Рішення № 12201723, 20.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/40420.10.10

За позовом Закритого акціонерного товариства "Український Страховий Дім"

до 1. Державного підприємства "Сумиспирт"

2. Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Каштан”

третя особа Литвин Є.М.

про стягнення відшкодування в розмірі 51 628,63 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача не з'явився, був Семененко І.А. дов. № 751 від 12.05.2010 року

від відповідача-1 не з'явився

від відповідача-2 Пилипець А.Ю. дов. № 777 від 02.08.2010 р.

від третьої особи не з'явився

в судовому засіданні 20.10.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та

резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Український Страховий Дім" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Сумиспирт" (надалі відповідач-1) та Закрите акціонерне товариство страхова компанія "Каштан"(надалі відповідач-2) про стягнення відшкодування в розмірі 51 628,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, транспортного засобу, що належить відповідачу-1, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.2010 року порушено провадження у справі за № 13/404, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Литвин Є.М. - працівника відповідача-1, призначено розгляд справи на 16.09.2010 року, сторони зобовязано вчинити дії, надати документи.

У судове засідання, призначене на 16.09.2010 року, з'явився представник відповідача-2, на виконання вимог ухвали суду надав витребувані судом письмовий відзив та додаткові докази по справі.

В судовому засіданні представник відповідача-2 зазначив, що Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Каштан” було здійснено зміну найменування на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Каштан”, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, тому просить замінити відповідача-2 його правонаступником.

Позивач, відповідач-1 та треті особа в судове засідання не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали.

16.09.2010 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалою суду від 16.09.2010 року, на підставі ст. 25 ГПК України, судом було замінено ЗАТ “Страхова компанія “Каштан” його правонаступником Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Каштан”, розгляд справи відкладено на 07.10.2010 року.

07.10.2010 судове засідання не відбулося, розгляд справи відкладено на 20.10.2010 року.

В судове засідання, призначене на 20.10.2010 року, зявилися представники позивач та відповідача-2.

В ході розгляду справи представник позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на відсутність заборгованості Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Каштан” перед позивачем у звязку з перерахуванням страхового відшкодування на рахунок позивача в розмірі 24990,00 грн.

Відповідач-1 та третя особа в судове засідання не зявилися, вимоги ухвал суду не виконали.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача-2 ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.2008 року між ОСОБА_1 (далі страхувальник) та позивачем було укладено договір страхування наземного транспорту НТ-08 № 2602 Кв від 24.10.2008 року (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1 (надалі автомобіль Mazda).

06.04.2009 року на 17 км.автодороги Київ-Одеса, с. Чабани відбулося зіткнення автомобіля ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить відповідачу-1, під керуванням громадянина ОСОБА_2 із автомобілем Mazda, під керуванням громадянки ОСОБА_1

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mazda був пошкоджений.

Зіткнення відбулося в результаті порушення громадянином ОСОБА_2 правил дорожнього руху України. Зазначена обставина підтверджується постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 15.05.2009 року, № справи 3-626/2009.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно Звіту спеціаліста авто товарознавчого дослідження № 3914 від 11.04.2009 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 51628,63 грн.

Страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 51628,63 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 1764 від 12.08.2009 року та № 1772 від 13.08.2009 року, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За таких обставин, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача-2 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Mazda, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП в розмірі 51628,63 грн.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, належить відповідачеві-1, а винний у ДТП водій ОСОБА_2 є працівником відповідача-1.

З аналізу постанови та документі про ДТП суд дійшов висновку, що автопригода сталась в робочий час працівником відповідача-1, який керував автомобілем належним відповідачу-1. Доказів які б спростовували це суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач-1 зобовязаний відшкодувати шкоду, завдану працівником Державного підприємства "Сумиспирт"ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована відповідачем-2 згідно поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОЦПВВНТЗ № ВС/2676677 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно вищезазначеного договору встановлений сторонами ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 25 500,00 грн. Зважаючи на положення п. 2 ст. 12.1 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, а саме (згідно розділу 2 Полісу) на 510,00 грн. Отже, згідно полісу на відповідача-2 було покладено обовязок відшкодувати позивачу спричинену при експлуатації транспортним засобом шкоду в розмірі 24990,00 грн.

З доказів, наданих відповідачем-2, а саме платіжних доручень № 1115 від 01.04.2010 року, № 1055 від 29.03.2010 року, № 1040 від 26.03.2010 року, № 1022 від 25.03.2010 року, № 974 від 24.03.2010 року, № 960 від 23.03.2010 року, № 934 від 22.03.2010 року, № 896 від 18.03.2010 року, № 878 від 17.03.2010 року, № 800 від 12.03.2010 року, № 722 від 03.03.2010 року, № 700 від 02.03.2010 року, № 5011 від 10.12.2009 року, вбачається, що позивачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 24990,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-2 страхового відшкодування в розмірі 24990,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що сума фактичного збитку, який було завдано майну позивача в наслідок ДТП транспортним засобом, який належить відповідачу-1, становить 51628,63 грн., а сума ліміту страхового відшкодування, яку зобовязаний сплатити відповідач-2 24990,00 грн., то розмір, який не відшкодовується відповідачем-2 становить 26638,63 грн.

Керуючись п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Зважаючи на вищевикладене, відповідач-1 зобовязаний відшкодувати позивачу залишок суми завданого позивачу збитку, який не підлягає відшкодуванню відповідачем-2, а саме 26638,63 грн.

Враховуючи викладене, відповідно до норм Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Цивільного кодексу України та положень Закону України “Про страхування”, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача-2 страхового відшкодування в розмірі 24990,00 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 страхового відшкодування в сумі 26638,63 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Сумиспирт"(42303, Сумська область, Сумський р-н, с. Стецьківка, вул.. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 00375237) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Закритого акціонерного товариства "Український Страховий Дім" (01023, м. Київ, пл.. Спортивна, буд. 3, код ЄДРПОУ 32556540) 26638 (двадцять шість тисяч шістсот тридцять вісім),63 грн. страхового відшкодування, 266 (двісті шістдесят шість),39 грн. витрат по сплаті державного мита та 121 (сто двадцять одна),78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Каштан” (03151, м. Київ, вул.. Волинська, 48/50, код ЄДРПОУ 32071894) відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 01.11.2010