Постанова № 12204254, 08.11.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

08 листопада 2010 року Справа № 2-1/1555-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

позивача: Польшина В.І., дов. № 13/3311 від 25 грудня 2009 року (дочірне підприємство "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України);

відповідача: Ялова Л.О., дов. № 01 від 11 січня 2010 року (відкрите акціонерне товариство "Страхова Компанія "Астарта");

відповідача: Науменко В.М., дов. № 79 від 02 червня 2010 року (відкрите акціонерне товариство "Страхова Компанія "Астарта");

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 03 червня 2010 року у справі №2-1/1555-2010

за позовом           дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України (вул. Кечкеметська, 184/1, місто Сімферополь, 95022)

до відкритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "Астарта"

(1. вул. Тверська, 6, місто Київ 150, 03150; 2. вул. Большевицька, 24, місто Сімферополь, 95001)

про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 18234,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2010 року у справі № 2-1/1555-2010 відмовлено у задоволенні позову дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України до відкритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "Астарта" про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 18234,66 грн.

          Не погодившись з вказаним рішенням суду, дочірнє підприємство "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим задовольнити позовні вимоги.

          Апеляційна скарга, мотивована тим, що відповідно до наказу Державної служби автодоріг України № 93 від 05 березня 2002 року та згідно з нормами статті 104 Цивільного кодексу України, правонаступником ДЕУ-592, а також власником нерухомого майна, яке розташоване за адресою: вул. Сурікова, 10, місто Алупка є дочірнє підприємство "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України. Також, заявник апеляційної скарги, посилається на реєстраційне посвідчення від 24 грудня 1990 року та лист БТІ міста Ялти № 4551 від 24 травня 2001 року, як на підставу правомірності володіння нерухомим майном, розташованим за адресою: вул. Сурікова, 10, місто Алупка.

          Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2010 року, у зв’язку з відпусткою та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Голика В.С. замінено на суддю Гоголя Ю.М.

          У судовому засіданні, призначене на 08 листопада 2010 року, представник дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представники відкритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "Астарта" просили суд оскаржуване рішення залишити без змін.

          Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 1967 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Ялта Дорожньо-експлуатаційній дільниці 592 наданий дозвіл № 25/25 на виконання робіт по будівництву 33-х квартирного житлового будинку з аптекою по вул. Зеленій в місті Алупка (а.с. 10).

          Відповідно до виписки із акту державної приймальної комісії про прийомку в експлуатацію будівлі від 30 грудня 1972 року, трьохповерховий житловий будинок із цоколем на 33 квартири з аптекою, замовником якого є ДЕД 592, розташований за адресою вул. Зелена, 6а, місто Алупка, прийнятий в експлуатацію (а.с. 14).

          Вказаний акт затверджений рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 09 січня 1973 року (а.с. 12-13).

          22 лютого 1977 року рішенням виконавчого комітету Алупкінської міської ради депутатів № 4/9 «Про виділення приміщення для розміщення дільничної інспекції держстраха в місті Алупка»для організації дільничної інспекції держстраха в місті Алупка виділено західну частину приміщень, які звільняються дитячою бібліотекою та розташовані за адресою вул. Зелена, 6а, місто Алупка (а.с. 16).

          03 лютого 1978 року між Ялтинським дорожньо-експлуатаційною ділянкою № 592 (орендодавець) та Ялтинською інспекцією держстраха (орендар) укладено договір оренди службових приміщень у будинку ДЕУ –592, розташований за адресою: вул. Зелена, 6а, місто Алупка. Відповідно до умов вказаного договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає у оренду приміщення у цокольному поверсі будинку № 6 во вул. Зеленій, 6а, в місті Алупки загальною площею 42,57 кв.м. з 01 липня 1977 року по 31 грудня 1978 року (а.с. 17).

          15 квітня 1987 року виконавчим комітетом Алупкінської міської ради депутатів прийнято рішення № 75 «Про зміну адрес». Згідно з вказаним рішенням, будинку № 6а по вул. Зеленій присвоєно нову адресу, а саме, вул. Сурікова, 10 (а.с. 19-20).

          Відповідно з наказом Фонду державного майна України № 563-А7 від 06 вересня 1994 року «Про створення відкритого акціонерного товариства Республіканської страхової компанії «Крим-Оранта», який створений у процесі реорганізації Національної акціонерної страхової компанії «Оранта».

          Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»була створена, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 1993 року за №700, шляхом перетворення Української державної страхової комерційної організації у відкрите акціонерне товариство.

