Рішення № 12201486, 22.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/763-46/37422.10.10 За позовомПублічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Володимирський” доТовариства з обмеженою відповідальністю

„Українська торгова компанія”

третя особаАкціонерний комерційний банк „Європейський”

простягнення 7240370,35 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Від позивачаКравченко Ю.М. –представник за довіреністю від 19.07.2010 р.

Від відповідача Підлісний В.О. –представник за довіреністю 10.02.2010 р.

Мисник Н.В. –представник за довіреністю від 21.10.2010 р.

Від третьої особине з’явився

22.10.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Володимирський” (надалі –позивач) в листопаді 2009 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгова компанія” (надалі –відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 001-В/02 від 19.01.2007 у розмірі 905838,90 дол. США (з яких: 797700,00 дол. США- заборгованість за кредитом, 102506,57 дол. США –заборгованість за процентами, 87164,50 дол. США –прострочені проценти та 5632,33 дол. США - пеня), що за офіційним курсом НБУ становить 7240370,35 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголошує, що відповідачем порушено свої зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та процентами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2010 у справі № 4/763 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Володимирський” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгова компанія” про стягнення заборгованості за кредитним договором № 001-В/02 від 19.01.2007 задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 797700,00 дол. США боргу, 102506,57 дол. США процентів, 5632,33 дол. США пені, 87164,50 дол. США процентів, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2010 у справі № 4/763 скасовано, а справу № 4/763 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції припустився неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України, оскільки судом, в порушення положень ст. 38 ГПК України, не витребувано доказів надсилання відповідачу листа № 3070-К від 24.07.2009 (повідомлення про заміну кредитора за кредитним договором).

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. справу № 4/763 передано на новий розгляд судді Омельченку Л.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2010 справу № 4/763 прийнято до свого провадження суддею Омельченком Л.В., присвоєно їй № 4/763-46/374 та призначено до розгляду на 06.09.2010.

Ухвалою від 06.09.2010 за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Акціонерний комерційний банк „Європейський”, розгляд справи відкладено на 08.10.2010 та зобов’язано учасників процесу подати суду додаткові документи та докази по справі.

Ухвалою від 08.10.2010 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 22.10.2010 та повторно зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали від 06.09.2010.

У судовому засіданні 22.10.2010 року відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі Відкритого акціонерного товариства «Кредит Оптима Банк»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Своє клопотання відповідач обґрунтовував тим, що за повідомленням ВАТ «Кредит Оптима Банк»Банк АКБ «Європейський»у забезпечення повернення отриманого кредиту (договір від 16.02.2009 року № 16.02.09/980-Е про міжбанківський кредит, який був укладений між цими особами) передав у заставу (договір від 27.02.2009 року № 27.02.09/980-ЕS-1 застави майнових прав) майнові права за кредитним договором № 001-В/02 від 19.01.2007. Таким чином, на думку відповідача, залучення Відкритого акціонерного товариства «Кредит Оптима Банк»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача до участі у справі дозволить більш детально дослідити обставини, за яких здійснювалось відступлення права вимоги за кредитним договором № 001-В/02 від 19.01.2007, забезпечить наявність додаткових доказів у справі, дозволить уникнути можливості претендувати на отримання коштів за кредитним договором № 001-В/02 від 19.01.2007. Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження своїх вимог, викладених у клопотанні, а також зважаючи на обмеженість процесуальних строків розгляду справи, судом відмовлено відповідачу у задоволення його клопотання про залучення третьої особи до участі у справі.

Під час розгляду спору по суті позивач заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором № 001-В/02 від 19.01.2007 в частині своєчасної сплати кредиту та процентів.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням вказівок, визначених у постанові Вищого господарського суду України від 07.07.2010, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним комерційним банком „Європейський” (як банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська торгова Компанія” (як позичальником) був укладений кредитний договір № 001-В/02 від 19.01.2007, відповідно до умов якого, банк зобов’язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов’язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені договором (п.1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 кредитного договору № 001-В/02 від 19.01.2007 розмір кредитної лінії становить 750000 дол. США.

Строк користуванням кредитною лінією встановлений з 19.01.2007 по 10.12.2010 (п. 1.3 договору).

Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 15% річних (п. 1.4 договору).

В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди, якими, зокрема, змінено розмір кредиту та процентні ставки за кредитом, а саме: відповідно до умов договору, Акціонерний комерційний банк „Європейський” надав позичальнику грошові кошти в кредит у розмірі 797 700,00 дол. США на строк з 19.01.2007 по 10.12.2010 включно під 18% річних, а позичальник зобов'язався повернути отримані кошти, сплатити проценти в порядку та терміни, що визначені в кредитному договорі, а також, виконати в повному обсязі інші зобов'язання, що передбачені кредитним договором.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору № 001-В/02 від 19.01.2007 проценти за користування кредитною лінією нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно п. 1.4 договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредитної лінії (в тому числі і за його прострочення).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором в частині надання кредиту виконав в повному обсязі, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 8098 від 26.01.2007, меморіальним валютним ордером № 2400 від 05.02.2007, меморіальним валютним ордером № 8984 від 16.02.2007, меморіальним валютним ордером № 157159 від 26.06.2008 (копії наявні у справі).

Підпунктом 5.1.1 п. 5.1 кредитного договору № 001-В/02 від 19.01.2007 сторонами погоджено, що виконання позичальником своїх зобов’язань по цьому договору забезпечується іпотекою нежитлових приміщень загальною площею 2244,8 кв.м, що належать ТОВ „Українська торгова Компанія” та знаходяться за адресою: м. Київ, пр-т Василя Порика, 13А.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що 06.05.2009 між Акціонерним комерційним банком „Європейський” та Відкритим акціонерним товариством „Комерційний банк „Володимирський” було укладено договір про відступлення права вимоги (купівлі - продажу боргових зобов'язань) за кредитними договорами, в тому числі, і за кредитним договором № 001-В/02 від 19.01.2007, відповідно до умов якого кредитор за кредитним договором № 001-В/02 від 19.01.2007 змінюється з Акціонерного комерційного банку „Європейський” (первісний кредитор) на ВАТ „КБ „Володимирський” (новий кредитор), правонаступник якого позивач.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, з наведеного вбачається, що з дня укладання договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором (з 06.05.2009) до нового кредитора - ВАТ „КБ „Володимирський” перейшли всі права вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгова компанія”.

Пунктом 2.2 договору про відступлення права вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитними договорами від 06.05.2009 встановлений обов’язок первісного кредитора (АКБ «Європейський») протягом п'яти робочих днів з дня укладення цього договору оповістити боржника (ТОВ «Українська торгова Компанія») про заміну кредитора у зобов'язанні.

Таким чином, саме АКБ «Європейський»був зобов'язаний повідомити відповідача про перехід права вимоги за кредитним договором до ВАТ «КБ «Володимирський».

Кредитним договором № 001-8/02 від 19.01.2007 з наступними змінами та доповненнями (а саме - додатковим договором № 7 від 24.10.2008 про внесення змін та доповнень до кредитного договору), укладеним між відповідачем та АКБ «Європейський», права та обов'язки кредитора за яким перейшли до ВАТ «КБ «Володимирський», передбачено, що будь-які повідомлення, що направляються сторонам одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату посильним, цінним листом/листом з повідомленням про вручення, телексом чи теле факсом за адресою, вказаною у розділі 11 цього договору (якщо інша адреса не повідомлена однією стороною іншій стороні відповідно до умов цього договору), або отримані однією сто роною від іншої сторони під розпис уповноваженої особи, крім випадків, коли інший спосіб відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього договору.

У додатковому договорі № 7 від 24.10.2008 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 001-8/02 від 19.01.2007, укладеного між АКБ „Європейський” та ТОВ „Українська торгова Компанія»вказана наступна адреса відповідача: 01001, м. Київ, вул. Лютеранська, 6, літ «А».

