ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 34/41125.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асоритимент» доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення 264108,28 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача Жувака О.В., представник за дов. №1/10 від 01.01.2010; від відповідача не зявився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асоритимент»(далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 264108,28 грн. за поставлену продукцію за договором поставки №80 від 09.09.2008 (далі Договір поставки), з яких: 221238,62 грн. основний борг, 22 490,52 грн. пеня, 15 214,88 грн. інфляційні втрати, 5 164,26 грн. 3% річних.
На підставі Договору поставки відповідачу було здійснено поставки на загальну суму 1509277,51 грн., однак відповідачем сплачено лише 1288 038,89 грн.
Відтак, позивача просив стягнути суму боргу з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Ухвалою суду від 24.09.2010 було порушено провадження у справі № 34/411, розгляд справи було призначено на 13.10.2010.
У звязку з неявкою представника відповідача у судове засідання, ухвалою суду від 13.10.2010 відкладено розгляд справи на 25.10.2010.
22.10.2010 до загального відділу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог за вих. №4/10-10 від 19.10.2010, з якої слідує, що відповідач 16.09.2010 частково сплатив борг в сумі 1500 грн., відтак його заборгованість перед позивачем становить:
- 219738,62 грн. основний борг;
- 22962,45 грн. пеня;
- 15214,88 грн. інфляційні втрати;
- 5 779,32 грн. 3% річних.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце їх проведення, про що зокрема свідчить наявне повідомлення про вручення поштового відправлення за №12115133 від 23.10.2010.
Статтею 64 ГПК України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як слідує з матеріалів справи ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною у позові та яка підтверджується наданим позивачем Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.10.2010.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
09.09.2008 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) укладено Договір поставки, за умовами якого Постачальник зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити продукти харчування (далі Продукція), а Покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначеним цим договором, прийняти й оплатити таку продукцію.
Пунктом 1.2 Договору поставки сторони погодили, що загальна вартість і кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, визначається у накладних.
Згідно з п.2.1 Договору поставки продукція відвантажується Покупцю зі складу Постачальника за цінами, що визначені у специфікації або накладній Постачальника.
Відповідно до розділу 3 Договору поставки асортимент продукції, що є предметом поставки за цим договором. Зазначений у накладній (п.3.1).
Оплата товарів Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару (п.7.1 Договору).
Як слідує з матеріалів справи, відповідачу було здійснено поставки на загальну суму 1509277,51 грн.
Проте, відповідач сплатив частково вартість поставленої продукції в сумі 1288038,89 грн., тобто відповідачем залишаються неоплаченими 29 поставок на суму 221238,62 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №№РН-0014824 від 20.11.2009, РН-0014719 від 18.11.2009, РН-0014571 від 17.11.2009, РН-0014065 від 05.11.2009, РН-0014559 від 29.10.2009, РН-0014695 від 27.10.2009, РН-0013401 від 22.10.2009, РН-0013322 від 21.10.2009, РН-0012980 від 15.10.2009, РН-0012924 від 14.10.2009, РН-0012870 від 13.10.2009, РН-0012639 від 08.10.2009, Рн-0012521 від 07.10.2009, РН-0012266 від 02.10.2009, РН-0012182 від 30.09.2009, РН-0012001 від 29.09.2009, РН-0012597 від 25.09.2009, РН-0011740 від 23.09.2009, РН-0011535 від 18.09.2009, РН-0011455 від 17.09.2009, РН-0011333 від 16.09.2009, РН-0011101 від 10.09.2009, РН-0011037 від 09.09.2009, РН-0010897 від 08.09.2009, РН-0010748 від 04.09.2009, РН-0010713 від 03.09.2009, РН-0010407 від 28.08.2009, РН-0010331 від 27.08.2009, РН-0010275 від 26.08.2009.
В подальшому оплата за видатковою накладною №РН-0010275 від 26.08.2009 на суму 11191,78 грн. була здійснена відповідачем частково у розмірі 7192,07 грн. (оплати від 15.11.2009 та від 16.09.2010), відтак неоплачений товар по вказаній накладній становить 3 499,71 грн., а загальна вартість неоплаченого товару складає 219738,62 грн.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами 12.10.2010, з якого слідує, що відповідач документально підтвердив наявність у нього перед позивачем заборгованості у сумі 219738,62 грн.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 219738,62 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а отже позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню.
Позивач також просив стягнути з відповідача пеню в сумі 22962,45 грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 8.2 Договору поставки визначено, що за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення оплати вартості поставленого товару, який проведений позивачем у відповідності з приписами положень ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Договору поставки, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 22962,45 грн. заборгованості по пені визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 15214,88 грн. інфляційних втрат та 5 779,32 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договору поставки.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача в повному обсязі.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Асортимент»(02100, м. Київ, вул. Попудренка, 22; 02166, м. Київ, пр. Лісовий, 3, кв. 41, ідентифікаційний код 31455995) 219738 (двісті девятнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 62 коп. основного боргу, 22962 (двадцять дві тисячі девятсот шістдесят дві) грн. 45 коп. пені, 15214 (п'ятнадцять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 5779 (пять тисяч сімсот сімдесят девять) грн. 32 коп. 3% річних, а також 2636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
СуддяСташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 01.11.2010
Судове рішення № 12203076, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 34/411. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: