Рішення № 122060932, 03.10.2024, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/578/24

Провадження №2/951/219/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Галаса В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони є батьками малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.11.2013 з відповідача на користь позивача присуджено стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн щомісячно, починаючи з 09.07.2013 і досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що на теперішній час розмір аліментів, визначений рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.11.2013 є значно меншим за прожитковий мінімум для дитини відповідно віку та не може забезпечити потреб дитини у повному обсязі. Також, з часу присудження відповідачу аліментів, дочка подорослішала, збільшилися потреби у навчанні, розвитку, витрати на лікування, реабілітацію, а тому дочка потребує значно більшого догляду та матеріального забезпечення. Відповідач офіційно працевлаштований, проходить військову службу в Національній поліції, а тому має дохід, що свідчить про його можливість сплачувати аліменти у збільшеному розмірі. Позивач на теперішній час не працює, підприємницькою діяльністю не займається, з огляду на що в останньої відсутній достатній дохід для належного утримання дочки.

З огляду на викладене, беручи до уваги майновий стан відповідача, який офіційно працевлаштований, майновий стан позивача, яка не працює, підприємницькою діяльністю не займається, зміну економічної ситуації в країні, і як наслідок збільшення витрат на утримання дитини, а також рівний обов`язок батьків утримувати дитину, позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.11.2013, а саме з твердої грошової суми у розмірі 700 грн щомісячно на 1/4 частину усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки саме такий спосіб стягнення аліментів буде достатнім для забезпечення потреб дитини.

Ухвалою судді від 09.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 05.09.2024.

23.08.2024 відповідачем ОСОБА_2 подано заперечення на позовну заяву, у яких позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів визнав частково, з огляду на те, що не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, у якому просить позивач. Повідомив, що згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30.07.2017 сплачує аліменти на утримання дочки від іншого шлюбу ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, також допомагає своїй матері ОСОБА_5 , яка є інвалідом 3 групи. Зазначив, що участь у вихованні та утриманні дочки приймає, зокрема, крім сплати аліментів, додатково матеріально допомагає позивачу в утриманні дочки, також дочка щороку двічі перебуває у відповідача в гостях та всі витрати, пов`язані з перебуванням дочки, несе відповідач. Просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та стягувати з нього на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

11.09.2024 позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на заперечення, у яких доводи відповідача, викладені у запереченні на позовну заяву, вважає необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він не може сплачувати аліменти у розмірі, заявленому нею. Щодо посилань відповідача, що він допомагає своїй матері ОСОБА_6 , яка є інвалідом 3 групи зазначає, що з поданих відповідачем доказів не вбачається, що відповідач несе матеріальні витрати на утримання своєї матері, а долучене пенсійне посвідчення матері відповідача підтверджує лише статус останньої. Долучені відповідачем платіжні інструкції та платіжні доручення підтверджують лише факт сплати відповідачем аліментів на утримання дочки у розмірі, визначеному рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.11.2013, вказаними документами не підтверджується факт сплати відповідачем додаткових сум, крім аліментів, на утримання дочки. На підставі наведеного, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

21.09.2024 відповідач ОСОБА_2 подав заперечення на відповідь на відзив, доводи яких фактично зводяться до аргументів, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, поданих ним 23.08.2024. Зазначив, що позовні вимоги визнає частково та просить стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 05.09.2024 судовий розгляд цивільної справи відкладено на 19.09.2024.

Ухвалою суду від 19.09.2024 судовий розгляд цивільної справи відкладено на 03.10.2024.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, представник позивача адвокат Терлюк О.Я. подав заяву від 03.10.2024, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на заперечення, просив їх задовольнити у повному обсязі, справу просив розглянути без його участі та без участі позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, у поданих запереченнях на відповідь на відзив від 21.09.2024 справу просив розглядати без його участі.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 05.02.2013 Дибщенською сільською радою Козівського району Тернопільської області (а.с. 7).

Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.11.2023, яке набрало законної сили 28.11.2013 у справі №600/827/13-ц, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 700 (сімсот) гривень щомісячно, починаючи з 09.07.2013 до її повноліття (а.с.6).

