Ухвала суду № 12204532, 19.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2010 р. м. КиївК-50653/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О.,

при секретарі: Титенко М.П.

за участі позивача Кисельова О.О.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від26.06.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від06.10.2009 року по справі№2а-2136/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК»

доДержавної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька

проскасування податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАК»(далі позивач, ТОВ «ДАК», підприємство) звернулося до суду з позовом (із уточненням) до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (далі відповідач, орган податкової служби, ДПІ у Київському районі м. Донецька) про скасування податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2008 року №0000572240/0/14028/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000572240/1/16563/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000572240/2/21324/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000572240/3/28301/10/22-013, від 16.07.2008 року №0000562240/0/14027/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000562240/1/16564/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000562240/2/21313/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000562240/3/28302/10/22-013, від 11.08.2008 року №0000702240/1/16565/10/22-013, від 08.10.2008 року №0000702240/2/21314/10/22-013, від 25.12.2008 року №0000702240/3/28299/10/22-013, від 10.09.2008 року №0000702240/1/19421/10/22-013.

Позивач посилається на те, що підприємство провело передоплату нерезиденту ІП ОСОБА_7 (Росія) по контракту №001И/07 від 13.08.2007 року, після чого укладено додаткову угоду про переуступку права вимоги, відповідно до якої право вимоги боргу від нерезидента по вищезазначеному імпортному контракту переходить до нового покупця - резидента ТОВ «ДАК-СКИФ». Оскільки товар не був поставлений, новий покупець зажадав від нерезидента повернення передоплати. Повернення було отримано на рахунок нового покупця. Таким чином, дана операція вважається закінченою та числення 90 денного строку закінчується. Також позивач посилається на аналогічну ситуацію і за договором поставки від 03.08.2007 року №908/07 з нерезидентом ТОВ «РТИспецтехника» (Росія), з тією різницею, що кошти від нерезидента поступили з пропуском 90 денного строку, з чим підприємство згодне. Позивач двічі звертався до відповідача з проханням надати письмове повідомлення про відсутність порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за операціями резидента для зняття банком з валютного контролю, у задоволенні якого відмовлено та перевірка не проводилась. На думку позивача договори №001И/07 з ІП ОСОБА_7 (Росія) та №908/07 укладений з ТОВ «РТИспецтехника»підлягають зняттю з валютного контролю, як виконані, оскільки валютна виручка була зарахована на поточний рахунок ТОВ «ДАК-СКИФ», як резидента-отримувача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від06.10.2009 року по справі№2а-2136/09/0570 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу та просив судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, ТОВ «ДАК»згідно свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.05.2000 року, включене до ЄДРПОУ за № 30998193, перебуває на обліку в Державні податковій інспекції у Київському районі м. Донецька.

На підставі направлення від 26.06.2008 року, виданого відповідачем та відповідних повідомлень філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в м. Донецьк проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питання дотримання вимог валютного законодавства позивача, при виконанні договору від 03.08.2007 року №908/07, укладеним з фірмою ТОВ «РТИспецтехника» (Росія) за період з 03.08.2007 року по 26.06.2008 року, та договору від 13.08.2007 року №001И/07, укладеним з ІП ОСОБА_7 (Росія) за період з 13.08.2007 року по 26.06.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.07.2008 року, яким встановлено порушення: ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - порушено термін надходження товару у сумі 3686979,00 руб. РФ на 227 днів; ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - порушено термін надходження товару у сумі 626081,00 рос. РФ на 217 днів; ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 №15-93 та порушення ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 №319/94 - підприємством не задекларовані прострочені дебіторські заборгованості у сумі 626081,00 руб РФ, та у сумі 3686979,00 руб. РФ станом на 01.01.2008 року та станом на 01.04.2008 року.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті рішення: від 16.07.2008 року № 0000572240/0/14028/10/22-013, яким за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680 грн., від 16.07.2008 року № 0000562240/0/14027/10/22-013, яким за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 603256,33 грн. від 11.08.2008 року № 0000702240/1/16565/10/22-013, яким за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2674,72 грн., які за наслідками процедури адміністративного оскарження були залишені без змін та прийнято рішення на такі ж суми.

