Рішення № 12201869, 15.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/16615.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Рейд»

Приватного підприємства «Науково –виробнича компанія «Альянс Інвест»

Простягнення 534923,51 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Волинський А.В. –дов. № б/н від 27.09.2010 року;

від відповідача 1: Безсусідня Ю.В. –дов. № 18/05/10 від 18.05.2010 року;

від відповідача 2: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейд»про стягнення 534923,51 грн. –основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати щомісячних лізингових платежів за надане в користування майно відповідно до Договору фінансового лізингу № L 1441-11/07від 15.11.2007 року.

Ухвалою від 27.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.05.2010 року.

В судовому засіданні 17.05.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 17.05.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача ухвалою від 17.05.2010 року розгляд справи було відкладено на 11.06.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду та письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 11.06.2010 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання, відповідно до якого просив суд зобов’язати позивача направити на його адресу копії всіх доданих до позовної заяви документів, яке судом розглянуто та відхилено, як необґрунтоване.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні 11.06.2010 року подав клопотання, відповідно до якого просив суд залучити до участі в справі, в якості іншого відповідача - Приватне підприємство «Науково – виробнича компанія «Альянс Інвест», так як 15 жовтня 2008 року з метою забезпечення виконання відповідачем умов Договору фінансового лізингу № L 1441-11/07 між позивачем та Приватним підприємством «Науково –виробнича компанія «Альянс Інвест»було укладено Договір поруки № 1441.

Ухвалою від 11.06.2010 року було залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Приватне підприємство «Науково –виробнича компанія «Альянс Інвест»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 91, оф. 117) та відкладено розгляд справи на 02.07.2010 року.

В судовому засіданні 02.07.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути солідарно з відповідачів 534923,51 грн. – основної заборгованості та судові витрати.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 02.07.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судове засідання 02.07.2010 року представник відповідача 2 не з’явився, вимоги попередньої ухвали не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 02.07.2010 року розгляд справи було відкладено на 30.07.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 30.07.2010 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 30.07.2010 року представник відповідача 1 подав письмові пояснення по справі та подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 –громадянина Анікеєнка О.М. та про виклик цієї посадової особи в судове засідання для надання пояснень.

Суд розглянув та відхилив вищезазначене клопотання.

В судове засідання 30.07.2010 року представник відповідача 2 не з’явився, вимоги попередньої ухвали не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Крім того, в судовому засіданні 30.07.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/166, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 30.07.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 27.08.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.08.2010 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 27.08.2010 року представник відповідача 1 подав письмові пояснення до позову, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судове засідання 27.08.2010 року представник відповідача 2 не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 2, ухвалою від 27.08.2010 року розгляд справи було відкладено на 17.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2010 року надав усні пояснення по справі.

17.09.2010 року представник відповідача 1 через канцелярію суду подав клопотання про витребування доказів та про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 17.09.2010 року представник відповідача 1 подав додаткові документи по справі.

Представник відповідача 2 в судове засідання 17.09.2010 року не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні суд розглянув та відхилив клопотання про відкладення розгляду справи, як безпідставне та необґрунтоване.

Також, в судовому засіданні 17.09.2010 року суд розглянув та відмовив в задоволенні раніше поданої заяви відповідача про забезпечення зустрічного позову, так як підстави для задоволення вищезазначеної заяви відсутні, оскільки ухвалою № 05-5-41/10282 від 27.08.2010 року було повернуто зустрічну позовну заяву відповідачу.

Крім того, в судовому засіданні 17.09.2010 року суд розглянув та частково задовольнити клопотання відповідача 1 про витребування доказів.

Ухвалою від 17.09.2010 року розгляд справи було відкладено на 01.10.2010 року.

В судовому засіданні 01.10.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 534923,51 грн. –заборгованості, яка складається з 32096,92 грн. –комісії лізингодавця без ПДВ 2% - за дострокове розірвання Договору, 201711,92 грн. –відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 136960,05 грн. –комісії лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 7187,64 грн. –штрафних санкцій, 52121,00 грн. –додаткових витрат та 104845,98 грн. –залишку невідшкодованої вартості предмету лізингу.

В судовому засіданні 01.10.2010 року представник відповідача 1 надав усні пояснення по справі.

Крім того, представник відповідача 1 подав клопотання, відповідно до яких просив суд об’єднати дану справу зі справою № 47/447 за позовом ТОВ «Рейд»до ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»про зобов’язання вчинити дії Договору фінансового лізингу № L 1441-11/07 від 15.11.2007 року, так як зустрічні позовні вимоги одних і тих же сторін стосуються одного правочину.

