Рішення № 12202728, 22.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/39922.10.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Екостандарт»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Проектно –будівельний комплекс «Схід»

Простягнення 8980,42 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Поліщук А.М. –дов. № 28 від 15.08.2010 року;

від відповідача: не з’явився;          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Екостандарт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Відкритого акціонерного товариства «Проектно –будівельний комплекс «Схід»про стягнення 2905,46 грн. –пені, 4889,67 грн. –інфляційних втрат, 1185,29 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 0440382 від 01 липня 2002 року не сплатив стягнуту рішенням Господарського суду м. Києва від 12.02.2010 року по справі 1/11 вартість спожитої теплової енергії.

Ухвалою від 06.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.09.2010 року.

В судовому засіданні 27.09.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 27.09.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 27.09.2010 року розгляд справи було відкладено на 22.10.2010 року.

В судовому засіданні 22.10.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 22.10.2010 року не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.10.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2002 року між Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр –Кан Пауер»(яке в подальшому було перейменовано на Закрите акціонерне товариство «Екостандарт») (далі - енергопостачальна компанія, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Проектно –будівельний комплекс «Схід»(далі – покупець, відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 0440382 (далі –Договір), відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого енергопостачальна організація зобов’язалася виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупця товар –теплову енергію у вигляді гарячої води, а покупець зобов’язався приймати товар та своєчасно здійснювати за нього оплату на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поставка товару (постачання теплової енергії) здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності.

Згідно з пунктом 4.1 Договору покупець зобов’язаний:

-          забезпечити споживання теплової енергії в обсягах, що не перевищують максимальних договірних по кожному параметру, витримувати максимальну годинну витрату мережної води не більше 9,37 т/год, не перевищувати температуру зворотної води більш ніж на 3 ? С понад встановлену в температурному графіку;

-          забезпечити безперешкодний доступ в будь – який час представникам енергопостачальної організації до приладів обліку та тепловикористовуючих установок;

-          обслуговувати теплове обладнання персоналом, який пройшов навчання за програмою «Теплові мережі»та має відповідне посвідчення;

-          якщо покупець або його субабоненти використовують для збереження матеріальних цінностей підвальні приміщення, в які може потрапити мережна вода в разі пошкодження теплових мереж або систем, то він вживає заходів до герметизації цих приміщень та обладнання їх попереджувальної сигналізацією та інше.

Пунктом 6.3 Договору сторони узгодили, що всі розрахунки по Договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків передбачених чинним законодавством України.

Покупець щомісяця з 12 до 14 числа отримує в енергопостачальній організації бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду. Табуляграми та доручення на оплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або передплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. (пункт 6.4 Договору)

Відповідно до пункту 6.5 Договору покупець самостійно оплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

В силу положень пункту 10.1 Договору, договір укладений на термін з 01.06.2003 року до 01.06.2004 року і вважається продовжений на такий же строк, якщо за місяць до закінчення терміну його дії кожною з сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період. В частині розрахунків дія Договору триває до повного їх завершення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 1/11 від 12.02.2010 року стягнуто з відповідача на користь позивача за період з січня 2008 року по грудень 2008 року 35432,41 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача на користь позивача 2905,46 грн. –пені за період з 12.09.2009 року по 12.02.2010 року, 4889,67 грн. –інфляційних втрат за період з січня 2009 року по січень 2010 року та 1185,29 грн. –3% річних за період з 01.01.2009 року по 11.02.2010 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 9.2 Договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки, енергопостачальна організація нараховує пеню у розмірі 0,75% за кожний прострочений день, але не більше величини, яка встановлена чинним законодавством України.

Позивач за прострочення строків сплати грошових коштів за поставлену теплову енергію, керуючись п. 9.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2905,46 грн. за період з 12.09.2009 року по 12.02.2010 року.

Відповідно до пункту 6.5 Договору покупець самостійно оплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, останнім періодом прострочення по сплаті грошового зобов’язання є грудень 2008 року, а тому з урахуванням вимог ч. 6 статті 232 ГК України та пункту 6.5 Договору, прострочення по сплаті пені за грудень 2008 року розпочалось з 28.12.2008 року.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням вищенаведеного нарахування пені по останньому періоду (грудень 2008 року) можливе з 28.12.2008 року по 28.06.2009 року, однак позивач нараховує пеню за період з 12.09.2009 року по 12.02.2010 року, тобто поза межами періоду за який може нараховуватись пеня згідно ст. 232 ГК України.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1185,29 грн. за період з 01.01.2009 року по 11.02.2010 року та 4889,67 грн. –інфляційних втрат за період з січня 2009 року по січень 2010 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 6.5 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Проектно –будівельний комплекс «Схід»(місцезнаходження: 02099, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Приколійна, 21, код ЄДРПОУ 24089370) на користь Закритого акціонерного товариства «Екостандарт»(місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 20, код ЄДРПОУ 21661022) 4 889 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев’ять) грн. 67 коп. –інфляційних втрат, 1 185 (одну тисячу сто вісімдесят п’ять) грн. 29 коп. –3% річних, 69 (шістдесят дев’ять) грн. 00 коп. - державного мита та 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 65 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

01.11.2010 року