          Згідно з пунктом 1.2 Статуту відкритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "Астарта", останній є правонаступником майнових прав та обов’язків відкритого акціонерного товариства Республіканська страхова компанія «Крим-Оранта», створеного Фондом державного майна України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 червня 1994 року № 438-р (а.с. 89).

          Наказом Міністерства транспорту України «Про реорганізацію державних підприємств дорожнього комплексу Автономної Республіки Крим» від 06 липня 1999 року № 353 було створено державне підприємство - Кримське управління з будівництва, ремонту і експлуатації автомобільних доріг. Цим же наказом були ліквідовані державні підприємства - Кримське управління з будівництва, ремонту і експлуатації автомобільних доріг (Кримський автодор) та Управління магістральних доріг № 1.

          Згідно з наказом Української державної корпорації з будівництва, ремонту і змісту автомобільних доріг (Укравтодор) від 14 липня 1999 року № 121 було знов створене державне підприємство - Кримське управління з будівництва, ремонту і експлуатації автомобільних доріг, яке було визначено правонаступником ліквідованого Кримського управління з будівництва, ремонту і експлуатації автомобільних доріг Кримського автодору.

          Наказом Міністерства транспорту України № 121 від 28 березня 2000 року «Про структуру Управління дорожнім комплексом»Кримське управління з будівництва, ремонту і експлуатації автомобільних доріг реорганізовано шляхом перетворення його відособлених структурних підрозділів в державні підприємства, зокрема відособлений структурний підрозділ Кримавтодору «Ялтинська державна експлуатаційна ділянка», перетворений в Ялтинське ДП, а Кримське управління з будівництва, ремонту і експлуатації автомобільних доріг ліквідовано.

          Відповідно до пункту 6 вказаного наказу здійснена передача з балансу Кримавтодору на баланс знов створених дорожніх підприємств механізмів, автотранспорту, обладнання, виробничих баз та інших необоротних та оборотних активів.

          Згідно з наказом Державної служби автодоріг України від 05 березня 2002 року № 93 Кримський автодор ліквідовано, а державні дорожні підприємства реорганізовано шляхом злиття в ДП «Кримавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

          Відповідно до цього наказу, правонаступником зобов'язань і договорів об'єднання державних дорожніх підприємств Автономної Республіки Крим (Кримський автодор), а також реорганізованих державних дорожніх підприємств, зокрема Ялтинського дорожнього експлуатаційного державного підприємства є позивач, який створений відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09 квітня 2002 року № 156.

          18 червня 2009 року дочірнє підприємство "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України направило на адресу Алупкінського відділення Ялтинської філії відкритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "Астарта" лист № 13/1526, в якому просить звільнити незаконно займанні приміщення у житловому будинку за адресою: місто Алупка, вул. Сурікова, 10, які знаходяться на балансі філії «Ялтинський ДЕУ»дочірнього підприємства "Кримавтодор" (а.с. 38).

          19 червня 2009 року філія «Ялтинський ДЕУ» дочірнього підприємства "Кримавтодор" направило на адресу відповідача лист № 291 з вимогою звільнити приміщення за адресою: місто Алупка, вул. Сурікова, 10, оскільки останній займає їх незаконно (а.с. 41).

          Однак, відповідач вимоги позивача не виконав, що стало підставою для звернення до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, виходячи з наступного.

          Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

          Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Згідно з пунктом 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно від 07 лютого 2002 року за № 7/5 оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно.

          Позивач на підтвердження свого правомірного володіння житловим будинком, який розташований за адресою: місто Алупка, вул. Сурікова, 10, правомірно посилається на реєстраційне посвідчення від 24 грудня 1990 року та лист бюро технічної інвентаризації міста Ялта від 24 травня 2001 року, відповідно до яких зазначене домоволодіння зареєстровано на праві власності за ДЕД –592, правонаступником якого, в свою чергу, є позивач.

          Вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, арбітражні суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5).

          Перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності. Таким чином спір, як правило, виникає не про визнання права власності чи усунення перешкод, а про те, яке підприємство (організація) має право повного господарського відання (оперативного управління) державним майном. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

          Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання (лист Вищого арбітражного суду України від 31 січня 2001 року № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом").

          Оскільки позивач є правонаступником прав і обов’язків особи, яка збудувала спірне приміщення, то у даному конкретному випадку відображення на балансі підприємства спірного майна є доказом набуття права власності позивачем на зазначене майно.

