Рішення № 12200398, 18.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/10418.10.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Комунального підприємства "Служба замовника житлово комунальних послуг" Оболонського району міста Києва

доСубєкта підприємницької діяльності фізичної особиОСОБА_1

простягнення 93885,63 грн.

Представники сторін: від позивача Давиденко Т.С. представник за довіреністю; від відповідачане зявились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Служба замовника житлово комунальних послуг" Оболонського району міста Києва про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 основної суми заборгованості у розмірі 61685,79 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 32199,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем 07.09.2005 за № 4014 на надання комунальних послуг, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 61685,79 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням інфляційних нарахувань.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

07.09.2005 між Комунальним підприємством "Служба замовника житлово комунальних послуг" Оболонського району міста Києва, як виконавцем (позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 як споживачем (відповідач) укладено договір № 4014 на надання комунальних послуг, відповідно до умов якого виконавець зобовязується надавати споживачеві послуги з водовідведення, водопостачання, теплопостачання за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 18 (площа -452,1,0 кв.м), а споживач зобовязується здійснювати оплату за споживання в користування послугами на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору розмір місячної плати за надані послуги здійснюється за встановленими тарифами на момент укладання цього Договору станом на 07.09.2005: холодне водопостачання та водовідведення згідно табуляграм ВАТ "Київводоканал", гаряче водопостачання, центральне опалення згідно табуляграм АЕК "Київенерго".

Згідно з п. 3.1 Договору плата по Договору вноситься споживачем на рахунок виконавця до 25 числа поточного місяця.

Зазначений Договір вступає в силу з 07.09.2005 року та діє до 31.12.2010 (п. 8.1. Договору).

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що відповідач порушив договірні зобовязання щодо здійснення комунальних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні відповідач зобовязання по сплаті комунальних платежів за період з січня 2007 року по травень 2010 року виконав частково. Заборгованість за період січень 2007- травень 2010 становить 54203,90 грн., що підтверджується актом звірки підписаними обома сторонами та відповідачем в судовому засіданні.

З огляду на вказане, станом на день вирішення спору за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 54203,90 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи та поясненнями відповідача.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 3, 5 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобовязаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної та юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Споживач, відповідно до ч. 3 п. 5 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобовязаний: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобовязань з оплати наданих послуг відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 61685,79 грн. підлягають задоволенню частково, а саме на загальну суму 54203,90 грн., а в решті сумі необхідно відмовити, оскільки 8000,00 грн. були сплачені відповідачем у травні 2010.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання щодо сплати комунальних послуг відповідач належним чином не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу - інфляційні нарахування. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції також підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних збитків позивача, суд визнає його не вірним, оскільки розрахунок здійснено на загальну суму заборгованості у розмірі 61685,79 грн. за період з січня 2007 по березень 2010.

За розрахунком суду, розмір інфляційних збитків становить 3831,24 грн., який і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1ідентифікаційний код НОМЕР_1 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у м. Києві (04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 57, код ЄДРПОУ 05757498, р/р 26009300745601 в Оболонській філії АКБ “Київ”, МФО 320605) основну суму заборгованості у розмірі 54203 (пятдесят чотири тисячі двісті три) грн. 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 3831 (три тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 24 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 580 (пятсот вісімдесят) грн. 35 коп. та 145 (сто сорок пять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата підписання 18/10/10