Рішення № 12202595, 01.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/36901.11.10 За позовом Бориспільського районного споживчого товариства

до Приватного підприємства «Стоматологічна клініка «Едельвейс»

про стягнення 20072,99 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Кравчук С.Л. по довіреності № 3/274 від 31.05.2010р.

Від відповідача не з’явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Бориспільського районного споживчого товариства про стягнення з Приватного підприємства «Стоматологічна клініка «Едельвейс»20 072,99 грн., з яких: 16000,00 грн. заборгованості по орендній платі, 4 072,99 грн. заборгованості за комунальні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2010р. порушено провадження у справі № 36/369, розгляд справи призначено на 04.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.11.2010р.

В судовому засіданні 01.11.2010р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 01.11.2010р. не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалах від 10.09.2010р. та 04.10.2010р., не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвали суду від 10.09.2010р. та від 04.10.2010р. направлялись на адреси відповідача, зазначені в позовній заяві та в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АД № 722511, наданій представником позивача.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Бориспільським районним споживчим товариством (далі позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «Стоматологічна клініка «Едельвейс»(далі відповідач, орендар) 01.11.2005р. було укладено договір оренди приміщень.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов’язався передати відповідачу в строкове платне користування приміщення (кімнату № 86) на другому поверсі загальною площею 49,2 кв.м. за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 70, для розміщення стоматологічного кабінету.

На виконання умов даного договору позивач передав відповідачу обумовлене договором нежиле приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2005р.

Строк дії даного договору сторони визначили з 01.11.2005р. і до 01.02.2006р. (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору сума орендної плати становить 1 600,00 грн. на місяць.

До орендної плати, згідно з п. 3.1.1 договору, не включаються і оплачуються самостійно орендарем комунальні послуги (водо-, енерго-, теплопостачання , телефонний, поштовий зв?язок), а також інші витрати, що пов?язані з утриманням приміщень, прилеглої території згідно виставлених рахунків, які оплачуються орендарем протягом двох банківських днів з дня виставлення платежу.

Орендна плата, відповідно до п. 3.3 договору, перераховується на розрахункових рахунок орендодавця щомісяця до 5-го числа поточного місяця.

Додатковою угодою від 01.01.2006р. до договору оренди сторони збільшили розмір орендної плати до 1920,00 грн., в тому числі ПДВ.

Додатковою угодою від 01.02.2006р. до договору оренди сторони пролонгували термін дії договору оренди до 25.01.2007р.

Сторони дійшли згоди про збільшення розміру орендної плати до 4132,80 грн. на місця, в тому числі ПДВ, а також про доповнення договору пунктом 3.1.2, згідно з яким до орендної плати включається сума відшкодування (компенсації) орендної плати за землю, про що уклали додаткову угоду від 01.12.2006р.

Сторони виклали договір оренди від 01.11.2005р. в новій редакції від 22.02.2007р., згідно з п. 3.1 якого встановили, що розмір орендної плати становить 4154,00 грн. на місяць, в тому числі ПДВ.

Додатковою угодою від 31.08.2007р. до договору оренди сторони збільшили розмір орендної плати до 7454,00 грн. на місяць, в тому числі ПДВ, та пролонгували термін дії договору оренди до 31.08.2008р.

Додатковою угодою від 22.08.2008р. до договору оренди сторони збільшили розмір орендної плати до 9840,00 грн. на місяць, в тому числі ПДВ, та пролонгували термін дії договору оренди до 01.02.2009р.

Додатковою угодою від 28.01.2009р. до договору оренди сторони збільшили розмір орендної плати до 12000,00 грн. на місяць, в тому числі ПДВ, та пролонгували термін дії договору оренди до 01.02.2010р.

03.11.2009р. сторони уклали додаткову угоду до договору оренди, якою визначили, що орендна плата з 01.11.2009р. до 31.12.2009р. становить 100,00 грн. на місяць, в тому числі ПДВ, а з 01.01.2010р. –12000,00 грн. на місяць, в тому числі ПДВ.

Додатковою угодою від 02.02.2010р. до договору оренди сторони пролонгували термін дії договору оренди до 01.02.2011р.

Відповідно до п. 6.7 договору оренди в редакції від 22.02.2007р. його дія припиняється, зокрема, за згодою сторін.

За актом приймання-передачі майна з оренди від 30.04.2010р. відповідач повернув позивачу орендоване майно.

Відповідач свої зобов’язання за договором оренди від 01.11.2005р. та додаткових угод до нього в частині сплати орендної плати за березень та квітень 2010 року, а також по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 16 000,00 грн., а по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг –4072,99 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов’язання за договором оренди від 01.11.2005р. та додаткових угод до нього в частині сплати орендної плати за березень та квітень 2010 року, а також по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 16 000,00 грн., а по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг –4072,99 грн.

З матеріалів справи вбачається, що виставлені позивачем рахунки на оплату вартості наданих комунальних послуг відповідач отримував.

Заявлену позивачем претензію № 3/218 від 27.04.2010р. з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати та відшкодувати вартість спожитих комунальних послуг відповідач залишив без задоволення.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору оренди від 01.11.2005р. та додаткових угод до нього суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 20072,99 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Стоматологічна клініка «Едельвейс»(03150, м. Київ, вул. Щорса, 15, корп. 2, кв. 99, 01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, кв. 3, код ЄДРПОУ 33785225) на користь Бориспільського районного споживчого товариства (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 83, код ЄДРПОУ 30497604) 16000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі, 4072 (чотири тисячі сімдесят дві) грн. 99 коп. заборгованості по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг, 200 (двісті) грн. 73 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 02.11.2010р.