Ухвала суду № 122090723, 02.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32047/24

Провадження № 6/761/1322/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Ідея Банк», ОСОБА_1 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису,-

ВСТАНОВИВ:

31.08.2024 року до суду надійшла зазначена заява.

В заяві заявник просить: замінити сторону (стягувача) з АТ «Ідея Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Сонаті» за виконавчим написом №9939 від 24.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 40 469,09 грн.

Заява обґрунтована тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. видано виконавчий напис №9939 від 24.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 40 469,09 грн.

Вказаний виконавчий напис перебуває на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у рамках виконавчого провадження НОМЕР_1.

25.07.2023 року між ТОВ «ФК «Сонаті» та АТ «Ідея Банк» було укладено Договір факторингу №25/07 із відступленням прав грошової вимоги за кредитним договором, відповідно до якого перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором №C-607-004256-18-980 від 16.01.2018 року до ТОВ «ФК «Сонаті».

А тому оскільки до заявника перейшло право вимоги, просить замінити первісного кредитора АТ «Ідея Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Сонаті».

Представник заявника в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, представників не направили, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Тому суд вважає за можливе розглядати заяву у відсутність сторін, оскільки згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис №9939, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №C-607-004256-18-980 від 16.01.2018 року в розмірі 40 469,09 грн.

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.10.2019 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, з виконання виконавчого напису №9939 від 24.09.2019 року.

25.07.2023 року між ТОВ «ФК «Сонаті» та АТ «Ідея Банк» укладено Договір факторингу №25/07.

Як зазначає заявник, на підставі вказаного договору до нього перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором №C-607-004256-18-980 від 16.01.2018 року.

Як вбачається, заявник надав витяг з реєстру боржників №1 до договору факторингу від 25.07.2023 №25/07, який підписаний лише директоркою ТОВ "ФК "Сонаті".

Представник заявника не надав доказів, що реєстр боржників у відповідності до положень п.5.1, 4.1 Договору був підписаний обома сторонами Договору.

Крім того, суду не надано доказів виконання заявником положень п.4.1 Договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У постанові від 12.10.2022 року у справі № 183/4196/21, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді питання про розмежування юрисдикції чітко визначає, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20).

При цьому, за змістом ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також у випадку, коли суд має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Надавши докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України).

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин при невизнані їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Таким чином, оскільки заявником на підтвердження вимог, зазначених у заяві про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, надано витяг з Реєстру Боржників до Договору факторингу №25/07, який підписаний лише представником заявника, не надано доказів виконання п.4.1 Договору, внаслідок чого судпозбавлений можливості встановити факт відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 від Акціонерного товариства «Ідея Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті», тому приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 442 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Ідея Банк», ОСОБА_1 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: Н.Г. Притула