Рішення № 12200504, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/33211.10.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

до1) Комунального підприємства «Київпастранс»

2) Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

простягнення 2955,70 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Бригадир Ю.В.

від відповідача 1:Пономаренко М.А.

від відповідача 2:не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»(надалі ВАТ «СТ «Гарантія») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства «Київпастранс»(надалі КП «Київпастранс») про стягнення 2955,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВАТ «СТ «Гарантія»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №5-155-167/07 від 19.11.2007 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Рено меган», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Власником транспортного засобу автобуса «МАЗ 105060»реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, є КП «Київпастранс», а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.06.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.06.2010 р. у звязку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено до 26.07.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.07.2010 р. у звязку із неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено до 11.08.2010 р.

В судовому засіданні 01.09.2010 р. представником відповідача 1 було подано відзив на позовну заяву відповідно до тексту якої останній позовні вимоги визнав в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 510,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.08.2010 р. у звязку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено до 01.09.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.09.2010 р. у звязку із залученням до участі у справі Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»в якості відповідача 2, розгляд справи відкладено до 11.10.2010 р.

Представник позивача в судове засідання 11.10.2010 р. з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав уточнення до позовної заяви в тексті якого вказує, що на момент подання позову до суду йому не було відомо про те, що транспортний засіб відповідача 1 було застраховано ЗАТ «АСК «Інго Україна», а як наслідок не міг звернутись до останнього з відповідною вимогою та оскільки, ЗАТ «АСК «Інго Україна»залучено до участі у справі в якості відповідача 2 позивач просить, стягнути з відповідача 1 суму франшизи в розмірі 510,00 грн. та витрати понесені позивачем у звязку із поданням позову до суду, з відповідача 2 суму страхового відшкодування сплаченого позивачем на виконання умов договору добровільного страхування у розмірі 2445,70 грн.

Представник відповідача 1 в судове засідання 11.10.2010 р. з'явився, вимоги ухвал суду виконав, підтримав позицію викладену у відзиві.

Представник відповідача 2, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 11.10.2010 р. не зявився, вимог ухвали суду від 01.09.2010 р не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача 2 підтверджується відміткою на зворотній стороні ухвали від 01.09.2010 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення №11464746 відповідно до якого ухвала суду відповідачем 2 отримана 14.09.2010 р.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2007 р. між ВАТ «СТ «Гарантія»та Білою Лідією Іванівною укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №5-155-167/07, обєктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом.

Предметом договору є страхування автомобіля марки «Рено меган», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 6 договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; пожежа, вибух; пошкодження предметом, що відскочив чи впав; стихійне лихо; протиправні дії; незаконне заволодіння транспортним засобом.

22.11.2007 р. близько 16 год. 45 хв. на перехресті вулиць Будівельників та Попудренка в м.Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Рено меган»та автобуса «МАЗ 105060», а саме: Семенець Микола Васильович, керуючи автобусом «МАЗ 105060»перед початком руху не переконався в безпеці маневру та не дотримавшись безпечного бокового інтервалу допустив зіткнення з автомобілем «Рено меган», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням Білої Л.І.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимоги пунктів 10.1, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва №2740 від 04.12.2007 р. та постановою Днпровського районного суду міста Києва від 14.12.2007 р. у адміністративній справі №3-34468/07, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №00038 з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Рено меган», реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП, складеного 08.12.2007 р. суб'єктом оціночної діяльності Буніним Андрієм Юрієвичем (Сертифікат субєкта оціночної діяльності №3467 від 19.03.2005 р.) вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Рено меган», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 2955,70 грн.

Відповідно до рахунку фактури №07121364 від 13.12.2007 р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Рено меган», реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 10 113,76 грн.

На підставі страхового акта №00038/07 від 05.02.2008 р. ВАТ «СТ «Гарантія», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №5-155-167/07 від 19.11.2007 р., сплатило своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 3 496,88 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 398,00 грн.), що підтверджується видатковим касовим ордером №167 від 05.02.2008 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ВАТ «СТ «Гарантія»перейшло в межах суми 3 496,88 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб «МАЗ 105060»реєстраційний номер НОМЕР_2 належить КП «Київпастранс»та знаходився під керуванням ОСОБА_1

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Із довідки №370 від 26.08.2010 р. вбачається, що ОСОБА_1 з 14.09.2007 р. по 27.03.2008 р. працював на посаді водія автотранспортного засобу (автобусу) КП «Київпастранс»Автобусний парк №7.

Вина ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автобуса «МАЗ 105060»реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується КП «Київпастранс».

Цивільно-правова відповідальність КП «Київпастранс»Автобусний парк №7, як власника автобуса «МАЗ 105060» реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ЗАТ «АСК «Інго Україна»згідно із полісом №ВВ/0720086.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/0720086) винесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 01.12.2006 р. (0:00) по 30.11.2007 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВВ/0720086 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Автобусний парк №7, судом встановлено, що ОСОБА_1 користувався ТЗ на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1, належного КП «Київпастранс»Автобусний парк №7 автобуса «МАЗ 105060»реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ЗАТ «АСК «Інго Україна».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВВ/0720086) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 000,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Рено меган», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 2 955,70 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 3 496,88 грн.

Порядок виплати страхового відшкодування страховиком за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Таким чином, грошове зобовязання страховика за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодувати завдану страхувальником шкоду виникає через один місяць після отримання регресної вимоги та визначених Законом документів.

Матеріалами справи не підтверджується звернення позивача з вимогою до відповідача 2 про відшкодування завданої шкоди, представник позивача підтвердив, що така вимога не направлялася.

За таких обставин, правові підстави задоволення позову в частині стягнення з відповідача2 суми страхового відшкодування у розмірі 2 955,70 грн. відсутні, оскільки позивачем не вчинено дій, з якими чинне законодавство пов'язує настання строку виконання відповідачем 2 зобовязання.

При цьому, суд відзначає, що позивач не позбавлений права звернення до суду з позовом до відповідача 2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у випадку не виконання відповідачем свого зобовязання у місячний термін з моменту направлення вимоги та документів, передбачених ст. 35 Закону.

Відповідальність за заподіяну шкоду в сумі, яка не підлягає відшкодуванню за полісом №ВВ/0720086, покладається на особу, відповідальну за її заподіяння, а відтак враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення з КП «Київпастранс»510,00 грн. є обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з КП «Київпастранс»на користь ВАТ «СТ «Гарантія»франшизи у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3; ідентифікаційний код 14229456) суму франшизи у розмірі 510 (пятсот десять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 40 (сорок) грн. 72 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 18.10.2010 р.