Рішення № 12202476, 15.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/34415.10.10 За позовомКомунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»

до

про Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно»

стягнення 68516,27 грн. та виселення

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача Войтов Є.О.–представник

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно»68516,27 грн. та виселення відповідача з орендованого нежитлового приміщення 1 поверху площею 92,4 кв.м. будинку за адресою: вул. Симеренка, 1г.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 23 від 31.10.2008 після закінчення дії цього договору відповідач орендовані приміщення не звільнив та продовжує ними користуватися, орендну плату та передбачені договором платежі не сплачує, у зв‘язку з чим позивач просить виселити відповідача та стягнути з останнього заборгованість з орендної плати у розмірі 61577,67 грн. за користування нежитловими приміщеннями за період лютий –серпень 2010 року, 967,76 грн. з відшкодування плати за землю та 5970,87 грн. пені.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

31.10.2008 між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзерно», як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 23 (далі - Договір).

Згідно із п. 1.2 Договору орендодавець на підставі Розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 1471 від 30.09.2008 та ордеру № 576 від 23.10.2008 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 1 Г, загальною площею 92,4 кв.м.

Пунктом п. 9.1. Договору сторонами встановлено, що договір діє з 31.10.2008 по 30.10.2009.

Відповідно до п. 9.6 Договору питання про надання згоди на продовження дії цього договору вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до голови райдержадміністрації, поданого за місяць до закінчення терміну дії цього Договору. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження дії цього Договору, орендар повинен звільнити приміщення по закінченні терміну дії цього договору та передати орендодавцю приміщення по акту прийому –передачі.

Належних доказів подання до Святошинської районної державної адміністрації у м. Києві письмового звернення в порядку та строки, встановлені п. 9.6 Договору, з приводу отримання дозволу на продовження дії договору оренди нежитлового приміщення по вул. Симиренка, 1 Г, загальною площею 92,4 кв.м. та доказів позитивного вирішення цього питання відповідачем не надано.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, підставою припинення договору є закінчення строку дії договору за умови, що орендодавець відмовиться від продовження його дії та вимагатиме повернення йому майна.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вручив представнику відповідача лист від 05.11.2009 № 172/юр, в якому повідомив відповідача про закінчення терміну дії Договору оренди № 23 від 31.10.2008, про відмову у продовженні дії договору оренди та вимагав повернути нежитлові приміщення балансоутримувачу за актом прийому –передачі.

Відповідно до п. 9.9 Договору, останній припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За вказаних обставин, між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»та ТОВ «Укрзерно»Договір оренди нежитлового приміщення № 23 від 31.10.2008 є припиненим з 30.10.2009 у зв’язку із закінченням строку його дії.

Пунктом п. 2.4 Договору передбачено, що у разі припинення дії цього Договору приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому –передачі.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В порушення умом законодавства та Договору після закінчення строку дії Договору орендоване приміщення відповідачем за актом прийому –передачі позивачу не повернуте.

Оскільки дія Договору оренди припинилася і відповідач втратив статус орендаря, суд визнає вимоги позивача про виселення відповідача з приміщення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати та плати за землю за період лютий –серпень 2010 року у розмірі 61577,67 грн. та 967,76 грн. відповідно.

За умовами Договору орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.2006 і складає 6 1806,67 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати. Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.1)

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п.3.2. Договору).

Згідно із п. 3.3. Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 3.6 Договору крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю амортизаційні відрахування за орендоване майно та плату за землю.

Пунктом 3.9 Договору оренди передбачено, що у випадку закінчення терміну дії договору орендна плата та інші платежі, передбачені цим Договором, сплачуються орендарем по день фактичної здачі орендованого приміщення згідно Акта прийому-передачі.

Відповідно до п. 4.2 Договору орендодавець зобов’язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов’язані з утриманням приміщення, які покладені законодавством на орендодавця відносно займаної площі.

Відповідач в порушення умов Договору оренди належним чином своїх зобов’язань в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та відшкодування плати за землю не виконав, що призвело до виникнення заборгованості. За розрахунком позивача заборгованість відповідача за період з лютого по серпень 2010 року становить: з орендної плати – 61577,67 грн., з відшкодування плати за землю - 967,76 грн.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Оскільки після закінчення строку дії Договору відповідач не передав позивачу об’єкт оренди за актом приймання-передачі, а умовами Договору сторони погодили, що орендна плата та інші передбачені Договором платежі підлягають сплаті за весь час фактичного користування до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно, то вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за фактичне використання приміщення за період з лютого по серпень 2010 року визнаються судом правомірними та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 5970,87 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

З огляду на викладене та в силу наведених положень законодавства пеня та штраф можуть бути стягнуті саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування пені на орендну плату та інші платежі за період фактичного користування об’єктом (після закінчення строку дії договору оренди) позивачем не доведено, відповідного договору, яким сторони передбачили таку відповідальність, суду не представлено, вимоги про стягнення з відповідача пені за період з лютого по липень 2010 року задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзерно»(03115, м. Київ, проспект Перемоги, 136, код 32854580) з нежилого приміщення, розташованого на першому поверсі по вул. Симиренка, 1г, загальною площею 92,4 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно»(03115, м. Київ, проспект Перемоги, 136, код 32854580, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код 36037999, рахунок № 26000301896 в Святошинському від. Ощадбанку № 8069, МФО 320218) 61577 (шістдесят одна тисяча п’ятсот сімдесят сім) грн. 64 коп. боргу з орендної плати, 967 (дев’ятсот шістдесят сім) грн. 76 коп. боргу з відшкодування плати за землю, 710 (сімсот десять) грн. 45 коп. державного мита та 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:03.11.2010