Ухвала суду № 12210505, 02.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02.07.10№ 05-5- 11 / 7224 Суддя , розглянувши

позовну заяву Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я"

про визнання права власності зобов'язання повернути майно або стягнення завданої майнової шкоди (збитків)

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство “Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сузір’я” про визнання права власності на майно за позивачем і зобов’язання відповідача повернути належне позивачу майно, або стягнути з відповідача на користь позивача суму завданої майнової шкоди (збитків) 3608,69 грн.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство на підставі якого подається позов.

Викладені у позовній заяві обставини на яких ґрунтуються заявлені вимоги щодо зобов’язання відповідача повернути майно або стягнути з відповідача суму завданої майнової шкоди у розмірі 3608,69 грн. унеможливлюють вирішення таких вимог судом, оскільки в силу положень ч. 4 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Крім того, позивачем у позовній заяві не наведено правового обґрунтування заявленої позовної вимоги саме про визнання права власності на майно, законодавства, на підставі якого заявлено вказану вимогу.

Також позивачем не наведено та не надано доказів на підтвердження невизнання відповідачем права власності позивача на спірне майно.

Частиною 4 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заяві повинна містити зміст позовних вимог.

Позивачем у позовній заяві не зазначено конкретного змісту позовних вимог, заявлені вимоги не чіткі та не містять вимог щодо того, на яке саме майно необхідно визнати право власності позивача та яке саме майно зобов’язати відповідача повернути позивачу.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

У поданій до Господарського суду міста Києва позовній заяві позивачем заявлені вимоги як майнового (визнання права власності та стягнення), так і немайнового характеру (зобов’язання повернути майно).

Згідно п.п. “а” п.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв, майнового характеру що подаються до господарських судів, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із позовних заяв немайнового характеру, ставка державного мита становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.п. “б” п.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”).

У випадках об’єднання в позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито, згідно з п. 36 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, підлягає сплаті як за ставками встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками встановленими для розгляду позовних заяв немайнового характеру.

Як вбачається з доданого до позовних матеріалів платіжного доручення № 36711 від 10.03.2010 позивачем сплачено лише 102,00 грн. державного мита, тобто оплачені лише вимоги майнового характеру.

Доказів сплати державного мита за позовні вимоги немайнового характеру до позовних матеріалів не надано.

Неподання доказів сплати державного мита є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

У позовній заяві позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено два договори оренди на оренду охолоджувача, за якими передано в оренду два охолоджувача.

Позивачем порушено правила об’єднання вимог, оскільки в одній позовній заяві об’єднанні вимоги майнового та немайнового характеру щодо різних охолоджувачів, які передані в оренду з різними договорами і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Заявлені позивачем вимоги майнового та немайнового характеру виникають з різних правових підстав і тягнуть за собою різні правові наслідки, що суттєво утруднить вирішення спору.

При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору окремо та існування чи відсутність підстав для визнання права власності на кожний охолоджувач окремо.

Як про те зазначено у коментованій статті Господарського процесуального кодексу (ст. 58 ГПК України) господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України на користь Іноземного підприємства “Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед” (07442, Київська обл., Броварський р-н, 51 км. Санкт-Петербурзького шосе, ідентифікаційний код 21651322) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита сплаченого згідно платіжного доручення № 36711 від 10.03.2010 та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що сплачені згідно платіжного доручення № 36712 від 10.03.2010.

Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя                                                                       Ю.М. Смирнова