Рішення № 12201001, 28.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/40528.10.10

№ 47/405                                                                                           28.10.2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен-Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Плат ЛТД»

Про стягнення 38613,43 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Клімушев Є.В. –представник за довіреністю;

Від відповідача: Філоненко В.В. –представник за довіреністю;

У судовому засіданні 28.10.2010 представникам сторін, у відповідності до вимог ст..85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 24154,03 грн. заборгованості за договором №К61/2008-01 від 26.05.2008, 5568,60 грн. інфляційних втрат, 1167,11 грн. - 3% річних, 2892,88 грн. пені, 4830,81 грн. штрафу, а також про відшкодування витрат по сплаті державного мита –386,13 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 було порушено провадження в справі № 47/405 та призначено її до розгляду на 21.09.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2010 розгляд справи, у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, відкладено до 05.10.2010, а 05.10.2010 на 21.10.2010.

В судовому засіданні 21.10.2010 оголошено перерву до 28.10.2010.

В судовому засіданні 28.10.2010 представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь 18154,03 грн., у зв’язку зі сплатою відповідачем частини боргу в розмірі 6 000,00 грн. При цьому, в заяві про зменшення розміру позовних вимог від 28.10.2010 позивач не зазначив коли саме відповідачем було здійснено оплату заборгованості в сумі 6 000,00 грн. та по яким рахункам, а виписки банку, які долучені позивачем до вказаної заяви, свідчать про оплату відповідачем послуг з перевезення вантажу по рахунку, який не є предметом судового розгляду. Однак, оскільки позивач відносить дані проплати відповідача до оплати послуг по рахунках № 180930105 від 16.09.2008 на суму 20456,78 грн., № 180930105 від 30.09.2008 на суму 6868,33 грн., № 181030129 від 16.10.2008 на суму 5379,94 грн. і на підставі яких позивач просить стягнути суму основного боргу, суд приймає до уваги заяву позивача про зменшення суми позовних вимог. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № К61/2008-01 від 26.05.2008 не було здійснено оплату за надані позивачем послуги з перевезення в сумі 18154,03 грн. Також, за прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання по оплаті наданих послуг з перевезення, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 5568,60 грн. інфляційних втрат, 1167,11 грн. - 3% річних, 2892,88 грн. пені, 4830,81 грн. штрафу.

В судовому засіданні 28.10.2010 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому частково погодився з сумою боргу на суму 3946,47 грн., враховуючи невідшкодовані позивачем суми за пошкоджений товар.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2008 між позивачем – ТОВ «Рабен-Україна», як виконавцем, і відповідачем –ТОВ «Плат ЛТД»як замовником, було укладено Договір №К61/2008-01, який підписано виконавцем (позивачем) та замовником (відповідачем) та посвідчено печатками сторін, оригінал якого було досліджено судом в судовому засіданні, а належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи.

Відповідно до умов Договору №К61/2008-01 від 26.05.2008 виконавець зобв’язується за плату, на користь та за рахунок замовника надавати та організовувати транспортно-експедиційні послуги та надавати додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів по території України, а замовник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. (п.1.1), об’єм та кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути, вартість послуг визначаються за угодою сторін в додаткових угодах, що є невід’ємною частиною договору (Заявки) (п.1.2.), оплата наданих послуг здійснюється замовником по безготівковому рахунку на розрахунковий рахунок виконавця, який вказано у рахунку. Оплата здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дня отримання рахунку, за порушення замовником термінів оплати послуг, він сплачує виконавцю пню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення та штраф у розмірі 20% від вартості замовлених послуг за користування цими коштами. (п.п. 4.3, 5.3.6).

Позивачем на підтвердження здійснення перевезень в період з 02.09.2008 по 13.10.2008 згідно заявок до Договору №К61/2008-01 від 26.05.2008 на перевезення вантажів автотранспортом було надано відповідні копії товаро-транспортних накладних з відмітками вантажовідправника (відповідача) та вантажоодержувача про отримання вантажу, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні.

Позивачем були виставлені відповідачу до оплати рахунки –фактури № 180930105 від 16.09.2008 на суму 20456,78 грн., № 180930105 від 30.09.2008 на суму 6868,33 грн., № 181030129 від 16.10.2008 на суму 5379,94 грн., загалом суму у розмірі 32705,05 грн.

Також, відповідно до актів здачі –прийняття робіт (надання послуг), які підписані лише представником позивача та посвідчені його печаткою, загальна вартість наданих позивачем послуг з перевезення вантажів згідно рахунків –фактур № 180930105 від 16.09.2008 на суму 20456,78 грн., № 180930105 від 30.09.2008 на суму 6868,33 грн., № 181030129 від 16.10.2008 на суму 5379,94 грн. склала 32705,05 грн. Відповідачем зазначені акти здачі –прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 32705,05 грн. не підписані і печаткою відповідача –не посвідчені, але як зазначав позивач у позові, зазначені акти були надіслані відповідачу.

Як стверджує позивач у позові, відповідачем частково здійснено оплату по рахунку № 180930105 від 16.09.2008 в сумі 8551,02 грн.

