Рішення № 12202270, 01.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/26201.11.10 За позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киїрівеньторг"

про стягнення боргу 4 898 914,58 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Гаєвська Т.А.- представник по довіреності № 0279/10 від 12.05.2010р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Киїрівеньторг" заборгованості за Договором № 76 від 26.08.2008р. в розмірі 4 898 914,58 грн., в тому числі 4466965,17 грн. основного боргу, 431949,41 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010р. порушено провадження по справі № 53/262, розгляд справи призначено на 13.09.2010р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 13.09.2010р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 18.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2010р. продовжено строк вирішення спору та у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів відкладено розгляд справи на 01.11.2010р.

В судове засідання 01.11.2010р. представник позивача надав клопотання про зменшення розміру позовних вимог до 4777205,08 грн., в т.ч. 4466935,17 грн. основного боргу та 310239,91 грн. пені.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідач в судове засідання 01.11.2010р. також не з’явився, вимоги ухвал суду від 25.08.2010р., від 13.09.2010р. та від 18.10.2010р. не виконав, про причини неявки суду невідомо. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 25.08.2010р., від 13.09.2010р. та від 18.10.2010р., про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.11.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.08.2008р. Закрите акціонерне товариство “Український мобільний зв’язок” в якості продавця та Товариства з обмеженою відповідальністю “Киїрівеньторг” в якості покупця уклали договір № 76 (надалі –договір), за умовами якого продавець (позивач) зобов’язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти, оплатити та реалізувати кінцевому споживачу стартові пакети МТС, стартові пакети ДЖИНС та єдині ваучери (продукція).

Відповідно до п. 4.1 договору вибір форми розрахунку продукції МТС здійснюється виключно продавцем. Форми оплати можуть бути наступними: одноразова 100 % передоплата; відстрочка оплати на строк до 15-ти календарних днів; відстрочка оплати на строк до 30-ти календарних днів.

Додатковою угодою до договору від 26.08.2008р. № 76 сторони домовились п. 4.1. Договору викласти в наступній редакції: «Оплата продукції здійснюється з відстрочкою платежу на строк до 30 календарних днів».

Підставою для оплати продукції МТС є рахунок, який виставляється на підставі заявки покупця, прийнятої та підтвердженої по електронній пошті продавцем (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 4.3 у випадку, якщо продавець поставляє покупцю партію продукції МТС на умовах відстрочки платежу, покупець зобов’язаний оплатити рахунок продавця не пізніше 15-го (для відстрочки платежу в 15 календарних днів) та не пізніше 30-го (для відстрочки в 310 календарних днів) календарного дня з моменту виписки продавцем рахунку на таку партію продукції МТС, якщо продавцем не була встановлена інша, більш рання дата оплати. Дата виписки рахунку вказується безпосередньо в рахунку.

Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи в рамках укладеного договору за накладними № 97960372 від 21.11.2008р., № 97968247 від 24.11.2008р., № 97974278 від 25.11.2008р., № 97989397 від 28.11.2008р., № 98005975 від 02.12.2008р., № 98007856 від 02.12.2008р. відповідачеві було поставлено товар загальною вартістю 4466965,17 грн., який був отриманий останнім на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (оригінали оглянуті в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи).

Позивачем були виставлені рахунки-фактури: № 200003709319 від 21.11.2008р., № 200003712285 від 24.11.2008р., № 200003714779 від 25.11.2008р., № 200003722010 від 28.11.2008р., № 200003730191 від 02.12.2008р., № 200003730647 від 02.12.2008р.

За отриманий товар відповідач не розрахувався, заборгувавши 4466965,17 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар вартістю 4466965,17 грн. та не оплатив його, чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 4466965,17 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 4466965,17 грн. за договором від 26.08.2008р. № 76 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 310239,91 грн. пені.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 12.4 договору у випадку несвоєчасної оплати покупцем товару, переданого йому продавцем на умовах цього договору, покупець сплачує пеню в розмірі 1 % від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України в імперативній формі не передбачений інший розмір пені.

Відповідно до ст.ст. 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги наведені норми діючого законодавства, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 310239,91 грн. пені є такими, що заявлені правомірно, а проведений позивачем розрахунок здійснено правильно, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Киїрівеньторг” (04075, м. Київ, вул. Сирецька, 25 А, ідентифікаційний код 32822873) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937) 4466 965 (чотири мільйони чотириста шістдесят шість тисяч дев’ятсот шістдесят п’ять) грн. 17 коп. основного боргу, 310 239 (триста десять тисяч двісті тридцять дев’ять) грн. 91 коп. пені, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.

Повне рішення складено 03.11.2010р.