Рішення № 12203075, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/41325.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пайпхолдінг» доЗакритого акціонерного товариства «Виробничо-маркетингової фірми «Укрпромсервіс»

простягнення 58 349,58 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача –Бакулін В.В., представник за дов. б/н від 20.01.2010; від відповідача –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пайпхолдінг»(далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-маркетингової фірми «Укрпромсервіс»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 58349,58 грн. за поставлену продукції за договором №03/06 від 17.06.2008 (далі –Договір), з яких: 44000 грн. основна заборгованість, 8615,44 грн. пеня, 4013,01 грн. інфляційні нарахування, 1721,42 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Договору відповідачу було здійснено поставку на загальну суму 139 136 грн., однак відповідачем сплачено лише 95 136 грн.

Відтак, позивач просив стягнути суму боргу з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою суду від 24.09.2010 було порушено провадження у справі № 34/413, розгляд справи було призначено на 13.10.2010.

У зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, ухвалою суду від 13.10.2010 відкладено розгляд справи на 25.10.2010.

У ході проведення судового засідання 25.10.2010 позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, та просив суд стягнути з відповідача на його користь 44000 грн. основного боргу, 4 013,01 грн. інфляційних нарахувань, 1 721,42 грн. 3% річних.

Отже, має місце нова ціна позову з якої й вирішується спір.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце їх проведення.

Статтею 64 ГПК України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як слідує з матеріалів справи ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною у позові та яка підтверджується наданим позивачем Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.10.2010.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.06.2008 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Замовник) укладено Договір, за умовами якого Постачальник зобов’язаний поставити і передати у власність Замовника належний йому товар, а Замовник зобов’язаний прийняти цей товар та своєчасно здій нити оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 Договору сторони визначили товар –труба склопластикова з муфтою PN6 SN5000 Ф500-192м., найменування, кількість, розгорнута номенклатура (асортимент) товару, його ціна та загальна вартість передбачені у специфікаціях і рахунках-фактурах.

На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку товару на загальну суму 139 136 грн., а ВМФ «Укрпромсервіс»прийняло товар, що підтверджується наступними документами:

-          видаткової накладної № РН 48 від 08.07.2008, відповідно до якої Постачальником на адресу Замовника здійснена поставка товару - погонної труби в кількості 192 п.м. на суму 135936 грн.;

-          довіреністю серії ЯОЮ № 260258 від 08.07.2008, виданої Замовником, на одержання товару від Постачальника відповідно до видаткової накладної Постачальника № РН 48 від 08.07.2008 товар отримано в повному обсязі;

-          видаткової накладної № РН-54 від 21.07.2008, відповідно до якої Постачальником на адресу Замовника здійснена поставка товару - муфта STRAUB PN 10 у кількості 1 піт. на суму 3200 грн.; -          довіреністю серії ЯОЮ № 260259 від 21.07.2008, виданої Замовником, на одержання товару від Постачальника відповідно до видаткової накладної Постачальника № РН-54 від 21.07.0208. Товар отримано в повному обсязі.

Відтак, поставка товару позивачем на адресу відповідача була зроблена на загальну суму 139 136 грн.

Відповідно до п.3 Договору оплата за поставлений товар Замовником провадиться у такий спосіб:

1)          у вигляді передоплати в розмірі 10% від вартості партії товару протягом 3-х банківських днів з моменту виставленого рахунку;

2)          остаточний розрахунок у розмірі 90% протягом 30 днів з моменту передачі товару замовникові.

Однак, ЗАТ «ВМФ «Укрпромсервіс»виконало взяті на себе зобов'язання по оплаті поставлених товарів перед ТОВ «Пайпхолдінг»не в повному обсязі.

Так, ЗАТ «ВМФ «Укрпромсервіс»безготівковим розрахунком на адресу ТОВ «Пайпхолдінг»здійснило наступні платежі:

18.06.2008 у сумі 15 000 грн.;

09.01.2009 у сумі 50 136 грн.;

22.05.2009 у сумі 30 000 грн.

ТОВ «Пайпхолдінг»за вих. № 18 від 07.09.2009 на адресу ЗАТ «ВМФ «Укрпромсервіс»надсилало претензійній лист про стягнення заборгованості.

Однак, відповідач на вказаний лист не відповідач, боргу не сплатив.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 44000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а отже позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню.

Позивач також просив стягнути з відповідача 4 013,01 грн. інфляційні нарахування та 1 721,42 грн. 3% річних.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 4 013,01 грн. інфляційних втрат та 1 721,42 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача в повному обсязі.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Виробничо-маркетингова фірми «Укрпромсервіс»(04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 38-Б, кв. 33, ідентифікаційний код 23717605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пайпхолдінг»(95050, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 171/1, ідентифікаційний код 32749762) 44000 (сорок чотири тисячі) грн. основного боргу, 4 013 (чотири тисячі тринадцять) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 1721 (одну тисячу сімсот двадцять одну) грн. 42 коп. 3% річних, а також 497 (чотириста дев’яносто сім) грн. 34 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                        Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 01.11.2010