Згідно письмових пояснень позивача, останній посилається на ту обставину, що з метою повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за кредитним догово ром № 001-8/02 від 19.01.2007 АТ «КБ «Володимирський»направляв на дану адресу ТОВ «Українська торгова компанія»повідомлення № 09-04/1564 від 16.07.2009, проте воно було повернено банку з причини, що одержувач не значиться за вказаною адресою (копія конверту з відміткою про повернення наявна в матеріалах справи).

Крім того, позивач зазначає, що на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.12.2009 ним надано копію довідки з ЄДРПОУ серії АД №121554 стосовно ТОВ «Українська торгова Компанія»станом на 04.12.2009, згідно якої місцезнаходженням ТОВ «Українська торгова Компанія»є будинок 6 літ «А»по вулиці Лютеранській Печерського району м. Києва, поштовий індекс - 01001.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та зичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Таким чином, банк вжив всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відступлення права вимоги, проте неотримання кореспонденції від позивача свідчить про умисне ухилення відповідача від взаємодії з банком щодо виконання зобов'язань за кредитним договором.

За таких обставин, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про зміну кредитора у зобов’язанні.

Правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є кредитними.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.3 кредитного договору № 001-В/02 від 19.01.2007 встановлено, що платежі згідно п.п. 3.3, 4.1, 7.5 цього договору вважаються здійсненими в установлений строк, якщо їх сума в повному розмірі надійшла на відповідний рахунок банку в день, вказаний у п.п. 3.3, 4.1, 7.5 цього договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Таким чином, у зв'язку з простроченням відповідачем повернення чергової частини кредиту у строки, встановлені графіком, у позивача виникло право вимагати погашення кредиту, яке кореспондується з обов'язком відповідача вчинити відповідні дії по погашенню наявної заборгованості по кредиту.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за порушення своїх зобов’язань згідно укладеного між сторонами кредитного договору № 001-8/02 від 19.01.2007 становить 797700,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 6376016, 10 грн. та 102506,57 дол. США –проценти за договором, що за офіційним курсом НБУ становить 819335,01 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що станом на час прийняття рішення відповідач свої зобов’язання не виконав, його заборгованість перед позивачем становить 7240370,35 грн. Доказів, які б спростовували вказану суму заборгованості за кредитним договором № 001-В/02 від 19.01.2007 або укладання між сторонами додаткової угоди щодо змін до кредитного договору в частині графіку погашення кредиту, відповідачем суду не надано.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання;

- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 названого Закону).

Таким чином, пеня за порушення грошового зобов’язання за договором підлягає стягненню з боржника лише у випадку, якщо її розмір встановлений за згодою сторін, зокрема, договором. При цьому законом обмежений розмір пені, що може бути стягнута з порушника.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору № 001-В/02 від 19.01.2007 у випадку ненадходження в строки, визначені кредитним договором на відповідний рахунок суми заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, відповідач незалежно від наявності його вини у невиконані чи неналежному виконанні зобов’язань за кредитним договором сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кредитом, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а судові витрати перерахуванню відповідно до вимог законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгова компанія” (01001, м. Київ, вул. Лютеранська, 6, літ. „А” ідентифікаційний код 30265076) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Володимирський” (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 10, ідентифікаційний код 26120084) 797700 (сімсот дев’яносто сім тисяч сімсот) дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 6376016 (шість мільйонів триста сімдесят шість тисяч шістнадцять) грн. 10 коп. боргу по кредиту, 102506 (сто дві тисячі п’ятсот шість) дол. США 57 центів, що за офіційним курсом НБУ становить 819335 (вісімсот дев’ятнадцять тисяч триста тридцять п’ять) грн. 01 коп. боргу по сплаті процентів за користування кредитом, 5632 (п’ять тисяч шістсот тридцять два) дол. США 33 центи, що за офіційним курсом НБУ становить 45019 (сорок п’ять тисяч дев’ятнадцять) грн. 24 коп. пені, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.