На підставізазначеного рішеннясуду Козівськимрайонним судомТернопільської області05.12.2013видано виконавчийлист простягнення звідповідача аліментів(а.с.10).

Згідно Витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 30.07.2024 №303/3-16 дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє, діагноз: респіраторний синергізм, розлад психологічного розвитку, дитина потребує інклюзивної форми навчання.

Згідно довідки від 13.12.2023 №3961/59/13-2023, ОСОБА_2 проходить службу в Національній поліції та перебуває на посаді поліцейського взводу №4 роти №2 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада» Національної поліції України «Лють» (а.с. 12).

Згідно Довідки Форми ОК-5 сформованої станом на 29.07.2024 щодо ОСОБА_1 , встановлено, що починаючи з жовтня 2020 року і по теперішній час ОСОБА_1 доходів не отримує (а.с. 8, 9).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.07.2024, ОСОБА_1 30.09.2020 припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частини першої статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141Сімейного кодексуУкраїни (далі СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 182СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Встановлено, що між сторонами у справі виник спір з приводу зміни способу стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначеного рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.11.2013 у справі №600/827/13-ц.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

За змістом частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.09.2018 у справі №486/466/18 зазначив, що право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, зміна способу стягнення аліментів (частина третя статті 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (частина перша статті 192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів визначається судом з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених судом. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05.02.2014).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Зазначена правова позиція неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах: від 30.06.2020, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12.01.2022 у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23.05.2022 у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21.

Отже, враховуючи, що дитина проживає разом з позивачем, позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, зокрема, присудити стягнення аліментів у частці від доходу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів, визначеного рішенням суду з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я дитини, яка хворіє та потребує постійного лікування, матеріальне становище дитини, а саме те, що утримання такої збільшується, матеріальне становище відповідача, який є працездатним, перебуває на військовій службі, де отримує дохід, відомості про незадовільний стан здоров`я останнього відсутні, матеріальне становище позивача, яка не працює та доходу не має, рекомендований законодавцем мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який законодавець жодним чином не обмежує розміром мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд приходить до переконання про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Визначаючи аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини доходу відповідача, суд врахував те, що відповідач уже сплачує аліменти у розмірі 1/6 частини доходу на утримання дочки від іншого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та з метою не допущення порушення вимог статті 52 Конституції України щодо рівності дітей у своїх правах та вимоги частини п`ятої статті 183 СК України, згідно якої у разі стягнення аліментів на двох дітей визначається частка від заробітку платника аліментів, яка має становити 1/3 частку від заробітку (доходу) платника аліментів.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 691/926/20, у якій зазначено, що діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу.

З огляду на наведене, суд вважає, що визначений спосіб стягнення та розмір аліментів відповідає принципам розумності та справедливості, дотриманню балансу рівності прав на матеріальне утримання дітей відповідача, а також забезпечить потреби і нормальні умови життя дитини ОСОБА_3 .

Суд відхиляє доводи відповідача щодо перебування на його утриманні матері ОСОБА_5 , як безпідставні та необґрунтовані, з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували факт перебування на його утриманні матері.

Пенсійне посвідчення серія НОМЕР_2 , видане Пенсійним фондом України, відповідно до якого ОСОБА_5 , як особа з інвалідністю 3 групи загального захворювання, отримує пенсію по інвалідності, не свідчать про перебування останньої на утриманні її сина ОСОБА_2 .

Будь-яких інших доказів перебування на утриманні ОСОБА_2 його матері матеріали справи не містять, зокрема відсутні будь-які докази щодо матеріального становища ОСОБА_5 , розміру допомоги останній з боку відповідача ОСОБА_2 , постійного характеру цієї допомоги, тобто що така матеріальна допомога надається відповідачем своїй матері систематично.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення

За змістом пункту 1 частини першої статті 430ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів - у справах про зміну способу стягнення аліментів.

Оскільки позивач в силу пункту 3 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, а тому з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 287, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прозміну способустягнення аліментів задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.11.2013 у справі № 600/827/13-ц.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 (однієї шостої) частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач: ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106; код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 03.10.2024.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк