Рішення № 12203174, 12.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 15/124-10

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу

За позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор-Агротрейд», Київська обл., м.Біла Церква

до           державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», Київська обл., м. Біла Церква

про           стягнення 154214,54 грн.

за участю представників:

від позивача: Колійчук Я.О. –директор, Кобилінська Л.А. (дов. № 20/09-10 від 20.09.2010 р.);

від відповідача: Зінченко П.Л. (дов. від 04.01.2010р.).

Обставини справи:

          товариство з обмеженою відповідальністю «Алькор-Агротрейд»(далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі-відповідач) про стягнення 154214,54 грн., з яких 138704,18 грн. заборгованості за товар, поставлений на підставі договору купівлі-продажу №01/09 від 05.01.2009р. та 15510,36 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору купівлі-продажу №01/09 від 05.01.2009р. відповідачем не в повному обсязі сплачено позивачу вартість поставленого товару на підставі зазначеного Договору, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 138704,18 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу нараховано 15510,36 грн. пені. Всього сума позову становить 154214,54 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.10.2010р. надав суду відзив на позовну заяву № 1271 від 11.10.2010р., в якому відповідач визнає позовні вимоги в частині основного боргу у сумі 138704,18 грн., проти нарахованої пені у розмірі 15510,36 грн. заперечує. Відповідач, заперечуючи проти нарахованої пені посилається на ст.614 ЦК України, відповідно до якої особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини, а відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. У відзиві відповідач зазначає, що основним видом діяльності відповідача є організація харчування, відповідно до умов договору від 13.04.2007р., укладеного між Міністерством оборони України та відповідачем, останній надає послуги з харчування військовослужбовців військових частин самостійно закуповуючи продовольство в необхідних обсягах, а платником є Міністерство оборони України, за яким рахується кредиторська заборгованість. Відповідач просить суд позовні вимоги задовольнити частково у сумі 138704,18 грн. основного боргу, а в решті позовних вимог відмовити.

Представник позивача у судових засіданнях 21.09.2010р. та 12.10.2010р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.10.2010р. позовні вимоги в частині основного боргу визнав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Алькор-Агротрейд»(Продавець) та державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(Покупець) було укладено договір № 01/09 купівлі-продажу. Відповідно до умов п.1.1. договору Продавець зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити крупи в асортименті (товар) згідно з специфікаціями на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1. договору ціна товару за одну тону зазначається в специфікаціях, які є невід’ємними частинами цього договору, приймаються на умовах: «доставлено за реквізитами, вказаними покупцем».

Згідно з п.п. 3.3., 3.4. Договору кожна поставка супроводжується специфікацією з реквізитами покупця. Підтвердженням поставки товару є наявність відмітки про прийняття товару покупцем в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній.

Пунктом 4.2. договору визначено, що порядок оплати: 100% вартості товару –протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Позивачем було поставлено крупи згідно з видатковими накладними № АА-000028 від 16.04.2010р. на суму 32575,20грн., № АА-0000029 від 23.04.2010р. на суму 3201,60 грн. та цукор згідно з видатковою накладною №АА-0000091 від 08.09.2009р. на суму 114000,00 грн. Всього за зазначеними накладними відповідачу поставлено товар на загальну суму 149776,80 грн.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов п.4.2. договору № 01/09 від 05.01.2009р. частково оплатив вартість поставленого товару, у зв’язку з чим заборгованість відповідача становить 138704,18 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 138704,18 грн. заборгованості за товар, поставлений на підставі зазначених видаткових накладних з урахуванням їх часткової сплати, посилаючись на те, що поставка була здійснена па підставі договору № 01/09 від 05.01.2009р.

Як вбачається з п.1.1. договору № 01/09 від 05.01.2009р. предметом даного договору є поставка продавцем покупцю крупи в асортименті.

На видатковій накладній №АА-0000091 від 08.09.2009р. на суму 114000,00 грн. зазначено, що товаром, який поставляється, є цукор.