21.04.2010 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист –вимогу, в якій позивач просив відповідача погасити заборгованість в сумі 24154,03 грн. за надані послуги з перевезення вантажів у внутрішньому сполученні згідно рахунків –фактур № 180930105 від 16.09.2008 на суму 20456,78 грн., № 180930105 від 30.09.2008 на суму 6868,33 грн., № 181030129 від 16.10.2008 на суму 5379,94 грн., про що свідчить чек поштової установи з датою відправлення та зазначенням адресата одержувача.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач відповіді на претензію не надав і заборгованість в сумі 24154,03 грн. за надані послуги не погасив.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Вимогами статті 306 Господарського кодексу України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому кодексі визнається господарська діяльність, пов’язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як перевізник, умови договору №К61/2008-01 від 26.05.2008 та заявок до нього на перевезення вантажів автотранспортом виконав, а саме: ним було надано послуги з перевезення вантажів за заявленими маршрутами, що підтверджується наявними в справі копіями товарно-транспортних накладних на перевезення ватажу з відмітками вантажовідправника (відповідача) та вантажоодержувача про отримання вантажу, а відповідач, свій обов’язок щодо оплати в повному обсязі наданих послуг з перевезення вантажів не виконав, а лише частково оплатив вартість наданих позивачем послуг в сумі 14551,02 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.10.2010).

Позивачем на виконання п. 4.3 Договору №К61/2008-01 від 26.05.2008 для оплати відповідачем вартості наданих послуг з перевезення вантажів загалом на суму 24154,03 грн. було виставлено відповідачу рахунки –фактури № 180930105 від 16.09.2008 на суму 20456,78 грн., № 180930105 від 30.09.2008 на суму 6868,33 грн., № 181030129 від 16.10.2008 на суму 5379,94 грн., надіслання яких позивачем підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 2631 від 21.04.2010 і відповідним описом вкладеного у цінний лист, які відповідач згідно умов укладеного між сторонами договору повинен був оплатити протягом 7 (семи) банківських днів з дня отримання рахунків, однак відповідачем вказані рахунки були оплачені частково на суму 14551,02 грн., у зв»язку з чим, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 18154,03 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем згідно договору №К61/2008-01 від 26.05.2008 та виконаних заявок до нього на перевезення вантажів автотранспортом існує непогашена заборгованість в сумі 18154,03 грн., а тому, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені в повному обсязі відповідачем послуги перевезення автотранспортом законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в сумі 18154,03 грн. (32705,05 сума наданих послуг –8551,02 грн. –6 000,00 грн. часткові проплати).

Також, за прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання по оплаті наданих послуг перевезення, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 5568,60 грн. інфляційних втрат, 1167,11 грн. 3% річних, 2892,88 грн. пені, 4830,81 грн. штрафу.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 18154,03 грн., вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу законними та обґрунтованими.

Згідно доданого позивачем до позовної заяви розрахунку суми штрафу на підставі п. 5.3.6 Договору №К61/2008-01 від 26.05.2008, який судом перевірений та з якими суд погоджується, сума штрафу яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 4830,81 грн.

Також, судом розглянуто позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5568,60 грн. інфляційних втрат, 1167,11 грн. 3% річних, 2892,88 грн. пені.

Враховуючи те, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості по договору №К61/2008-01 від 26.05.2008 на суму 6000,00 грн. до звернення позивача з позовом до суду, а позивачем, не надано обґрунтованого детального розрахунку розміру пені, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції, а саме: не зазначений період прострочення з урахуванням часткових проплат відповідача, сум та рахунків-фактур на які та по яким здійснюються нарахування після оплати відповідача, не зазначено дат здійснення погашення заборгованості відповідачем на суму 6 000,00 грн. та періоди нарахування відповідних витрат, внаслідок чого суд позбавлений можливості відповідно до наданих позивачем доказів прийняти законне та об’єктивне рішення в цій частині позовних вимог, а тому, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції за прострочення виконання зобов’язання оплаті наданих послуг без розгляду на підставі ст. 81 п.5 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 18154,03 грн. основного боргу та 4830,81 грн. штрафу. В іншій частині вимоги залишаються без розгляду.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плат ЛТД»(код ЄДРПОУ 35139578; місцезнаходження: 02217, м. Київ, вул. Крайня, буд.3, поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Гмири, буд. 9-А, оф.22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»(код ЄДРПОУ 32306522, місцезнаходження: 02154 м.Київ, бульвар Русанівський, буд. 7, фактична адреса: 07442, Київська обл., смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 150) суму основного боргу у розмірі 18 154 (вісімнадцять тисяч сто п’ятдесят чотири) грн. 03 коп., 4830 (чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 81 коп., а також 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 85 коп. витрат по сплаті державного мита та 140 (сто сорок) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2892,88 грн. пені, 1167,11 грн. - 3% річних, 5568,60 грн. інфляційних втрат - залишити без розгляду на підставі п. 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                     С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення: 29.10.2010