Суд розглянув та відхилив вищезазначені клопотання, так як у відповідності до частини 2 статті 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні, однак, позовні вимоги у вищевказаних справах не є однорідними в розумінні статті 58 ГПК України, оскільки сторони мають різний процесуальний статус.

Представник відповідача 2 в судове засідання 01.10.2010 року не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 2, ухвалою від 01.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 15.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.10.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 15.10.2010 року представник відповідача 1 подав заперечення на уточнену позовну заяву, відповідно до яких просив суд відмовити в задоволенні позову.

Крім того, в судовому засіданні 15.10.2010 року представник відповідача 1 подав заяву про застосування строку позовної давності до штрафних санкцій.

Також, в судовому засіданні 15.10.2010 року представник відповідача 1 заявив клопотання про зупинення провадження по даній справі до розгляду справи № 47/447, яке суд розглянув та відхилив, так як розгляд справи № 47/447 не унеможливлює розгляд даної справи.

Представник відповідача 2 в судове засідання 15.10.2010 року не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.10.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейд» (лізингоодержувач, відповідач 1) був укладений Договір фінансового лізингу № L 1441-11/07 (далі –Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого лізингодавець на підставі Договору купівлі –продажу (поставки) від 15 листопада 2007 року № Р1441011/07 (далі –договір купівлі –продажу) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (Додаток № 2 до цього Договору) (далі –предмет лізингу), а лізингодавець зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів (Додаток 3 1 до Договору) (далі –Графік) та не може бути меншим одного року.

Згідно з пунктом 3.1 Договору вартість предмету лізингу становить 1800000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 та 4.4 Договору розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку. Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, в розмірі 25% від вартості предмета лізингу. Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду.

Згідно з пунктом 4.5 Договору комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п.4.6 цього Договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу.

Відповідно до пункту 5.3 Договору у випадку, якщо у встановлений лізингодавцем або умовами цього Договору строк предмет лізингу, а також документи та приналежності, що є його невід’ємною частиною, не передані (повернуті) лізингодавцю, то лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості предтеча лізингу за кожний день прострочення передачі предмету лізингу та/або документів (приналежностей).

Згідно з пунктом 6.1.2 Договору лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку у випадку, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Сторони також, підписали Загальні умови фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору фінансового лізингу від 15.11.2007 року № L 1441-11/07) (далі –Загальні умови), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що лізингодавець передає лізингоодержувачу предмет лізингу у визначеному в п. 2.3 Договору місці. При цьому, лізингоодержувач несе (компенсує лізингодавцю) можливі витрати, пов’язані з отриманням предмета лізингу у продавця та його подальшою передачею лізингоодержувачу.

На виконання умов Договору фінансового лізингу позивач передав відповідачу мобільний бетонний завод МЕКАМІКС –100, серійний номер 20081001, тип МВ 100, 2007 року випуску, що складається із:

-          бункера для зберігання імпортних матеріалів, до складу якого входять 4х15х60 м?, бункер і ваговий конвеєр у кількості 1 шт.; похилий конвеєр для подачі інертних у кількості 1 шт., конвеєр для подачі інертних (chevron) 1000х11550 mm у кількості 1 шт., пневматичне обладнання з компресором у кількості 1 шт., вологомір у кількості 1 шт.;

-          бетонозмішувальний блок, до складу якого входять: двохваловий змішувач –2 m ? у кількості 1 шт., система зважування цементу у кількості 1 шт., система зважування води у кількості 1 шт., система зважування хімічних добавок у кількості 1 шт., автоматична система управління з комп’ютером та програмним забезпеченням SIEMENS у кількості 1 шт.;

-          силос цементу до складу якого входять: бункер цементу –100 т, з металевими опорами у кількості 2 шт., фільтр цементного бункера у кількості 1 шт., шнек (Ф273х11500mm), що засвідчується актом прийому –передачі предмета лізингу від 26.02.2007 року, в свою чергу відповідач не своєчасно здійснював лізинові платежі за передане в користування майно, у зв’язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою достроково розірвати Договір та вилучити предмет лізингу, що підтверджується фіскальним чеком (копія в матеріалах справи), однак вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

15 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(лізингодавець, позивач) та Приватним підприємством «Науково –виробнича компанія «Альянс Інвест»(поручитель, відповідач 2) було укладено Договір поруки № 1441 (далі –Договір 1) пунктом 1.2 якого сторони узгодили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед лізингодавцем відповідати по зобов’язанням лізингоодержувача, які виникають за Договорами лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах Договорів лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі строки та у випадках, передбачених Договорами лізингу, а також виконати інші умови Договорів лізингу в повному обсязі, за винятком фактичного повернення предмету лізингу.

