Постанова № 12203764, 02.11.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26 жовтня 2010 року Справа № 5020-7/396-3/094                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Видашенко Т.С.,

суддів                                                                      Заплава Л.М.,

                                                                                          Фенько Т.П.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 26 липня 2010 року у справі №5020-7/396-3/094

за позовом приватного підприємства "Базіс" (вул. Зарічна, 25, село Сонячногірське, місто Алушта, Автономна Республіка Крим, 98523)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)

про зміну умов договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство «Базіс», звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви просить внести зміни до договору купівлі-продажу державного майна в частині визначення ціни об'єкта приватизації (а.с. 103-105).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на статтю 652 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Такою обставиною позивач вважає настання світової фінансової кризи, офіційно визнаної в Україні наприкінці жовтня 2008 року. На думку позивача, ця криза є непередбачуваною обставиною, що виникла після укладення спірного договору купівлі-продажу, і якби він знав або міг її передбачити, то або взагалі не уклав би спірного договору, або уклав його на інших умовах, зокрема, за іншою ціною або щодо інших строків сплати обумовленої договором вартості об'єкта приватизації.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 липня 2010 року у справі №5020-7/396-3/094 (суддя Головко В.О.) позов приватного підприємства "Базіс" задоволено.

Змінено пункти 1.3, 1.4, 2.1, 2.2 укладеного між приватним підприємством "Базіс" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі договору купівлі-продажу державного майна від 25 вересня 2008 року в частині визначення розміру ціни продажу об'єкта приватизації, відповідно до яких ціною частки державного майна в об'єкті приватизації (ціною продажу об'єкта приватизації) вважати: 708017,50 грн. (сімсот вісім тисяч сімнадцять гривень п'ятдесят копійок) без урахування ПДВ; 849621,00 грн. (вісімсот сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять одна гривня) з урахуванням ПДВ, при цьому ПДВ складає 141603,50 грн. (сто сорок одна тисяча шістсот три гривні п'ятдесят копійок). Також вирішене питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі має місце винятковий випадок, який допускає зміну договору у зв’язку з істотною зміною обставин, тому що розірвання договору суперечить суспільним інтересам, оскільки призведе до ненадходження коштів до бюджету у повному обсязі, та потягне для відповідача шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом міста Севастополя норм матеріального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що немає ніяких підстав для оскарження результатів незалежної оцінки вартості майна, а також внесення змін до пунктів 1.3, 1.4, 2.1, 2.2 договору в частині визначення розміру ціни об'єкта приватизації, оскільки підписавши договір купівлі-продажу державного майна від 25 вересня 2008 року за № 208/40, приватне підприємство "Базіс" погодилось з ціною, визначеною у договорі.

Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.

У зв'язку з відпусткою суддю Ткаченко М.І. та зайнятістю в іншому судовому процесі суддю Антонову І.В. розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2010 року у справі №5020-7/396-3/094 замінено на суддів Заплаву Л.М. та Видашенко Т.С.

У зв'язку з відпусткою суддю Градову О.Г. розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2010 року у справі №5020-7/396-3/094 змінено на суддю Котлярову О.Л.

Головуючим у справі №5020-7/396-3/094 призначено суддю Видашенко Т.С.

У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі суддю Котлярову О.Л. розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2010 року у справі №5020-7/396-3/094 змінено на суддю Фенько Т.П.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2010 року у справі №5020-7/396-3/094 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на п’ятнадцять днів.

Приватне підприємство "Базіс" надано відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання 26 жовтня 2010 року представники сторін не з’явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Отже, сторони не скористались своїм процесуальним правом на участь свого представника у засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними доказами, оскільки неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

25 вересня 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (продавець) та приватним підприємством "Базіс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна (а.с. 8-9), згідно з пунктом 1.1. якого продавець зобов’язаний передати у власність покупця нерухоме майно: адміністративний корпус літ. «А», склад літ. «Е», колишнього дитячого садочку, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Алушта, село Солнечногірське, вул. Коцюбинського, буд. 19 а, який складається з: адміністративного корпусу літ. «А»площею 278,90 кв.м., прибудови літ. «А1», прибудови літ. «А2», навісу літ. «а», складу літ. «Е»площею 28,00 кв.м., загальною площею 306,90 кв.м., є власністю держави Україна в особі Міністерства аграрної політики України на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Малоріченської сільської ради за № 300 від 31 жовтня 2007 року, зареєстрованого у Кримському республіканському підприємстві "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" за № 687 в книзі 4П, реєстраційний № 20860496 від 13 листопада 2007 року (далі - об'єкт приватизації), а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації та сплатити ціну відповідно до вимог, що визначені у цьому договорі, та зареєструвати об'єкт приватизації у Кримському республіканському підприємстві "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації".

Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації (пункт 1.2 договору).

Як вбачається з пункту 1.3 договору, згідно висновку про вартість об'єкта приватизації, затвердженому начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 22 вересня 2008 року ціна продажу об'єкта приватизації станом на 31 липня 2008 року:

- 1247501,00 (один мільйон двісті сорок сім тисяч п'ятсот одна) гривня 00 коп. без урахування ПДВ;

- 1497001,20 (один мільйон чотириста дев'яносто сім тисяч одна) гривня 20 коп. з урахуванням ПДВ;

- при цьому ПДВ складає 249500,00 (двісті сорок дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 20 коп.;

- ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна складає 31062,50 (тридцять одна тисяча шістдесят дві) гривні 50 коп. без урахування ПДВ;

- частка Орендаря в об'єкті приватизації складає 31062,50 (тридцять одна тисяча шістдесят дві) гривні 50 коп. без урахування ПДВ, що складає 2,49% (два цілих сорок дев'ять відсотків);

- частка державного майна в об'єкті приватизації - 1216438,50 (один мільйон двісті шістнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 50 коп. без урахування ПДВ, що складає 97,51% (дев'яносто сім цілих п'ятдесят один відсоток).

Ціна продажу державної частки об'єкта приватизації складає:

- 1216438,50 (один мільйон двісті шістнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 50 коп. без урахування ПДВ;

- 1459726,20 (один мільйон чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять шість) гривень 20 коп. з урахуванням ПДВ;

- при цьому ПДВ складає 243287,70 (двісті сорок три тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 70 коп.

Відповідно до відомостей, що містяться у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Кримським республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" від 08 вересня 2008 року вартість об'єкта приватизації, становить 24897 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім) гривень.

Вказаний у договорі об'єкт приватизації проданий за 1459726,20 (один мільйон чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять шість) гривень 20 коп. з урахуванням ПДВ.

При цьому ПДВ складає 243287,70 (двісті сорок три тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 70 коп.

Продавець гарантує, що відчужуване майно не є проданим, заставленим, під арештом (забороною) не знаходиться, вільно від прав та претензій третіх осіб (пункт 1.4 договору).

За умовами пункту 2.1 договору покупець зобов'язаний протягом 10 (десяти) днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору внести ПДВ за придбаний об'єкт приватизації у розмірі 243287,70 (двісті сорок три тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 70 коп.

Покупець зобов'язаний внести 1216438,50 (один мільйон двісті шістнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 50 коп. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Строк сплати може бути продовжений ще на 30 (тридцять) календарних днів на умовах, якщо покупець вніс не менше 50 процентів від цієї суми. Плата за об'єкт приватизації вноситься на підставі цього договору.

Покупець зобов'язаний протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору внести 1200,00 (одна тисяча двісті) гривень 00 коп. - витрати на підготовку об'єкта до приватизації.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що розрахунки за об'єкт приватизації здійснюються з рахунку покупця наступним чином:

- ПДВ у розмірі 243287,70 (двісті сорок три тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 70 коп. перераховується на рахунок продавця № 37185500900001 банк УДК в місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 20677058;

- грошові кошти покупця у сумі 1216438,50 (один мільйон двісті шістнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 50 коп. перераховується на рахунок продавця № 37185500900001 в ДУДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 20677058;

- витрати на підготовку об'єкта до приватизації у розмірі 1200,00 (одна тисяча двісті) гривень 00 коп. перераховується суб'єкту оцінювальної діяльності - Виробничо-комерційному підприємству "Яшма" - на рахунок №26002301321338 в КЦО "Промінвестбанк" місто Сімферополя, МФО 324430, ЄДРПОУ 20668183.

