленості та видаткових накладних.

В підтвердження своїх заперечень відповідач посилається на те, що в рахунках-фактурах позивача на оплату товару не зазначено, що вони виписані саме на підставі договору поставки № 200905 від 05.05.2009 року, а також не зазначено строків оплати та відповідальність за несвоєчасну оплату рахунку.

Також у відзиві відповідач зазначає про те, що на підставі видаткових накладних № 10 від 12.01.2010р., № 42 від 18.01.2010р., № 67 від 21.01.2010р., № 256 від 23.02.2010р. позивач здійснював поставку товару в той час коли строк дії договору поставки № 200905-1 від 05.05.2009 року закінчився 31.12.2009р. В зв’язку з цим відповідача вважає, що поставка товару позивачем після закінчення строку дії договору поставки № 200905-1 від 05.05.2009 року підтверджує те, що поставка товару здійснювалась на підставі усної домовленості та видаткових накладних, а не на підставі договору поставки № 200905-1 від 05.05.2009 року.

19.10.2010р. в судовому засіданні судом оголошено перерву на 20.10.2010р.

20.10.2010р. в судовому засіданні судом представник позивача подав суду клопотання, в якому уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ Віжн" 104856,09 грн. (96139,02 грн. - основного боргу, 15397,47 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами/пені) заборгованості за Договором поставки № 200905 від 05.05.2009 року.

Відповідач у судове засідання 20.10.2010р. не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тампомехініка Україна" - Постачальник (далі - Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТ Віжн" - Покупець (далі - Відповідач) уклали Договір поставки № 200905-1 (далі - Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобов’язувався поставляти товари, а Відповідач зобов’язувався приймати товар та оплачувати його на умовах даного Договору.

Відповідно до умов п. 10.1. Договору, він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими сторонами та діє до 31.12.2009р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов’язань до даному Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору датою відвантаження товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідно до п. 4.1. Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати оплату товару протягом 30 календарних днів з дати поставки.

В період з 20.11.2009р. по 23.02.2010р. Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 99094,83 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (копії наявні у матеріалах справи).

В порушення умов Договору Відповідач частково розрахувався за отриманий товар у розмірі 2955,81 грн.

01 березня 2010 року Позивач надіслав Відповідачу претензію, яку Відповідач отримав 03.03.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (оригінал повідомлення знаходиться в матеріалах справи).

У відповідь на вищевказану претензію Відповідач надіслав Позивачу графік погашення заборгованості. Проте, заборгованість перед Позивачем в повному обсязі не оплатив.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача склала 96139,02 грн.

Враховуючи те, що дія Договору закінчилась 31.12.2009р. (п. 10.1. Договору) та сторонами не продовжувалась, суд дійшов до висновку, що поставка товару в період з 20.11.2009р. по 31.12.2009р. здійснювалась на підставі Договору, а в період з 01.01.2010р. по 23.02.2010р. на підставі усної домовленості та видаткових накладних.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 96139,02 грн. і підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов’язання в розмірі 15397,47 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до умов п. 7.2. Договору за порушення строків оплати Відповідач зобов’язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, пеня нараховувалась позивачем на суму заборгованості, яка виникла в зв’язку з несплатою відповідачем товару, поставленого на підставі видаткових накладних за період з 20.11.2009р. по 23.02.2010р.

Проте, оскільки дія Договору закінчилась 31.12.2009р. (п. 10.1. Договору), суд дійшов до висновку, що пеня підлягає перерахунку, оскільки в період з 01.01.2010р. по 23.02.2010р. поставка товару здійснювалась не на підставі договору, а на підставі усної домовленості між сторонами та видаткових накладних.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня за розрахунком суду в розмірі 4950,23 грн. (пеня нарахована на суму заборгованості, яка виникла в зв’язку з несплатою відповідачем товару, поставленого на підставі видаткових накладних за період з 20.11.2009р. по 31.12.2009р.).

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі, а правочин вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму заборгованості, яка виникла в зв’язку з несплатою відповідачем товару, поставленого на підставі видаткових накладних за період з 01.01.2010р. по 31.12.2009р., задоволенню не підлягають, оскільки сторонами в 2010 році не укладалося письмового правочину для забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

За наведених обставин, сума, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 101089,25 грн. (96139,02 грн. основного боргу та 4950,23 грн. пені).

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 1010,89 грн. та 225,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тампомехініка Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ Віжн" (юридична адреса: 02150, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8-А; поштова адреса: 02660, м. Київ, б-р. Верховної Ради, 34, оф. 601, банківські реквізити: р/р 26003050068300 в АКІБ "УкрСиббанк" КРД, МФО 351005, ЄДРПОУ 34426694), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тампомеханіка Україна" (юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 83, 2-й поверх; поштова адреса: 04080, вул. Аляб’єва, буд. 3; банківські реквізити: р/р 26007102052001 в ПАТ "Альфа-Банк" м. Києва, МФО 300346, код ЄДРПОУ 34427132) 96139 (дев’яносто шість тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 02 коп. - основного боргу, 4950 (чотири тисячі дев’ятсот п'ятдесят) грн. 23 коп. - пені, 1010 (одна тисяча десять) грн. 89 коп. - державне мито та 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 27 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних Товариства з обмеженою відповідальністю "Тампомехініка Україна" вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.Г.Хоменко

Дата підписання рішення: 05.11.2010