Відповідно до пункту 2.1 Договору 1 сторони даного визначили, що у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов’язань за Договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингоодержувачем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за Договорами лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Згідно з пунктом 2.4 Договору 1 у випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов’язань перед лізингодавцем за Договорами лізингу, лізингодавець має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов’язань в повному обсязі чи в частині.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, предмет лізингу, який був переданий відповідачу згідно акту прийому –передачі предмета лізингу від 26.02.2007 року, було повернуто позивачу у примусовому порядку, на доказ чого надано виконавчий напис № 4693 від 25.11.2008 року, акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу серія АА № 010329 від 20.03.2009 року та постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 10363814 від 31.03.2009 року.

Однак, відповідач в порушення умов Договору комісію лізингодавця за дострокове розірвання Договору, відшкодування частини вартості предмета лізингу, заборгованість за виставленими рахунками, штрафні санкції, додаткові витрати та залишок невідшкодованої вартості предмета лізингу позивачу не сплатив, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 534923,51 грн. –заборгованості, яка складається з комісії лізингодавця без ПДВ 2% за дострокове розірвання Договору в розмірі 32096,92 грн., відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) в розмірі 201711,92 грн., комісії лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) в сумі 136960,05 грн., штрафних санкцій в розмірі 7187,64 грн., додаткових витрат в сумі 52121,00 грн. та залишку невідшкодованої вартості предмету лізингу в сумі 104845,98 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до пункту 10.3.2 Загальних умов у разі дострокового припинення Договору при настанні зазначених в п.п 10.2.1 цих Загальних умов обставин лізингоодержувач зобов’язаний сплатити лізингодавцю наведені нижче платежі, які зараховуються в такому порядку:

- комісію за дострокове припинення Договору фінансового лізингу в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч. 5 п.п. 10.3.2 цих Загальних умов;

- нараховані за Договором штрафні санкції (штраф, пеня);

- суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем;

- заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях;

- суму непогашеної вартості предмета лізингу, зазначену в графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення Договору, та змінену за визначеними в п. 3 Графіку правилами.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця.

Відповідно до пункту 5.1 Загальних умов лізингоодержувач зобов’язаний сплачувати зазначені в Графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця.

Згідно з пунктом 5.2 Договору лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі на підставі рахунку в порядку, визначеному в п. 4.3 цього Договору. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається лізингодавцю при укладенні Договору.

Пунктом 5.3 Загальних умов сторони узгодили, що лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цього Договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 5.4 Загальних умов лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання –передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Згідно з пунктом 5.5 Загальних умов, лізингоодержуч сплачує лізингові платежі незалежно від фактичного користування предметом лізингу. Недоліки якості та комплектності предмета лізингу, його втрата, ремонт, технічне обслуговування не звільняють лізингоодержувача від виконання своїх зобов’язань за Договором, в тому числі, своєчасної сплати лізингових платежів.

Пунктом 6.2 Загальних умов сторони погодили, що змінений за правилами п.6.1 цих Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

На виконання вищезазначених умов, позивач виставив відповідачу за відшкодування частини вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця без ПДВ рахунки –фактури № L 1441-11/07/7 від 01 вересня 2008 року на суму 27972,80 грн., № L 1441-11/07/8 від 01 жовтня 2008 року на суму 39983,90 грн., № L 1441-11/07/9 від 03 листопада 2008 року на суму 46292,96 грн., № L 1441-11/07/10 від 01 грудня 2008 року на суму 53384,40 грн., № L 1441-11/07/11 від 02 січня 2009 року на суму 57290,19 грн., № L 1441-11/07/12 від 02 лютого 2009 року на суму 56956,21 грн., № L 1441-11/07/13 від 02 березня 2009 року на суму 56791,51 грн., які були направлені відповідачу, що засвідчується фіскальними чеками та списками згрупованих рекомендованих відправлень (копії в матеріалах справи), однак відповідач в повному обсязі, частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця без ПДВ не сплатив, у зв’язку з чим в останнього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 338671,97 грн., з яких 201711,92 грн. –заборгованість за частину невідшкодованої частини вартості предмета лізингу та 136960,05 грн. –комісії лізингодавця без ПДВ.

