Рішення № 12203413, 08.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2010 р.Справа № 24/131-10-4431 За позовом: Закритого акціонерного товариства "АВК";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ"Мозаїка";

про стягнення 122 776,22 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники:

Від позивача: Клейменова О.В. на підставі довіреності № 57 від 13.05.2008 р.;

Від відповідача: Драганов Д.М. на підставі довіреності № б/н від 05.11.2010 р.;

Закрите акціонерне товариство "АВК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ "Мозаїка" про стягнення 122 776,22 грн.

Ухвалою господарського суду одеської області від 15.10.2010 р. порушено провадження у справі № 24/131-10-4431.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі однак зазначає, що вони проводили оплати та зменшили суму основного боргу з 116470,00 грн. до 80000,00 грн.

У судовому засіданні, після видалення судді до нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

Між Закритим акціонерним товариством "АВК" (поставник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ"Мозаїка" (покупець) було укладено Договір № 119 від 25.03.2010 р.

Відповідно до п. 1.1 Договору Поставник зобов’язується виготовити та поставити глазур та інші напівфабрикати (Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 4.3 визначено, що оплата поставленого Поставником Товару здійснюється Покупцем на протязі 14 календарних днів з моменту переходу права власності на поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Поставника.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 136477,44 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Накладної № 158042 від 12.08.2010 р.

Однак, як зазначає у своїй позовній заяві позивач, відповідач не виконав умови договору належним чином та не розрахувався у повній мірі за поставлений позивачем товар у зв’язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість за Договором № 119 від 25.03.2010 р. у розмірі 116470,00 грн.

Щодо суми основного боргу, слід зазначити, що відповідно до наданих відповідачем платіжних доручень № 425 від 30.09.2010 р. на суму 3000,00 грн., № 438 від 04.10.2010 р. на суму 3470,00 грн., № 501 від 22.10.2010 р. на суму 15500,00 грн. та № 502 від 22.10.2010 р. на суму 14500,00 грн. сума основного боргу зменшилась на 36470,00 грн. та момент винесення рішення складає 80000,00 грн.

Своїми діями відповідач порушив вимоги не лише Договору, але й ст. 525 ЦК України, якою встановлено заборону односторонньої відмови від виконання зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання зобов’язані виконувати господарські зобов’язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню основна заборгованість за Договором № 119 від 25.03.2010 р. у розмірі 80000,00 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму пені –2025,70 грн., 20 % річних –2642,80 грн. та індекс інфляції –1637,72 грн.

Щодо стягнення пені слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.

У відповідності з пунктами 1, 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. З укладеного між сторонами по справі договору видно (п. 6.2.1 укладеного договору), що між учасниками правочину узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов’язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 2025,70 грн.

Щодо стягнення 20 % річних та індексу інфляції слід зазначити, що згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір був встановлений в договорі, відповідно до п. 6.2.2. договору покупець на вимогу постачальника, у випадку несвоєчасної оплати продукції, зобов’язаний оплатити суму боргу з урахуванням двадцяти процентів річних від простроченої суми.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню індекс інфляції у розмірі 1637,72 грн. та 20 % річних у розмірі 2642,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50 ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "АВК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ"Мозаїка" про стягнення 122 776,22 грн. –задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ"Мозаїка" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 40; п/р 26007090440000 в Одеській обл. філіалі АКІБ „Укрсібанк” м. Одеса, МФО 328782; код ЄДРПОУ 32976040) на користь Закритого акціонерного товариства "АВК" (83062, м. Донецьк, вул. 1-а Александрівка, 9; п/р 26005200149076 в АКБ „Сітібанк (Україна)”; МФО 300584; код ЄДРПОУ 30482582) 86306,22 грн., що складається з 80000,00 грн. основного боргу, пені –2025,70 грн., 20 % річних –2642,80 грн. та індексу інфляції –1637,72 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ"Мозаїка" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 40; п/р 26007090440000 в Одеській обл. філіалі АКІБ „Укрсібанк” м. Одеса, МФО 328782; код ЄДРПОУ 32976040) на користь Закритого акціонерного товариства "АВК" (83062, м. Донецьк, вул. 1-а Александрівка, 9; п/р 26005200149076 в АКБ „Сітібанк (Україна)”; МФО 300584; код ЄДРПОУ 30482582) 1227,76 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2010 р.

Суддя