Рішення № 12201671, 28.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/24428.09.10

за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії

до товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт»в особі Ужгородської філії

про стягнення 515,54 грн.

Суддя Копитова О. С.

Секретар судового засідання Зікрата М.М.

Представники:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії звернувся до суду з позовом до товариства з обмежено відповідальністю «Моноліт»в особі Ужгородської філії про стягнення 515,54 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання Ужгородською філією відповідача його зобов’язань за Договором № 1403 від 01.03.2000 року щодо оплати в повному обсязі наданих послуг. Також, за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 14,4 грн., 3% річних в розмірі 4,72 грн. та інфляційні втрати в розмірі 25,23 грн.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.08.2010 року було порушено провадження по справі № 12/70 та призначено розгляд справи на 12.08.2010 року.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 02.09.2010 року матеріали справи направлено до господарського суду м. Києва за підсудністю.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.09.2010 року прийнято справу до провадження, присвоєно їй номер № 28/244 та призначено розгляд справи на 28.09.2010 року.

В судове засідання 28.09.2010 року сторони не з’явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

27.09.2010 року через загальний відділ суду позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав документи на виконання ухвали про прийняття справи до розгляду.

Відповідач про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвали суду не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі сторін.

В судовому засіданні 28.09.2010 року прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.03.2000 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Закарпатської філії, Підприємство зв’язку та Ужгородською філією товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт», Споживач було укладено договір про надання послуг електрозв’язку № 1403 (далі –Договір), відповідно до якого Підприємство зв’язку надає Споживачу послуги електрозв’язку (далі –Послуги).

          Згідно з п. 4.1 Договору, послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Споживач, відповідно до п.4.2 Договору, сплачує послуги електрозв’язку за спільною погодженою системою оплати з поданням рахунків.

          Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3. Договору).

          Відповідно до п. 4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.

          Пунктом 4.6 Договору передбачено, що у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що свої обов’язки по наданню телекомунікаційних послуг виконує належним чином, проте філія відповідача свої зобов’язання щодо оплати послуг не виконує, внаслідок чого за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року у неї виникла заборгованість в сумі 471,19 грн.

Матеріали справи містять рахунки, що направлялись позивачем відповідачу для оплати заборгованості, однак відповідач свою заборгованість не погасив.

Позивачем направлялись відповідачу попередження від 02.09.2009 року, телеграма-попередження від 25.11.2009 року з вимогою сплатити заборгованість. Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на попередження, як і не містять доказів погашення заборгованості.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (стаття 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 63 Закону України «Про телекомунікації»врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також даною нормою визначено умови надання зазначених послуг, якими є зокрема, укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Статтею 33 Закону України «Про телекомунікації»встановлений обов’язок споживача своєчасно сплачувати за отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. п. 108, 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720, у разі коли розрахунки здійснюються без застосування квитанцій або у разі ненадходження рахунку до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму за надані послуги.

Крім того, відповідно п. п. 32, 33, 40, 97, 108, 164 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 720 від 09.08.2005 р., абонент зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що позовні в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню на суму 471,19 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 14,40 грн. пені за невиконання зобов’язань щодо оплати телекомунікаційних послуг.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки оплати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 5.8 Договору, у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Відповідач припустився прострочення платежу, тому виходячи з положень п. 5.8 Договору, частини 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації», та положень Цивільного кодексу України, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 471,19 грн., то в порядку статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 25,23 грн. інфляційних нарахувань та 4,72 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт»в особі Ужгородської філії (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86, код 30402842, адреса філії: 88000, м. Ужгород, вул. Кошицька,30, ід. код 25444726) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії (88005, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 4, ід. код 25438186) 515,54 грн. (п’ятсот п’ятнадцять гривень п’ятдесят чотири копійки), з яких 471,19 грн. (чотириста сімдесят одну гривню дев’ятнадцять копійок) основного боргу, 25,23 грн. (двадцять п’ять гривень двадцять три копійки) інфляційних втрат, 4,72 грн. (чотири гривні сімдесят дві копійки) 3 % річних, 14,4 грн. (чотирнадцять гривень сорок копійок) пені, крім того, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням по справі законної сили видати наказ.

           Суддя                                                             О. С. Копитова