Ухвала суду № 122060933, 03.10.2024, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/692/24

Провадження №2/951/265/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 жовтня 2024 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сампару Надію Миронівну звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до пункту 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема : 1) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 2) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Крім цього, частиною п`ятою статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказує, що є власником транспортного засобу Renault Megane державний номерний знак НОМЕР_1 , разом з тим, до позовної заяви долучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , відповідно до якого власником траспортного засобу Renault Megane державний номерний знак НОМЕР_1 значиться ОСОБА_3 . Такі ж відомості про власника транспортного засобу вказані у висновку експерта №105/24 від 16.09.2024.

Жодних доказів, що підтверджують належність транспортного засобу Renault Megane державний номерний знак НОМЕР_1 позивачу, як і на підтвердження правових підстав користування позивачем таким транспортним засобом до матеріалів позову не надано.

Також до матеріалів позовної заяви не долучено копій документів, що підтверджують особу позивача, зокрема, копії паспорта громадянина України на його ім`я.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно прохальної частини позовної частини позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальні витрати (матеріальну шкоду), завдані внаслідок ДТП в розмірі 68009,44 грн, яка складається із матеріальних збитків завданих здоров`ю позивача, матеріальних збитків, завданих майну позивача, матеріальної шкоди завданої транспортному засобу Renault Megane державний номерний знак НОМЕР_1 .

З огляду на вказане, рішення за результатами розгляду даної справи може вплинути на права та обов`язки власника транспортного засобу Renault Megane державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивачем заявлено позовну вимогу, зокрема, про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. Однак позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, заявленої до стягнення. Зокрема, обґрунтований розрахунок повинен містити обчислення розміру моральної шкоди та порядок нарахування відповідних сум за кожним відмінним критерієм відшкодування (додавання, множення, нарахування процентів, підсумок тощо) й підстави такого розрахунку, передбачені законом.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, зіславшись на скрутне матеріальне становище.

З приводу заявленого позивачем у позовній заяві клопотання про звільнення від сплати судового у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, суддя зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законодавством, яке визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір»суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Вирішуючи питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.02.2022 у справі № 697/2951/19 зазначено, що: «з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Разом із тим, Верховний Суд зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичною особою є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідка з Пенсійного фонду України, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивач зазначає, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, адже 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік перевищує суду збору за подання позовної заяви.

На обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач подав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 20.09.2024, відповідно до яких дохід ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 за період з першого кварталу по четвертий квартал 2023 року становить 31100,00 грн.

Водночас відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, не є належним доказом скрутного матеріального становища позивача, та відповідно, не свідчить про неможливість сплати судового збору за звернення до суду із позовом, оскільки не підтверджує відсутність у нього інших доходів та не містить відомостей про загальний майновий стан позивача, який може мати й інші джерела доходу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 20.04.2023 у справі №990/13/223.

Також на підтвердження незадовільного майнового стану позивачем подано довідку з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5. Однак суд звертає увагу, що довідка ОК-5 - це індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яка містить дані щодо суми заробітку для обчислення пенсії, визначення страхового стажу, сплати страхових внесків. На підставі цієї довідки застрахована особа отримує інформацію щодо набутого страхового та заробітної плати, яка буде врахована при призначенні пенсії. При цьому така довідка не дає підстав вважати, що зазначені в ній суми є єдиним джерелом доходу позивача, оскільки не містить відомостей про його майновий стан, який може мати інші джерела доходу на момент подання позову.

Інших доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів призначених для сплати судового збору на момент подання позовної заяви, таких як довідка про доходи з пенсійних органів, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо, позивачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи те, що надані позивачем докази для звільнення від сплати судового збору належним чином не підтверджують його майновий стан, клопотання про звільнення від сплати судового збору до задоволення не підлягає.

Відтак всупереч вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не долучено оригінал документа на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Відповідно до частини першої статті 4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру: стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП; стягнення моральної шкоди. Позивачем зазначено ціну позову 168009,44 грн.

Відтак позивач повинен сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1680,09 грн за платіжними реквізитами Козівського районного суду Тернопільської області:

отримувач коштів: ГУК у Терн.обл./тг смт.Козова/22030101,

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599,

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),

рахунок отримувача: UA128999980313131206000019763;

код бюджетної класифікації 22030101;

призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Козівський районний суд Тернопільської області (назва суду, де розглядається справа).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що позовна заява подана без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів на підтвердження перебування транспортного засобу Renault Megane державний номерний знак НОМЕР_1 у власності позивача або які підтверджують правові підстави користування позивачем даним транспортним засобом;

- копій документів, що підтверджують особу позивача, зокрема, копії паспорта громадянина України на ім`я позивача;

- обгрунтованого розрахунку моральної шкоди;

- позовної заяви у новій редакції (із доказами надіслання копії іншим учасникам справи відповідно до вимог статті 43 ЦПК України), у якій уточнити склад учасників справи (з урахуванням того, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки власника транспортного засобу ОСОБА_3 ), із зазначенням даних, визначених пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України.

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та за реквізитами вказаними вище або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтями175,177,185,258-261,353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку виконання позивачем вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Лавренюк