Ухвала суду № 122058089, 03.10.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6044/22

провадження № 8/753/19/24

У Х В А Л А

про повернення заяви про перегляд за нововиявленими

"03" жовтня 2024 р. суддяДарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши заяву представника відповідача про перегляд за нововиявленими та скасування всіх ухвал під головуванням судді Комаревцевої Л.В. в справі № 753/6044/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ: До провадження судді Комаревцевої Л.В. 03.10.2024 надійшла заява представника відповідача про перегляд за нововиявленими та скасування всіх ухвал під головуванням судді Комаревцевої Л.В. в справі № 753/6044/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Суд вивчивши заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

28.06.2022 ухвалою суду відкрито провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

18.07.2022 рішенням суду стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання гарячої води та опалення в сумі 65979,68 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 13044,28 грн., три відсотки річних у розмірі 5111,17 грн. та судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2481,00 грн., що становить 1240,50 грн. з кожного.

09.09.2024 постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 , задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 липня 2022 року змінено, зменшивши розмір заборгованості, яка підлягає стягненню в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», а саме: - заборгованість за послуги з постачання гарячої води та опалення з 65 979,68 грн до 55 540,20 грн; - інфляційну складову боргу з 13 044,28 грн до 7 401,14 грн; - три відсотки річних з 5 111,17 грн до 3 256,26 грн. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 липня 2022 року змінено в частині розподілу судових витрат, зменшивши суму судового збору, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з 1240,50 грн до 447,08 грн. В іншій частині рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 липня 2022 року залишено без змін.

Представник відповідача подав заяву про перегляд за нововиявленими та скасування всіх ухвал під головуванням судді Комаревцевої Л.В. в справі № 753/6044/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Вказує, що суддя винесла ухвалу без відповідача, на що він не надавав згоди, без повноважень від імені України без завірення належною печаткою відповідно до Акту проголошення Незалежності України та створення Самостійної Української Держави України(суду), як органу суддівської гілки влади суб`єкта під назвою права з назвою «Дарницького районного суду м. Києва», чим вчинила факт закінченого злочину. На відповіді за запитами, що отримав представник відповідача вбачається, що відсутня печатка державного зразка та підписи президента та голови Верховної ради про призначення судді Комаревцевої Л.В . Крім того, суддя Комаревцева Л.В. не відповідає вимогам ст. 57, присягу не приймала, а відтак свідомо приймала участь у справі та склала нікчемне рішення Іменем України по справі № 753/6044/22.

ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч.3 ст.35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі "Миролюбов та інші проти Латвії" (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

ЄСПЛ визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі "Філіс проти Греції" (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов`язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.

Нормами ст. 44 ЦПК України передбачено, що Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Такі висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №337/474/14.

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо.

Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні п.3 ст. 35 Конвенції, мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ.

При цьому, суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

За викладених обставин, оскільки представник відповідача просить скасувати ухвали суду, ставить під сумнів правомірність роботи суду та повноваження судді Комаревцевої Л.В. при розгляді цивільної справи № 753/6044/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, дані твердження суд визнає зловживанням правом, оскільки їх обгрунтування суперечить Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ст. 423-426 ЦПК України, що має наслідком повернення заяви представнику відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 44, 263,264, 423-426 ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника відповідача про перегляд за нововиявленими та скасування всіх ухвал під головуванням судді Комаревцевої Л.В. в справі № 753/6044/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - повернути ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала підписана суддею 03.10.2024

Суддя: Комаревцева Л.В.