Рішення № 12203035, 28.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/26128.10.10 за позовом          колективного підприємства «МОНТЕКС», м. Київ

до          комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління», м. Київ

про          стягнення 2465,05 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Ковалівська Г.О., за дов. № 155 від 25.12.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство «МОНТЕКС»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління»про стягнення 2465,05 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 07/02-05 від 30.01.2005 року щодо повної оплати виконаних позивачем робіт. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 1055,88 грн. та 3% річних в розмірі 285,78 грн.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2010 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 19.10.2010 року.

Відповідач надав пояснення по суті спору в яких зазначив про погашення суми основного боргу в повному обсязі 16.09.2010 року.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 28.10.2010 року.

28.10.2010 року представник позивача подав уточнення позовних вимог в яких зменшив свої вимоги в частині стягнення суми основного боргу та просив стягнути з відповідача відсотки річних в розмірі 285,78 грн. та втрати від інфляції в розмірі 1055,88 грн. Обґрунтовуючи зменшення позовних вимог позивач посилається на погашення відповідачем суми основного боргу в повному обсязі.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі (представник відповідача повідомлений в судовому засіданні під розписку), відповідач в судове засідання призначене на 28.10.2010 року не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 28.10.2010 року від останніх до суду не надходило.

          За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомленого про дату та час судового засідання представника відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.10.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, що надавались під час судового розгляду справи, суд –

ВСТАНОВИВ :

20.01.2005 року року між комунальним підприємством «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління», Генпідрядник (далі за текстом –КП «ПСШРБУ», позивач) та колективним підприємством «МОНТЕКС», Субпідрядник, (далі за текстом – КП «МОНТЕКС», відповідач) було укладено контракт субпідряду № 07/02-05 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник виконує власними та залученими силами і засобами роботи по впровадженню технічних засобів організації дороднього руху по шосе Столічному біля будинку № 57 прим будівництві наземного пішохідного переходу, передбачені проектно-кошторисною документацією та договірною ціною, у відповідності з вимогами Деражвних будівельних норм України у встановлений цим Контрактом термін.

Відповідно до п. 4.2 Договору Генпідрядник зобов’язався щомісячно здійснювати платежі за виконані роботи на підставі Акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін на протязі 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Як убачається з матеріалів справи сторонами підписано Акти приймання виконаних підрядних робіт за січень 2005 року за формою КБ 2в та акт виконаних робіт № 21 за січень 2005 року (послуги генпідрядника) на загальну суму 3 648 грн.

30.06.2006 року сторонами проведено залік зустрічних вимог на суму 2524,61 грн., в зв’язку з чим заборгованість відповідача зменшилась до 1123,39 грн.

Відповідач оплатив зазначені послуги в повному обсязі, однак лише 16.09.2010 року.

Згідно даних позивача станом на день прийняття рішення відповідач не має заборгованості перед позивачем за зазначеним Договором. Позивач просить стягнути з відповідача відсотки річних та втрати від інфляції за порушення строків оплати виконаних робіт.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, Генпідрядник зобов’язався щомісячно здійснювати платежі за виконані роботи на протязі 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт, однак в строки установлені Договором з позивачем не розрахувався.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних в розмірі 285,78 грн. та втрат від інфляції в розмірі 1055,88 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати сплачені позивачем за вимоги щодо стягнення основного боргу покладаються на позивача, оскільки спір по них було врегульовано до звернення позивача з позовною заявою до суду. Згідно матеріалів справи позивачем до канцелярії господарського суду м. Києва було подано позовну заяву з вимогами до відповідача, в тому числі щодо стягнення основного боргу, 24.09.2010 року, тоді як відповідач погасив заборгованість в розмірі 1708,3 грн. ще 16.09.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління»(03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська,3, ід. код 03333937 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь колективного підприємства «МОНТЕКС»(04209, м. Київ, а/с 49, вул. Озерна,1, ід. код 14350502) 1341,66 грн. (одну тисячу триста сорок одну гривню шістдесят шість копійок), з яких 285,78 грн. (двісті вісімдесят п’ять гривень сімдесят вісім копійок) –відсотків річних, 1055,88 грн. (одну тисячу п’ятдесят п’ять гривень вісімдесят вісім копійок) втрат від інфляції, а також 55,56 грн. (п’ятдесят п’ять гривень п’ятдесят шість копійок) –державне мито та 128,45 грн. (сто двадцять вісім гривень сорок п’ять копійок) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                      О. С. Копитова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 02.11.2010 року