Рішення № 122030388, 01.10.2024, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/916/24

Провадження № 2-а/943/40/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіди Б.М.

при секретарі Пирка В.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду місті Буськ справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 доГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті проскасування постановипро адміністративнеправопорушення,-

встановив :

ОСОБА_3 звернувся до суду з означеним адміністративним позовом про скасування постанови серії ЕНА №1929283 від 17.04.2024 року про накладення адміністративного стягнення. Позов мотивує тим, що даною постановою, складеною інспектором відділення поліції №2 (м. Буськ) Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Скориною Є.У., його притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн у зв`язку з тим, що нібито 17.04.2024 року о 08:44:22 год. по вулиці Парковій позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, чим порушив п.2.1. а ПДР - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом. Не згідний з діями працівника поліції та винесенням такої постанови, оскільки 17.04.2024 року о 08:44:22 год по вулиці Парковій він не керував транспортним засобом, а знаходився в припаркованому автомобілі. Двигун автомобіля не працював, ключів в замку запалювання не було. Відтак, всі подальші дії та рішення інспекторів також протиправні, а постанова винесена з порушенням передбаченої процедури без розгляду справи про адміністративне правопорушення (розгляд справи тривав 00 хв. 43 сек.), а також інспектором безпідставно позбавлено позивача можливості скористатись конституційним правом на правову допомогу на підставі усного клопотання, у задоволенні якого було відмовлено та винесено оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Постанову вважає незаконною та просить скасувати, оскільки така винесена без з`ясування всіх обставин справи, з порушенням конституційних прав позивача, оскільки не надав належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, забезпечив явку свого представника ОСОБА_1 , який позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить позов задоволити, справу слухати без застосування засобів звукозапису, про що подав письмову заяву, а також стягнути в користь позивача судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не подав.

Враховуючи вимоги ч. 3 п. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

На підставі ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно постанови серії ЕНА №1929283 від 17.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 17.04.2024 року о 08:44:22 год. по вулиці Парковій водій керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування, чим порушив п.2.1. а ПДР - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.

Представник позивача в судовому засіданні ствердив, що 17.04.2024 року о 08:44:22 год. по вулиці Парковій ОСОБА_3 не керував транспортним засобом, оскільки на той час мав зламану ногу, знаходився на пасажирському сидінні в припаркованому автомобілі, двигун автомобіля не працював. Позивач намагався на місці все пояснити працівникам поліції, однак його пояснення були проігноровані останніми.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП виражається саме у формі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

В оскаржуваній постанові відсутні посилання на будь-які докази щодо позбавлення позивача права керування транспортними засобами, тобто на постанову суду про позбавлення його такого права, такої не додано.

Також в постанові про адміністративне правопорушення, поліцейським не наведено усіх необхідних обставин із посиланням на докази, у тому числі фото та відео зйомки, у постанові про притягнення до відповідальності посадовою особою патрульної поліції не зазначені, так як сама постанова про накладення адміністративного стягнення не може бути належним доказом вчинення правопорушення.

При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України № 580-VIII від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно із ст. 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.

За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом надіслано відповідачу позовну заяву з додатками, однак останнім не подано суду жодних доказів в підтвердження обставин, що слугували винесенню оскаржуваної постанови, клопотань, пояснень, відзив на позов відповідачем не подано.

Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП)

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Прийнята постанова не містить також посилань на жодні належні та допустимі докази, такі, як показання технічних приладів та засобів, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, оскільки суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваної у даній справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі задоволення позову повністю або частково. Суд повинен враховувати понесені стороною судові витрати під час розгляду позову.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно висновку Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. «Суд висловлює сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах». Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 605,60 гривень підлягає відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2,5,7,8,9,72-78,241-246,286,293КАС України,ст. 122 ч. 1, 268 КУпАП, суд -

ухвалив:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1929283 від 17.04.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.4 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі закрити.

Стягнути з Головного управління патрульної поліції у Львівській області, м. Львів пл. Генерала Григоренка, 3 Львівської області, код ЄДРПОУ 40108833, на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційні скарга на рішення, у відповідності до ч. 4 ст. 286 КУпАП, може бути поданапротягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Б. М. Журибіда