Рішення № 12210130, 02.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2010Справа №2-24/4517-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6).

До відповідача Науково виробничого підприємства «Компанія «Ньютон Елєктронікс» (95015, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Батурина, буд. 23).

Про стягнення 26012,12 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Антипенко М. О. представник, довіреність №437-Д від 09.08.2010р., паспорт.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Науково виробничого підприємства «Компанія «Ньютон Елєктронікс» про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 18594,77 грн., індекс інфляції в розмірі 5192,88 грн., 3% річних в сумі 1353,06 грн. та пеню в розмірі 871,41 грн., а всього 26012,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору на постачання електричної енергії № 3696 від 31.05.2006р., відповідач порушив взяті на себе зобовязання з повної та своєчасної оплати наданих Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" послуг, у звязку з чим у Науково виробничого підприємства «Компанія «Ньютон Елєктронікс» сформувалась заборгованість за спожиту активну електричну енергію, яка за ствердженням позивача, складає 18594,77 грн.

Таким чином, вважаючи, що право Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" порушено відповідачем та посилаючись на порушення ним умов договору на постачання електричної енергії № 3696 від 31.05.2006р. та норм чинного законодавства, позивач просить суд стягнути з Науково виробничого підприємства «Компанія «Ньютон Елєктронікс» зазначену суму заборгованості у примусовому порядку.

Крім того, за ствердженням позивача, у нього виникло право вимоги про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, нараховані суми яких він також просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16 вересня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не представив, від відповідача повернуто поштову кореспонденцію, яка направлялась судом на його адресу, згідно довідки ГУ статистики в АР Крим, з відміткою поштового відділення «адресат вибув».

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

31.05.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» ( Постачальник ) та Науково виробничим підприємством «Компанія «Ньютон Елєктронікс» ( Споживач ) був укладений договір про поставку електричної енергії №3696.

Відповідно до п. 1 вказаного договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору і додатків до договору, які є його невідємними частинами.

Відповідно до п. п. 2.1.2 вказаного договору постачальник зобовязався поставляти споживачу електроенергію, як різновид товару у обсягах, визначених у відповідності до розділу 5 і з врахуванням умов розділу 6 цього договору.

Відповідно до п. п. 2.2.3 вказаного договору споживач в свою чергу зобовязався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, відповідно до умов Додатків №4.1 або №4.2 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 1 Додатку №4.1 до вказаного договору «Порядок розрахунків для споживачів, що здійснюють передоплату за споживану електричну енергію» розрахунки за споживану електроенергію здійснюються у відповідності до п. 6.6 Правил користування електричною енергією. Розрахункова дата ( день, коли споживач надає акт про обсяги споживаної електроенергії, а постачальник виставляє остаточний рахунок ) встановлюється 9 ого числа кожного місяця.. відповідно розрахунковим вважається період з 9 ого числа до такого же числа наступного місяця.

Відповідно до п. 9.7 вказаного договору №3696 він вступає в силу з дня його підписання і діє на час строку дії договору оренди приміщення, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Відповідно до наявного в матеріалах справи договору б/н оренди приміщень у приватної особи від 01.06.2006 р., відповідач по справі орендував у гр.. ОСОБА_1 офісне ( нежитлове ) приміщення загальною площею 179,2 кв. м.. що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул.. Севастопльська, 41/6, що розташовані у підвалі і складаються з приміщень №№1, 2, 3, 5 і кладових №№ 4, 6, 7 і 8. ( а. с. 47 ).

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору він був укладений з 01.06.2006 р. строком на пять років з правом пролонгації.

Суду не було надано доказів його розірвання або визнання недійсним у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач по справі неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання щодо сплати спожитої електроенергії, що привело до виникнення заборгованості за період з 09.12.2007 р. по 09.08.2008 р. у розмірі 18 594,77 грн.

Відповідач, в супереч вимогам ст. 33 ГПК України, доказів сплати наявної заборгованості суду не представив.

При таких обставинах, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за споживану електроенергію у розмірі 18594,77 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у розмірі 871,41 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2.1 договору №3696 за внесення платежів, передбачених п. п. 2.2.3 2.2.4 цього договору, з порушення строків, визначених Додатками №4.1, №4.2 «Порядок розрахунків», споживач зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати.

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 871,41 грн. за період з 14.03.2010 р. по 12.09.2010 р. Однак як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи заборгованість виникла за період 2008 р. З урахуванням вказаного та враховуючи положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування пені за період з 14.03.2010 р. по 12.09.2010 р., є безпідставним, оскільки виходить за межі встановленого Законом шестимісячного строку.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 871,41 грн. необхідно відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 5192,88 грн. і 3% річних у розмірі 1353,06 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок позивача, суд погодився з тим, що з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати за період з грудня 2007 р. по березень 2010 р. у розмірі 5192,88 грн. і 3% річних за період з 13.12.2007 р. по 12.09.2010 р. у розмірі 1353,06 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що рішення у повному обсязі буде складено 05.11.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 05.11.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з науково виробничого підприємства «Компанія «Ньютон Елєктронікс» (95015, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Батурина, буд. 23, ЗКПО 24866773 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ( р/р 260323051142 в філії КРУ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400 ) заборгованість за споживану актину електроенергію у розмірі 18594,77 грн.

3.Стягнути з науково виробничого підприємства «Компанія «Ньютон Елєктронікс» (95015, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Батурина, буд. 23, ЗКПО 24866773 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ( р/р 260073013142 в філії КРУ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400 ) інфляційні втрати у розмірі 5192,88 грн.; 3% річних у розмірі 1353,06 грн.; державне мито у розмірі 251,41 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 228,09 грн.

4.В частині стягнення пені у розмірі 871,41 грн. у позові відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим Г.Г. Колосова

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.