Таким чином, відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) складає 201711,92 грн. та комісія лізингодавця без ПДВ складає 136960,05 грн.

Позивач керуючись пунктом 10.3.2 Загальних умов нарахував та просить стягнути з відповідача комісію лізингодавця за дострокове розірвання Договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу.

Відповідно до пункту 10.3.2 Загальних умов у разі дострокового припинення Договору при настанні зазначених в п.п 10.2.1 цих Загальних умов обставин лізингоодержувач зобов’язаний сплатити лізингодавцю комісію за дострокове припинення Договору фінансового лізингу в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч. 5 п.п. 10.3.2 цих Загальних умов.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, станом на день підписання сторонами акту вилучення предмета лізингу, вартість предмета лізингу з урахуванням індексації, яка не була погашеною складала 1604845,98 грн.

Таким чином, комісія лізингодавця за дострокове розірвання Договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу підлягає до сплати в розмірі 32096,92 грн. (1604845,98 грн. х 2%)

Крім того, позивач керуючись пунктом 6.4 Договору та пунктами 7.1 та 7.4 Загальних умов нарахував на просить стягнути з відповідача додаткові витрати в сумі 52121,00 грн., які складаються з витрат по страхуванню предмета лізингу, витрат по організації тимчасового зберігання та охороні предмета лізингу, витрат по отриманню консультаційних послуг та витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до пункту 6.4 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору всі витрати, пов’язані з вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок лізингоодержувача або відшкодовуються лізингодавцю лізингоодержувачем в повному обсязі.

Згідно з пунктом 7.1 Загальних умов лізингодавець протягом строку лізингу за свій рахунок забезпечує страхування предмета лізингу в страховій компанії (далі –страховик) за своїм вибором на випадок: знищення (загибелі), розкрадання (викрадення), пошкодження (псування) предмета лізингу та на всі випадки, передбачені Правилами страхування страховика (АВТОКАСКО/повний пакет). Вигодонабувачем по всіх страхових ризиках є лізингодавець. Лізингоодержувач зобов’язується дотримуватись Правил страхування, встановлених страховиком.

Пунктом 7.2 Загальних умов сторони узгодили, що предмет лізингу підлягає страхуванню на суму не менше вартості предмета лізингу, визначену за правилами Договору та цих Загальних умов.

Відповідно до пункту 7.4 Договору лізингодавець зобов’язується вчасно продовжувати страхування предмета лізингу, а лізингоодержувач –страхування цивільної відповідальності до повного виконання зобов’язань за цим Договором. На підтвердження факту страхування (продовження страхування) сторони зобов’язані надати один одному копії відповідних документів.

Відповідно до пункту 10.4 Загальних умов у разі дострокового припинення Договору при настанні зазначених в п.п. 10.2.2 цих Загальних умов обставин лізингоодержувач зобов’язаний сплатити визначені в п. 10.3.2 цих Загальних умов платежі, а також суму понесене них лізингодавцем витрат внаслідок настання такого випадку (події).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач поніс додаткові втрати, пов’язані з вилученням предмета лізингу та його реалізацією на загальну суму 52121,00 грн., які складаються з:

- страхового платежу в сумі 7605,00 грн., що засвідчується платіжним дорученням № 22756 від 12.03.2009 року на суму 3825,00 грн., сертифікатом № 001032/0211/0000837 від 25.02.2009 року, рахунком –фактурою № 001032/0211/0000837 від 25.02.2009 року, платіжним дорученням № 14438 на суму 3780,00 грн. від 05.03.2008 року, сертифікатом № 001032/0211/0000311 від 25.02.2008 року, рахунком –фактурою № 001032/0211/0000311 від 26.02.2008 року;

- витрат по організації тимчасового зберігання та охороні предмета лізингу в сумі 33000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 23309 від 13.04.2009 року на суму 16500,00 грн. та № 23970 від 12.05.2009 року на суму 16500,00 грн., актами № ОУ-0000001 здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 10.04.2009 року на суму 16500,00 грн., від 12.05.2009 року на суму 16500,00 грн., рахунками –фактурами № СФ-0000001 від 10 квітня 2009 року на суму 16500,00 грн., № СФ-0000002 від 12.05.2009 року на суму 16500,00 грн., Договором про надання послуг охорони об’єкту № б/н від 20.03.2009 року, протоколом узгодження договірної ціни на надання послуг охорони від 20.03.2009 року та актом прийому –передачі під охорону від 20.03.2009 року;

