Рішення № 12202969, 01.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/33401.11.10 За позовом           Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова

          Національної академії наук України

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавекс ЛТД»

Про стягнення 58107,39 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача          Васькова І.К. по довіреності № 2/08 від 21.01.2008р.

Від відповідача          не з?явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова Національної академії наук України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавекс ЛТД»58107, 39 грн., з яких: 48 030,31 грн. заборгованості по орендній платі, 5 367,80 грн. заборгованості за електроенергію, 579,31 грн. –за водопостачання, 2 199,03 грн. –за опалення, 1930,94 грн. плати за землю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010р. порушено провадження у справі № 36/334, розгляд справи призначено на 20.09.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2010р., на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору у справі, розгляд справи відкладено на 01.11.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 01.11.2010р. позовні вимоги повністю підтримав, а також надав суду підписаний сторонами акт взаєморозрахунків, підписаний сторонами.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 25.08.2010р. та від 20.09.2010р., не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010р. було надіслано на адресу відповідача, вказану в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АД № 821767, наданому представником позивача, та 07.10.2010р. отримано відповідачем, що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103011545118.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Інститутом фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова Національної академії наук України (далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тавекс ЛТД»(далі відповідач, орендар) 01.01.2006р. було укладено договір оренди приміщень.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов’язався передати відповідачу в строкове платне користування приміщення на першому поверсі корпусу № 5 загальною площею 92,0 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Науки, 41, для розміщення офісу.

На виконання умов даного договору позивач передав відповідачу обумовлене договором нежиле приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2006р.

Строк дії даного договору сторони визначили з 01.01.2006р. до 27.12.2006р. включно (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору сума за оренду майна орендар сплачує орендодавцю: орендну плату в розмірі 2891,38 грн. на місяць, відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати по розрахункам орендодавця.

Орендна плата, відповідно до п. 5.2 договору, перераховується на рахунок орендодавця щомісяця не пізніше 20-го числа поточного місяця. Перерахування інших платежів за рахунками здійснюється орендарем не пізніше 20-числа наступного місяця. Рахунки виставляються щомісяця, до 15-го числа поточного місяця.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2007р. до договору оренди сторони збільшили розмір орендної плати до 4770,38 грн., в тому числі ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 28.12.2007р. до договору оренди сторони продовжили термін дії договору оренди до 31.12.2008р. включно.

Додатковою угодою № 3 від 28.12.2008р. до договору оренди сторони продовжили термін дії договору оренди до 31.12.2009р. включно.

Угодою від 29.10.2009р. сторони дійшли згоди розірвати договір оренди з 29.10.2009р. у зв?язку з невиконанням орендарем умов договору. Орендар зобов?язався оплатити заборгованість по орендній платі до 31.12.2009р.

За актом приймання-передачі приміщень від 29.10.2009р. відповідач повернув позивачу орендоване майно.

Відповідач свої зобов’язання за договором оренди № 22-02 від 01.01.2006р. та додаткових угод до нього в частині сплати орендної плати та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг за період з січня по жовтень 2009 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 48030,31 грн., заборгованість за електроенергію - 5 367,80 грн., за водопостачання - 579,31 грн., за опалення – 2 199,03 грн., заборгованість з відшкодування плати за землю –1930,94 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов’язання за договором оренди № 22-02 від 01.01.2006р. та додаткових угод до нього в частині сплати орендної плати та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг за період з січня по жовтень 2009 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 48030,31 грн., заборгованість за електроенергію - 5 367,80 грн., за водопостачання - 579,31 грн., за опалення – 2 199,03 грн., заборгованість з відшкодування плати за землю –1930,94 грн.

З матеріалів справи вбачається, що виставлені позивачем виставлялися рахунки на оплату вартості наданих комунальних послуг.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 58107,39 грн. підтверджується Актом взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.09.2010р., підписаним представниками сторін та скріпленим печатками.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору оренди № 22-02 від 01.01.2006р. та додаткових угод до нього до нього суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 58107,39 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавекс ЛТД»(01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н/п № 43, код ЄДРПОУ 20021375) на користь Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова Національної академії наук України (030328, м. Київ, пр-т Науки, 41, код ЄДРПОУ 05416952) 48 030 (сорок вісім тисяч тридцять) грн. 31 коп. заборгованості по орендній платі, 5367 (п?ять тисяч триста шістдесят сім) 80 коп. заборгованості по відшкодуванню вартості спожитої електроенергії, 579 (п?ятсот сімдесят дев?ять) грн. 31 коп. заборгованості з оплати послуг по водопостачанню, 1930 (одну тисячу дев?ятсот тридцять) грн. 94 коп. заборгованості з відшкодування плати за землю, 2199 (дві тисячі сто дев??яносто дев?ять) грн. 03 коп. заборгованості з оплати послуг по опаленню, 581 (п?ятсот вісімдесят одну) грн. 07 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 04.11.2010р.