Крім того судами встановлено, що між ІП ОСОБА_7 (Росія,) та ТОВ «ДАК» укладений договір постачання №001И/07 від 13 серпня 2007 року, за яким ІП ОСОБА_7, іменований як постачальник, зобов'язується поставити останньому сировину на загальну суму 5000000 російських рублів без ПДВ. На виконання умов договору, товариство платіжним дорученням № 21 від 13.08.2007 року здійснило передплату постачальнику, нерезиденту у сумі 3686979 російських рублів, сума у національній валюті складає 729948,10 грн. з граничним терміном надходження товарів до 11.11.2007 року.

21.08.2007 року між ТОВ «ДАК», ТОВ «ДАК-СКИФ» та ІП ОСОБА_7 укладено додаткову угоду до договору постачання №001И/07, за яким ТОВ «ДАК» як первісний покупець передає ТОВ «ДАК-СКИФ» права та зобов'язання за договором постачання.

З листа від 29.08.2007 року №142 направлене директору ТОВ «ДАК» вбачається, що 27.08.2007 р. на поточний рахунок ТОВ «ДАК-СКИФ» зарахована сума 3686979 російських рублів, як повернення за договором постачання №001 И/07 від 13.08.2007 року, відповідно до додаткової угоди від 21.08.2007 року.

Також в рішеннях судів зазначено, що між ТОВ «ДАК» та ТОВ «РТИспецтехника» (Росія) укладений договір постачання №908/07 від 03 серпня 2007 року, за яким ТОВ «ДАК», іменований як постачальник, зобов'язується поставити останньому обладнання на загальну суму 626081 російських рублів без ПДВ. На виконання умов договору, товариством відповідно до вантажної митної декларації від 23.08.2007 року №008169 експортовано обладнання на загальну суму 626081 російських рублів, сума у національній валюті складає 122355,01 грн. з граничним терміном надходження валютної виручки до 21.11.2007 року.

14 листопада 2007 року між ТОВ «ДАК», ТОВ «ДАК-СКИФ» та ТОВ «РТИспецтехника» укладено договір уступки права вимоги №029/07, за яким ТОВ «ДАК», як первісний кредитор уступає ТОВ «ДАК-СКИФ» права та зобов'язання за договором постачання.

На підставі наведених фактичних обставин, судами першої та апеляційної інстанцій зроблено висновок, якщо виручку в іноземній валюті отримало не підприємство - експортер або товари з імпорту - не підприємство, яке здійснило попередню оплату постачальнику продукції (робіт, послуг), а інший резидент України, то після закінчення законодавчо встановлених термінів розрахунків застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», до підприємства, що експортувало продукцію або здійснило попередню оплату. Та зазначають, про порушення позивачем при здійснені операції вимог п. 1.9 п.1 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» від 24.03.99 р. №136, а саме імпортна та лізингова операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями, а оскільки оплата за відвантажену продукцію на банківський рахунок ТОВ «ДАК» від нерезидента не надходила, що є порушенням ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно зняття з валютного контролю неможливе.

Суди посилаються на те, що розрахунки за експортно-імпортними операціями регулюються не тільки Цивільним кодексом України, а також спеціальним Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який регулює порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті при виконанні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортних та імпортних договорів та який не передбачає зобов'язання щодо уступки права вимоги, також Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 №15-93, Постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями»від 24.03.1999 року №136.

Проте, суд касаційної інстанції не може у повній мірі погодитись зі вказаними висновками судів попередніх інстанцій з урахуванням наступного.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обовязковим для виконання сторонами.

Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.

Зазначений Закон регулює порядок припинення зобовязань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобовязання в інший спосіб.

Статті 601, 602 Цивільного кодексу України не містять застереження про неможливість зарахування зустрічних вимог.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати вищезазначене.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК» задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від26.06.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від06.10.2009 року по справі№2а-2136/09/0570 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

ГоловуючийО.В.Карась

СуддіГ.К. Голубєва

М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак

М.О. Федоров