Ухвала суду № 122095889, 04.10.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 641/5783/24

н/п 2-з/953/64/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2024 р.

Київський районнийсуд м.Харковав складіголовуючого суддіВітюк Р.В.розглянув заяву ОСОБА_1 прозабезпечення позовуу цивільнійсправі запозовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна про визнання заповіту недійсним

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточненення позовних вимог) до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , треті особи: ДССД ХМР, Приватний нотаріус ХМНО Непочатих В.В. про визнання заповіту від 13.07.2010, який складений і посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Непочатих В.В. зареєстрований і реєстрі №1469 від імені ОСОБА_4 недійсним. Також просив стягнути судові витрати, зокрема, судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2024 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання.

02.10.2024 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту із забороною відчуження квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 до вирішення питання по суті. Заборонити будь-яким третім особам, відповідачу по справі здійснювати дії стосовно перереєстрації, огляду, оцінки, технічної інвентаризації квартири АДРЕСА_1 з метою підготовки документів до зміни власника, перереєстрації майна на іншу особу до вирішення питання по суті спору та набрання рішення суду законної сили.

Заява обґрунтована тим, що предметом позову є визнання недійсним заповіту, яким ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_5 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Поданий позов та наявний спір стосовно визнання недійсним правовстановлюючого документу на підставі якого спадкодавець вступив у спадщину на спірну квартиру і строк для отримання від спадкоємців усіх заяв закінчився, нотаріус має можливість видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю за заповітом, а у відповідача наявний правовстановлюючий документ (який оспорюється в суді) для підтвердження наявності у спадкодавця спадкового майна, існує можливість утруднення та невиконання рішення суду про визнання недійсним заповіту та реальна загроза неможливості визнання права власності на квартиру, у разі її перереєстрації на нового власника нотаріусом під час підготовчого розгляду справи, що зумовить до іншого судового спору, зміни підстав та предмету спору, неможливості всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті. У зв`язку з цим є необхідність для забезпечення позову.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.10.2024 справу передано для розгляду судді Вітюку Р.В.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.04.2021.

Після смерті ОСОБА_6 єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 .

Також позивач надав свідоцтво про смерть (Серії НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії заповіту від 13.07.2010 ОСОБА_4 заповіла квартиру АДРЕСА_3 ) ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Перевіривши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно зіст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 cт. 150ЦПК Українипозов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №127/25378/21).

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Подібних висновків дійшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Предметом позову у даній справі є визнання заповіту, яким ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_5 квартиру заадресою: АДРЕСА_2 недійсним.

Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на вказану квартиру та забороною будь-яким третім особам, відповідачу по справі здійснювати дії стосовно перереєстрації, огляду, оцінки, технічної інвентаризації квартири.

Водночас позивач ані до заяви про забезпечення позову, ані до позовної заяви не надав доказів родинних зв`язків між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , доказів реалізації ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 в його інтересах) права на спадщину (звернення із заявою про прийняття спадщини, отримання свідоцтва на спадкове майно, тощо) або ж доказів реалізації самого майна (продаж, міни, іншого відчуження).

При цьому суд врахорвує, що з моменту смерті ОСОБА_4 минуло понад шість років, водночас жодних обставини стосовно переходу права власності на нерухоме майно, вчинення нотаріусом дій щодо реєстрацій права власності на квартиру заявник також не надав, що вказує на відсутність обставин, які б вказувала на вчинення дій із спадковим майном.

Тобто заявник, в порушення положень 76 - 81 ЦПК України не надав жодних доказів на підтвердження факту наявності у нього певного права, не навів обставин, що вказуються на вчинення будь-яких дій з нерухомим майном на підтвердження обґрунтованого припущення, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову ефективне виконання рішення буде неможливим.

Суд зазначає, що саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, відповідно до ч. 1-2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суд також враховує принцип пропорційності під час вирішення питання про можливість вжиття заходів забезпечення позову та зазначає, що за відсутності достатніх доказівна підтвердження обмеження права власності, зокрема, розпоряджатися ним буде протиправним втручанням у право власника, що є порушенням ст. 321 ЦК України та статті 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, заявник не навів і не підтвердив належними доказами обставин, з якими законо пов`язує можливість вжиття таких заходів забезпечення позову, як накладення арешту та заборону вчиняти певні дії, а тому у суду відсутня підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє можливості позивача повторно звернутися з такою заявою з наданням відповідних доказів та наведенням обставин,з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 2, 149 - 153, ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна про визнання заповіту недійсним відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Роман ВІТЮК