Рішення № 12201999, 22.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/32822.10.10 За позовомКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва

до Адвокатське об’єднання "Коваль & Партнери"

простягнення 4 105,92 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Онищенко Є.М. –представник

від відповідача Добрянський В.О. –представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду "Дарницького району міста Києва про стягнення з Адвокатського об’єднання "Коваль & Партнери" заборгованості по оплаті комунальних послуг з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат та пені у розмірі4105,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення № 12 від 01.11.2009, несплатою платежів за комунальні послуги, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 3833,74 грн.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивач неналежним чином виконував умови договору, оскільки комунальні послуги були неналежної якості, у орендованому відповідачем приміщенні була низька температура.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.11.2009 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва (виконавець) та Адвокатським об’єднанням "Коваль & Партнери" (споживач) укладено договір № 12 про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору виконавець зобов’язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості комунальні послуги для нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 164, загальною площею 95,5 кв.м, а споживач зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором, а також відшкодовувати виконавцеві експлуатаційні витрати, пропорційно площі нежитлового приміщення.

Згідно з п. 2.1 Договору вартість комунальних послуг визначається за фактичними обсягами спожитих послуг. Ціна одиниці послуг/тариф визначається органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Розмір плати за надані комунальні послуги змінюється виконавцем самостійно з часу встановлення нових тарифів.

Підставою для оплати наданих комунальних послуг є рахунок-фактура, яка надається виконавцем щомісяця не пізніше 5 числа поточного місяця (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору оплата отриманих комунальних послуг здійснюється споживачем щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з п. 3.2.1 Договору споживач зобов’язаний оплачувати отримані комунальні послуги та відшкодовувати експлуатаційні витрати відповідно до займаної опалювальної площі у встановлений Договором строк.

В матеріалах справи наявні рахунки-фактури на сплату вартості опалення за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року на загальну суму 3833,74 грн.

Зазначені рахунки –фактури відповідач не оплатив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Належними і допустимими доказами обставин щодо надання позивачем комунальних послуг неналежної якості відповідач не довів. Суду не надано документів, складених відповідними компетентними організаціями, якими такі факти були б підтверджені. Акт обстеження нежитлового приміщення за адресою: вул. Х. шосе, 164 орендованого Адвокатським об’єднанням "Коваль & Партнери" від 25.02.2010 носить суб’єктивний характер, оскільки складений за участю тільки представників відповідача.

Посилання відповідача на листи № 170-АО від 03.11.2008 та № 186-АО від 25.11.2008 про необхідність включення опалення та проведення обстеження щодо з’ясування причин низької температури у приміщенні судом не приймаються, оскільки вказані листи були адресовані начальнику ЖЕК-203, а не позивачу. В межах даної справи не розглядаються вимоги про стягнення заборгованості за опалення у 2008 році, предметом розгляду у справі № 11/328 є стягнення заборгованості за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року.

Надані відповідачем фотознімки приміщення не можуть слугувати належними доказами, оскільки не підтверджено, що на них зображено саме приміщення, яке перебувало в оренді у відповідача.

Наданий відповідачем акт від 28.01.2010 щодо неприбуття представників теплопостачання з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва також не є належним доказом неприбуття представників позивача, оскільки в матеріалах справи наявний акт від 26.01.2010 обстеження системи опалення нежитлового приміщення по вул. Харківське шосе, 164, складений теплоінспектором Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль" Скитецькою Л.П. та інженерами Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва Коваленко Л.С. і Бадуліною Л.Г. Актом від 26.01.2010 обстеження системи опалення нежитлового приміщення по вул. Харківське шосе, 164 та доповідними записками інженерів Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва Коваленко Л.С. та Бадуліної Л.Г., якими при проведенні обстеження у вказаному приміщенні, встановлено, що теплове навантаження відповідає проектній величині, а також встановлено утеплення даху і наявність ізоляції трубопроводів систем опалення.

Оскільки відповідачем не доведено невиконання позивачем своїх зобов’язань за Договором та надання позивачем неякісних послуг з опалення, посилання відповідача на ст.538 Цивільного кодексу України, як на підставу невиконання своїх зобов’язань з оплати комунальних послуг, судом не приймається.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, що умовами договору сторонами погоджено строк перерахування відповідачем комунальних платежів, а саме не пізніше 15-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи встановлено, а також підтверджено представником відповідача, що зобов’язання щодо сплати комунальних послуг з опалення за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року в сумі 3833,74 грн. відповідачем не виконані.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу зі сплати комунальних послуг по опаленню у розмірі 3833,74 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 165,56грн., 3% річних у розмірі 28,34 грн. та інфляційних втрат у розмірі 78,28 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.3.2 Договору виконавець має право нарахувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані комунальні послуги пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що передбачений умовами договору розмір пені перевищує розмір пені, встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Згідно Постанови Національного банку України від 10.08.2009 № 468 з 12.08.2009 встановлено розмір облікової ставки на рівні 10,25 % річних.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати комунальних послуг в повному обсязі не виконав, відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов’язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт невиконання відповідачем зобов’язання щодо сплати вартості комунальних послуг встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду, здійсненим у межах визначеного позивачем періоду, у розмірі: 24,30 грн. –3% річних та 59,58 грн. –інфляційні втрати.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Адвокатського об’єднання "Коваль & Партнери" (02091, м. Київ, Харківське шосе, 164, ідентифікаційний код 21658040, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, рахунок №26003179145900 в АТ "УКРСИББАНК", м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 35660296) заборгованість по оплаті комунальних послуг у розмірі 3833 (три тисячі вісімсот тридцять три) грн. 74 коп., пеню у розмірі 165 (сто шістдесят п’ять) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 58 коп., державне мито у розмірі 101 (сто одна) грн. 43 коп. та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 01.11.2010