- витрат на отримання консультаційних послуг в сумі 10000,00 грн., що засвідчується актом про надання послуг № 11 від 30.04.2009 року до Договору про надання консультаційних послуг від 22 травня 2008 року на загальну суму 99120,00 грн., до суми, яких входить сума вартості наданих послуг, пов’язаних з підготовкою до реалізації предмету лізингу, платіжним дорученням № 23253 від 07 квітня 2009 року та рахунком –фактурою № СФ-0000004 від 06 квітня 2009 року,

- витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса в сумі 1516,00 грн., що підтверджується актом прийому –передачі послуг від 25.11.2008 року на загальну суму 10616,00 грн., до складу якого входить вартість наданих послуг по вчиненню приватним нотаріусом Кондратенко М.І. виконавчого напису на Договорі фінансового лізингу № L 1441-11/07 від 15.11.2007 року, а також, платіжним дорученням № 20983 від 26.11.2008 року та рахунком –фактурою № 262 від 25.11.2008 року.

Таким чином, заборгованість по додаткових втратах, пов’язаних з вилученням предмета лізингу та його реалізацією складає 52121,00 грн.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, остаточна невідшкодована вартість предмета лізингу складає 1031478,28 грн., індексована остаточна невідшкодована вартість предмету лізингу з урахуванням індексації склала 1604845,98 грн., в свою чергу, позивач вилучений предмет лізингу оцінив в сумі 1500000,00 грн.

Відповідно до пункту 10.3.2 Договору у разі дострокового припинення Договору при настанні зазначених в п.п 10.2.1 цих Загальних умов обставин лізингоодержувач зобов’язаний сплатити суму непогашеної вартості предмета лізингу, зазначену в графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення Договору, та змінену за визначеними в п. 3 Графіку правилами.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, залишок невідшкодованої вартості предмета лізингу підлягає до сплати в сумі 104845,98 грн. (1604845,98 грн. –1500000,00 грн.)

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасну сплату будь –якого платежу (його частини) за Договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

Позивач керуючись п. 5.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7187,64 грн. за період з 01.01.2009 року по 28.02.2009 року.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, представник відповідач в судовому засіданні 15.10.2010 року подав заяву про застосування строку позовної давності в частині стягнення штрафних санкцій.

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на те, що позов подано (направлено поштою) 20.04.2010 року, а пеня розрахована за період з 01.01.2009 року по 28.02.2009 року, господарський суд вважає за доцільне застосувати до позовних вимог в частині стягнення пені річний строк позовної давності, що в свою чергу унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частиною 2 статті 806 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, а до відносин пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, пунктом 3.1 Договору 1 сторони узгодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов’язань по Договорам лізингу, поручитель і лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 554 ЦК України.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

З положень статті 543 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 527 735,87 грн., (комісія лізингодавця в розмірі 2% за дострокове розірвання Договору в сумі 32096,92 грн., відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) в сумі 201711,92 грн., комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення) в сумі 136960,05 грн., додаткові витрати в сумі 52121,00 грн. та залишок невідшкодованої вартості предмету лізингу в сумі 104845,98 грн.), яка підлягає до стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейд»(місцезнаходження: 03049, м. Київ, Солом’янський р-н, просп. Повітрофлотський, 21/2, код ЄДРПОУ 23511186) та Приватного підприємства «Науково –виробнича компанія «Альянс Інвест»(місцезнаходження: 02099, м. Київ, Дарницький р –н, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 91, к. 117, код ЄДРПОУ 30151496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(місцезнаходження: 01133, м. Київ, Печерський р –н, бульв. Лесі України, 28 А; фактична адреса: 04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) 32096 (тридцять дві тисячі дев’яносто шість) грн. 92 коп. –комісії лізингодавця в розмірі 2% за дострокове розірвання Договору, 201711 (двісті одну тисячу сімсот одинадцять) грн. 92 коп. –відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 136960 (сто тридцять шість тисяч дев’ятсот шістдесят) грн. 05 коп. –комісії лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 52121 (п’ятдесят дві тисячі сто двадцять одну) грн. 00 коп. –додаткових витрат, 104845 (сто чотири тисячі вісімсот сорок п’ять) грн. 98 коп. –залишку невідшкодованої вартості предмету лізингу, 5 277 (п’ять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 36 коп. –державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 83 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. (ст. 85 ГПК України)

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

02.11.2010 року