Ухвала суду № 122063228, 03.10.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №ЗД/380/26/24

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

03 жовтня 2024 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви

встановила :

ОСОБА_1 03.10.2024 надіслав суду клопотання про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якому просив:

1. Заборонити Державній міграційній службі України, в тому числі її територіальним органам/територіальним підрозділам приймати рішення про визнання паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого 26.05.2017 року, органом 1201, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , УНЗР: 19780708-01072 недійсним, його анулювання та знищення, а також вчиняти дії, спрямовані на виконання уже прийнятого рішення про визнання цього паспорта недійсним, його анулювання та (або) знищення.

2. Постановити ухвалу з урахуванням частини першої статті 156 КАС України та статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши в ній наступну інформацію: - зазначити дату видачі ухвали; - зазначити відомості щодо боржника та стягувача: Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , Місце проживання: АДРЕСА_1 ; Боржник: Державна міграційна служба України, код ЄДРПОУ: 37508470, Місце знаходження: вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001; - зазначити, що ухвала підлягає негайному виконанню; - зазначити, що строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки; - зазначити дату набрання ухвалою законної сили в порядку статті 256 КАС України, з моменту підписання її суддею.

Протоколом автоматизованого розподілу від 03.10.2024 заява розподілена судді Морській Г.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи відсутність необхідності отримати додаткові документи або пояснення, суд розглядає заяву ОСОБА_1 у письмовому провадженні без виклику сторін.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що при перетині громадянином України ОСОБА_1 23.09.2024 року державного кордону України в пункті пропуску «Мостиська», службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 вилучено поданий останнім на прикордонний контроль паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 26.05.2017 року, органом 1201, про що складено відповідний акт.

Підставою вилучення зазначено те, що паспортний документ являється частково підроблений. Окрім цього, наведеним суб`єктом владних повноважень прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у перетинанні державного кордону України по причині того, що він не зміг надати на паспортний контроль необхідних документів.

Заявник стверджує, що має намір звернутися до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина № НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії щодо вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та зобов`язання вжити заходів щодо повернення вилученого паспорта, визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України. Також заявник клопотатиме про залучення до участі в справі Державну міграційну службу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Посилаючись на Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року № 152 (далі Порядок № 152) заявник стверджує, що вилучений паспорт передається до територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби України, який буде зберігатися там до прийняття цим органом рішення про визнання його недійсним і подальшого анулювання та знищення.

Та зазначає: «… враховуючи предмет спору, який має намір ініціювати заявник, а також те, що в разі визнання вилученого паспорта недійсним, його анулюваня та (або) знищення позивач не зможе відновити правовий стан, який існував до імовірного порушення прав, - доцільно забезпечити позов шляхом встановлення заборони Державній міграційній службі України, в тому числі її територіальним органам/територіальним підрозділам приймати рішення про визнання вилученого паспорта недійсним, його анулювання та знищення, а також вчиняти дії, спрямовані на виконання уже прийнятого рішення про визнання цього паспорта недійсним, його анулювання та (або) знищення. Такий захід забезпечення є співмірним із вимогами які плануються заявлятися, спроможний виконати завдання інституту забезпечення позову (пункт 1 частини другої статті 150 КАС України) та не спричиняє несприятливих наслідків для заінтересованих осіб».

Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує наступні правові норми.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; … 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьої статті 151 КАС України).

При цьому, заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Частиною першою ст. 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Отже, законодавцем визначено, що заява про забезпечення адміністративного позову повинна містити обґрунтування необхідності та заходу забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Із поданої заявником заяви слідує, що він просить заборонити Державній міграційній службі України приймати рішення про визнання паспорта недійсним, тобто реалізовувати власні повноваження державного органу щодо встановлення наявності чи відсутності підроблення документа.

Втім посилання на те, що документ частково підроблений міститься в акті вилучення від 23.09.2024, долученому позивачем до заяви.

Так п. 88 Порядку № 152 вилучений (у тому числі тимчасово) паспорт зберігається у територіальному органі/ територіальному підрозділі ДМС, закордонній дипломатичній установі до прийняття рішення про визнання його недійсним і подальшого анулювання та знищення в порядку, встановленому у пунктах 92-95 цього Порядку, або повернення заявнику.

Відтак анулювання та знищення паспорта можливе виключно у випадках, передбачених п. 89 Порядку № 152 у разі визнання його недійсним, у випадку заявника - підробленим. У разі ж встановлення дійсності паспорта такий документ підлягає поверненню.

Тому заходи забезпечення позову у редакції позивача є такими, що не відповідають меті інституту забезпечення позову та не містять зв`язку між предметом позову та конкретним заходом.

Оскільки дійсність паспорта матиме наслідком його повернення, а недійсність наслідки передбачені Порядком № 152.

Таким чином, заявником не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Отже, відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, відтак, у задоволенні клопотання належить відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суддя

ухвалила:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Морська Г.М.