Як вбачається з матеріалів справи 29 вересня 2009 року приватне підприємство "Базіс" звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі з листом за вих. № 11/04053, в якому посилаючись на статтю 652 Цивільного кодексу України, просило здійснити замовлення нової оцінки спірного об'єкта уповноваженому підприємству, гарантувавши оплату, та з урахуванням нової оцінки об'єкта внести відповідні зміни до умов пунктів 1.3, 1.4, 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу державного майна від 25 вересня 2008 року (а.с. 11).

Відповідач листом "Про внесення змін до договору купівлі-продажу" за вих. № 11-03-03732 від 12 жовтня 2009 року повідомив, що підстави для проведення нової оцінки об'єкта приватизації та внесення змін до договору купівлі-продажу від 25 вересня 2008 року за № 208/40 відсутні (а.с. 12).

Вважаючи дії Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі такими, що суперечать інтересам приватного підприємства "Базіс", позивач звернувся з позовом до господарського суду міста Севастополя про зміну умов договору.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою, і тому підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні вимоги містяться у положеннях статті 180 Господарського кодексу України.

Загальні умови порядку зміни та розірвання господарських договорів визначені у статті 188 Господарського кодексу України, в якій зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Проте, із цього правила є виключення, передбачене статтею 652 Цивільного кодексу України, а саме, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, в ході виконання договору можуть виявлятися обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначені його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.

Інтереси сторін можуть порушуватися будь – якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.

Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При цьому, зміна або розірвання договору можлива лише за наявності чотирьох умов, передбачених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Отже, необхідними умовами, за наявності яких можливе змінення або розірвання договору за рішенням суду, є те, що в момент укладення договору сторони у справі виходили з того, що така зміна обставин не настане, а також із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (п.п. 1, 4 ч. 4 ст.652 Цивільного кодексу України ).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач у якості істотних змін обставин, які дають йому право на внесення змін до умов договору вказує на настання світової фінансової кризи, офіційно визнаної в Україні наприкінці жовтня 2008 року.

Ризик є однією із ознак підприємництва, який визначений статтею 42 Господарського кодексу України, а саме, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику є одним із принципів господарської діяльності (ст.44 ГК України). Отже труднощі, які виникли у позивача із виконанням спірного договору купівлі-продажу державного майна, охоплюються його підприємницьким ризиком, тому судова колегія вважає, що у суду першої інстанції відсутні правові підстави перекладати комерційний ризик позивача на відповідача шляхом внесення змін до умов договору в частині визначення розміру ціни продажу об’єкта приватизації, звільняючи позивача від виконання прийнятих на себе обов'язків за договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, колегія вважає, що позивач мав обґрунтувати в позовній заяві і довести належними доказами існування фактів, які він вважає істотними умовами для зміни договору в порядку частини 2 статті 652 Цивільного Кодексу України.

Також, судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції стосовно внесення змін до умов договору, а саме в частині визначення розміру ціни продажу об’єкта приватизації (ціни частки державного майна в об’єкті приватизації), оскільки статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встанов лених законом, застосовують ціни (тарифи, ставки тощо), які встанов люються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладання дого вору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених догово ром або законом.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»від 06 березня 1992 року за N 2171 ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова вартість продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Статтею 12 вищезазначеного Закону України передбачено, що ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу державного майна від 25 вересня 2008 року за № 208/40 не містить умов щодо зміни ціни після його укладення. Отже, підписав даний договір сторони дійшли згоди з усіх істотних умов договору, у тому числі по ціні за об’єкт приватизації.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що внесення змін у пункти 1.3, 1.4, 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу державного майна від 25 вересня 2008 року у частині зміни ціни за придбаний об’єкт приватизації є не можливим.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Севастополя підлягає скасуванню, тому що судом першої інстанції не доведено наявність усіх чотирьох умов, лише у сукупності яких можливе застосування частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Отже, висновки, які викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, та рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. При прийнятті нового рішення, судова колегія у позові відмовляє.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 105, пунктом2 статті103, пунктом3 частини1 статті104 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 26 липня 2010 року у справі № 5020-7/396-3/094 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

Приватному підприємству «Базіс»у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Головуючий суддя                                                  Т.С. Видашенко

Судді                                                                                Л.М. Заплава

                                                                                Т.П. Фенько