Рішення № 12200906, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/22525.10.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер - Перспектива»

про стягнення 1640,33 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: не з’явилися

Від відповідача: не з’явилися

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Перспектива»(відповідач) про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов’язань за договором № 108 про надання послуг електрозв’язку від 09.11.2006 року у розмірі 1640,33 грн., з яких 1374,36 грн. –основний борг, 66,42 грн. –три відсотки річних, 199,55 грн. –індекс інфляції.

Позивач також просить суд покласти на відповідача судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2010 року порушено провадження у справі № 39/225 та призначено її розгляд на 25.10.2010 року о 12:20 год.

22.10.2010 року представник позивача через відділ діловодства суду направив клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, витребуваних ухвалою суду від 27.09.2010 р. а саме: копію свідоцтва про державну реєстрацію позивача засвідчену підписом уповноваженої особи та відтиском печатки; засвідчену підписом уповноваженої особи та відтиском печатки довідку про наявність рахунку в банківській установі; засвідчену підписом уповноваженої особи та відтиском печатки копію Статуту позивача, копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців стосовно позивача та відповідача станом на 14.10.2010 р.; повідомляє суд про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав; повідомляє суд, що такий же спір між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав раніше не вирішувався; просить суд розглядати справу у відкритому судовому засіданні; повідомляє суд, що необхідності участі у розгляді справи посадових осіб та інших працівників підприємств, установ та організацій, державних органів для дачі ними пояснень з питань, пов’язаних з вирішенням цього спору, немає. Клопотання позивача про залучення доказів до матеріалів справи судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 25.10.2010 р., не з’явився, вимоги ухвали суду 27.09.2010 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/225 від 27.09.2010 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03061, м. Київ, вул. Новопольська, 85-А ), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки серії АЕ № 679558 станом на 14.10.2010 р.

Вищенаведене поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою пошти “за зазначеною адресою не проживає”.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі № 39/225 від 27.09.2010 р. вручені відповідачу належним чином.

За таких обставин, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/225 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 25.10.2010 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.10.2010 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.11.2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Цеху електрозв’язку № 3 Центру електрозв’язку № 1 Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, визначеним як Підприємство зв’язку (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Перспектива», визначеним як Споживач (відповідач) було укладено Договір № 108 про надання послуг електрозв’язку (надалі –договір), відповідно до умов якого позивач надає відповідачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку № 1 та безкоштовні послуги, перераховані в додатку № 2 (надалі –послуги).

Пунктом 4.3 договору встановлений обов’язок відповідача своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Відповідно до п. 4.5 договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Факт надання позивачем відповідачу послуг електрозв’язку на суму 1374,36 грн. основного боргу за період з січня 2008 року по грудень 2008 року підтверджується роздруківками заборгованості (знаходяться в матеріалах справи).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обов’язок виконавця надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Зобов‘язання по оплаті наданих позивачем телекомунікаційних послуг відповідач не виконав.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 1374,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов’язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України “ Про телекомунікації ” від 18.11.03 р. №1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг” N 720 від 9 серпня 2005 р. абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті надання позивачем послуг електрозв’язку та ґрунтуються на договорі № 108 від 09.11.2006 р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав телекомунікаційні послуги, але зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить по зазначеному договору 1374,36 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1374,36 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми індексу інфляції в розмірі 199,55 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 66,42 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказані норми ЦК України, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох відсотків річних та інфляційних збитків, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції в розмірі 199,55 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 66,42 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Перспектива»(03061, м. Київ, вул. Новопольова, 85-А; код ЄДРПОУ № 34453927; рахунки не відомі), з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (46001, м. Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1; ідентифікаційний код 01188052; р/р 26002313 в ТОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль” м. Тернополя; МФО 338501) 1374,36 грн. (одну тисячу триста сімдесят чотири гривні 36 коп.) основного боргу, 199,55 грн. (сто дев’яносто дев’ять гривень 55 коп.) індексу інфляції, 66,42 грн. (шістдесят шість гривень 42 коп.) три відсотки річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного рішення 29.10.2010 р.