Поставка за видатковою накладною №АА-0000091 від 08.09.2009р. здійснювалася в межах строку дії договору № 01/09 від 05.01.2009р., проте поставка за зазначеною накладною не є поставкою за договором № 01/09 від 05.01.2009р., оскільки за накладною №АА-0000091 від 08.09.2009р. поставлявся товар, який не передбачений договором № 01/09 від 05.01.2009р. та у накладній відсутнє посилання на зазначений договір.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач, зокрема, вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Проте, позивач, до початку розгляду господарським судом справи по суті, не скористався наданим йому правом та не змінив підставу позову в частині стягнення заборгованості за видатковою накладною №АА-0000091 від 08.09.2009р.

Враховуючи те, що вимога позивача про стягнення заборгованості грунтується на невиконанні відповідачем умов договору № 01/09 від 05.01.2009р. щодо сплати за поставлений товар, а в суму заборгованості, стягнення якої є предметом розгляду у справі, входить заборгованість за видатковою накладною №АА-0000091 від 08.09.2009р., поставка за якою не є поставкою за вказаним договором, оскільки умовами договору № 01/09 від 05.01.2009р. не передбачено поставку цукру, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за товар поставлений на підставі видаткової накладної №АА-0000091 від 08.09.2009р. є необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню з підстав, заявлених у позові. Оскільки позивач визначив загальну суму заборгованості у сумі 138704,18 грн. за трьома видатковими накладними, з урахуванням їх часткової проплати, при цьому зазначаючи, що заборгованість за накладною №АА-0000091 від 08.09.2009р. становить 102927,38 грн., то суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у сумі 102927,38 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обов’язку щодо оплати отриманого на підставі договору № 01/09 від 05.01.2009р. товару не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем за товар, поставлений за видатковими накладними № АА-000028 від 16.04.2010р., № АА-0000029 від 23.04.2010р. становить 35776,80 грн. (32575,20грн. + 3201,60грн.).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 35776,80 грн. за товар, поставлений на підставі Договору № 01/09 від 05.01.2009р., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, визнаний відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 35776,80 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 15510,36 грн., яка нарахована за загальний період з 08.10.2009 р. по 21.06.2010 р. на суму боргу за кожною видатковою накладною окремо.

Згідно з п. 7.3. Договору № 01/09 від 05.01.2009р. у випадку прострочення платежу, відповідно до п.4.2. покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 15510,36 грн., яка нарахована за загальний період з 08.10.2009 р. по 21.06.2010 р. Враховуючи те, відповідач зобов’язаний оплатити вартість товару протягом 30 банківських днів з дня поставки товару, то датами виникнення заборгованості відповідача перед позивачем за видатковою накладною від 16.04.2010р. є 31.05.2010р., за видатковою накладною від 23.04.2010р. відповідно 07.06.2010р. Згідно з вірним арифметичним розрахунком пеня, яка нарахована за загальний період з 31.05.2010 р. по 21.06.2010 р. (в межах заявлених позовних вимог) за подвійною обліковою ставкою НБУ на суму заборгованості за кожною накладною окремо становить 408,89грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

          Відповідач заперечуючи проти стягнення нарахованої позивачем пені у сумі 15510,36 грн. посилається на те, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а у зв’язку з несплатою відповідачу Міністерством оборони України заборгованості за надані послуги з харчування військовослужбовців військових частин та тим, що станом на березень 2010р. не був прийнятий ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010рік»та був відсутній кошторис Міністерства оборони України. Проте, вказані заперечення відповідача не беруться судом до уваги, оскільки зазначені обставини не звільняють відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання за договором №01/09 від 05.01.2009р., оскільки не є форс-мажорними.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор-Агротрейд»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд.20, кв.176, код 34688199) 35776,80грн. (тридцять п’ять тисяч сімсот сімдесят шість грн. 80 коп.) боргу, 408,89 грн. (чотириста вісім грн. 89 коп.) пені, 361,86 грн. (триста шістдесят одна грн. 86 коп.) витрат по сплаті державного мита, 55,38 грн. (п’ятдесят п’ять грн. 38 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 15.10.2010р.