          На правомірність володіння зазначеним житловим будинком також вказує рішення Алупкінської міської ради від 25 травня 2010 року № 24 «Про надання згоди про прийом відомчого житлового фонду дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України до комунальної власності Алупкінської міської ради», яким надана згода про прийом відомчого житлового фонду позивача до комунальної власності Алупкінської міської ради, а саме, житлового будинку, розташованого за адресою: місто Алупка, вул. Сурікова, 10 з усіма вбудованими нежитловими приміщеннями (а.с. 128).

          У зв'язку з таким, висновок суду першої інстанції , що позивач при зверненні до суду з віндикаційним позовом не надав належних доказів, які підтверджують його право власності за захистом якого він звернувся, а саме, на житловий будинок, який розташований за адресою: місто Алупка, вул. Сурікова, 10, спростовуються матеріалами справи.

          Оскільки висновки суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судове рішення підлягає частковому скасуванню у частині витребування майна та стягнення сум на опалення.

          При прийнятті нового рішення у цієї частині судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України .

          Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

          На підставі зазначеного судова колегія витребує у відкритого акціонерного товариства «Стахова компанія «Астарта»на користь дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України нерухоме майно площею 42,57 кв.м. , розташоване за адресою місто Алупка вул. Сурікова,10, яке займає відповідач без достатніх правових підстав.

          Доводи відповідача про наявність рішення № 4/9 від 22 лютого 1977 року (а.с. 16), як правову підставу для використання спірних приміщень не приймаються до уваги, оскільки виконавчий комітет Алупкінської міської ради не є власником спірних приміщень. Правовою підставою для використання вказаних приміщень є договір оренди (а.с.17), дію якого припинено шляхом закінчення строку (а.с.80).

          З матеріалів справи вбачається, що позивачем призведені витрати на опалення майна, що знаходиться у користуванні відповідача. Зазначене підтверджується відповідними розрахунками на аркушах справи 26- 37. Оскільки відповідач при займанні нежитлових приміщень за адресою вул. Сурікова. 10 у місті Алупка використовував теплову енергію, але не сплачував її вартість, він безпідставно за рахунок позивача здійснив збереження сум на оплату опалення у сумі 3882,93 грн. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

          У частині стягнення збитків у сумі 14351,73 грн. судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

          Так зазначені вимоги заявлені позивачем, як збитки у вигляді несплаченої відповідачем орендній платі. Оскільки між сторонами після закінчення дії договору оренди від 03 лютого 1978 року іншого договору оренди не укладено, у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення вказаних сум.

          Доводи відповідача про наявність судового рішення у справі № 2-16/2498-2002, як підставу для припинення провадження у справі, не приймаються до уваги, тому що судом вирішено спір між іншими сторонами з іншим предметом позову та з інших правових підстав.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судова колегія стягує з відповідача на користь позивача повернення держмита у сумі 58, 23 грн. ( 1% від стягнутої суми при пред’явленні позову та 0,5% від стягнутої суми при подачі апеляційної скарги).

          Судові витрати у вигляді інформаційно –технічного забезпечення судового процесу стягуються у розмірі 136 гривень.

          Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

          Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню.

          Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина1 пункт 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України задовольнити частково.

          2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2010 року у справі № 2-1/1555-2010 частково скасувати.

          3. Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

          «Позов задовольнити частково.

          Витребувати у відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта»(вул. Тверська, 6, Печерський район, місто Київ, 03150, р/р- відсутні; ЄДРПОУ 02308021) на користь дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України (вул. Кечкеметська, 184/1, місто Сімферополь, 95022; р/р 2600607004118 у КФ АБ «Експрес-Банк»міст Сімферополь; ЄДРПОУ 31829422, МФО 384674) нерухоме майно площею 42,57 кв.м., розташоване за адресою м. Алупка, вул.. Сурікова, 10, що знаходиться на балансі філії Ялтинської ДЕУ дочірнього підприємства "Кримавтодор".

                    Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта»(вул. Тверська, 6, Печерський район, місто Київ, 03150, р/р- відсутні; ЄДРПОУ 02308021) на користь дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України (вул. Кечкеметська, 184/1, місто Сімферополь, 95022; р/р 2600607004118 у КФ АБ «Експрес-Банк»міст Сімферополь; ЄДРПОУ 31829422, МФО 384674) 3882,93 грн, повернення держмита 58,23 грн., 136,0 грн. повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У частині стягнення збитків 14351,73 грн. у позові відмовити.

          Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.»

Головуючий суддя                                                  В.А. Лисенко

Судді                                                                                В.В.Сотула

                                                                                Ю.М. Гоголь