Рішення № 12200327, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/49325.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіван»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-ІНВЕСТ-ГРУП»

про зобов’язання вчинити дії та визнання права власності

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача: Стругацький Є.Е - директор

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіван»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-ІНВЕСТ-ГРУП»про зобов’язання укласти договір оренди квартир на умовах, визначених попереднім договором від 25.05.2010 р., та про визнання за ТОВ «Сіван»права власності на квартири, а саме: на 1/2 (частина) квартири № 36 в будинку № 24 по вулиці Турівській в місті Києві; на квартиру № 48 в будинку № 8 по вулиці Сагайдачного в місті Києві; на 1/2 (частина) квартири № 212 в будинку № 23/15 по вулиці Клавдіївській в місті Києві.

Ухвалою суду від 11.10.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/493 та призначено її розгляд на 18.10.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 18.10.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 11.10.2010 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 18.10.2010 р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив залишити позов без задоволення, а також розглядати справу без присутності його представника.

Враховуючи наведене, з метою витребування додаткових доказів у справі, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/493 до 25.10.2010 р.

У судовому засіданні 25.10.2010 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 25.10.2010 р. повторно не з’явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що позивач не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіван»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-ІНВЕСТ-ГРУП»(орендар) був укладений попередній договір.

У пункті 1 даного договору сторони погодили, що орендодавець зобов’язується на умовах, зазначених у цьому попередньому договорі, у строк не пізніше до 01.06.2010 р. передати в оренду, а орендар зобов’язується прийняти у орендодавця в оренду 1/2 (частина) квартири № 36 в будинку № 24 по вулиці Турівській в місті Києві; на квартиру № 48 в будинку № 8 по вулиці Сагайдачного в місті Києві; на 1/2 (частина) квартири № 212 в будинку № 23/15 по вулиці Клавдіївській в місті Києві.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-ІНВЕСТ-ГРУП»листом від 01.06.2010 р. відмовилося укладати договір оренди з тих підстав, що позивач є неналежним орендодавцем майна, оскільки не є власником зазначених квартир.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-ІНВЕСТ-ГРУП»до укладення договору оренди квартир на умовах, визначених попереднім договором від 25.05.2010 р., а також про визнання права власності на 1/2 (частина) квартири № 36 в будинку № 24 по вулиці Турівській в місті Києві; на квартиру № 48 в будинку № 8 по вулиці Сагайдачного в місті Києві; на 1/2 (частина) квартири № 212 в будинку № 23/15 по вулиці Клавдіївській в місті Києві.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що дана вимога позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Порядок укладення договорів визначений у статтях 179 - 188 Господарського кодексу України.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладення господарських договорів.

Статтею 181 ГК України, визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Згідно зі статтею 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Таким чином, з наведеного вбачається, що передумовою для подачі позову є виникнення спору при укладенні договору, який виникає лише у випадку дотримання сторонами встановленого ст. 181 ГК України порядку його укладення.

Статтею 638 Цивільного Кодексу України встановлено, договір є укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіван»не дотримано порядку укладення договору, передбаченого ст. 641 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, оскільки позивач в обґрунтування позовної вимоги про зобов’язання укласти договір оренди не надав жодного належного доказу на підтвердження того, що відповідачу надсилався чи вручався проект договору оренди, який містив умови про предмет, ціну та строк договору, що є обов’язковими для укладання договорів даного виду. Крім того, з пункту 1. попереднього договору вбачається, що сторони домовилися в строк до 01.06.2010 р. не про укладення договору оренди нерухомого майна на умовах, що погоджені попереднім договором, а про передачу квартир відповідачу.

Що стосується позовної вимоги про визнання за ТОВ «Сіван»права власності на квартири, а саме: на 1/2 квартири № 36 в будинку № 24 по вулиці Турівській в місті Києві; на квартиру № 48 в будинку № 8 по вулиці Сагайдачного в місті Києві; на 1/2 квартири № 212 в будинку № 23/15 по вулиці Клавдіївській в місті Києві, то суд її задовольняє, виходячи з наступного.

13.05.2010 р. загальними зборами учасників затверджено статут позивача, відповідно до п.1.1. якого позивач заснований на засадах угоди між учасниками, шляхом об’єднання їх грошей, майна та підприємницької діяльності; товариство здійснює свою діяльність на підставі цього статуту, який є установчим документом товариства.

17.05.2010 р. Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіван».

У преамбулі Статуту позивача встановлено, що єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіван»є Стругацький Євген Едуардович.

Згідно з пунктом 1.7. Статуту позивача визначено, що останній є юридичною особою, має право від свого імені укладати договори та інші угоди, набувати майнових і особистих немайнових прав, вступати в зобов’язання, виступати в суді, господарському суді та третейському суді. Товариство має власні основні фонди і оборотні засоби, самостійний баланс, розрахункові, валютні та інші рахунки в банках, круглу печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням., власні товарний знак, емблему та інші реквізити.

Пунктом 7.2. Статуту визначено, що для забезпечення діяльності позивача за рахунок внеску від учасника створено статутний капітал у розмірі 2156470,00 грн., розмір частки учасника у статутному капіталі визначається наступним чином: Стругацький Євген Едуардович –2156470,00 грн., що становить 100 % статутного капіталу товариства, частка формується наступним майном: квартира за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 8, кв. 48, загальною площею 46,2 кв.м. –вартість становить –952770,00 грн.; 1/2 (частина) квартири за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 24, кв. 36, загальною площею 94,0 кв.м. –вартість якої становить 797940,00 грн.; 1/2 (частина) квартири за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська,23/15, кВ.212, загальною площею 71,6 кв.м. –вартість якої становить 405760,00 грн.

На момент реєстрації товариства учасники вносять не менше 50 % статутного капіталу. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Пунктами 4.1., 4.2. Статуту позивача визначено, що позивач є власником майна, переданого йому учасниками у вигляді внесків до Статутного капіталу або додаткових внесків, одержаних прибутків, а також іншого майна, придбаного ним з інших підстав, не заборонених чинним законодавством. Майном товариства є також майно підприємств, створених товариством, якщо інше не встановлено в установчих документах цих підприємств. Ризик випадкової загибелі майна, переданого товариству учасниками, несе товариство. Товариство має право відповідно до чинного законодавства володіти, користуватися та розпоряджатися майном , що є у його у його власності, згідно з призначенням майна та предметом діяльності, а також укладати договори, придбавати, орендувати та відчужувати майно.

У відповідності до акту оцінки та прийому-передачі майна до статутного капіталу від 13.05.2010 р., учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіван»- Стругацький Євген Едуардович передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Сіван»в особі директора Стругацького Є.Е. в якості внеску до статутного капіталу товариства майно (оцінене на підставі оціночних висновків), загальною вартістю 2156470,00 грн.: квартира за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 8, кв. 48, загальною площею 46,2 кв.м., що належить Стругацькому Є.Е. на підставі Реєстраційного посвідчення № 004450, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, та записано в реєстрову книгу № д. 1105-80 за реєстровим № 8313 від 22 травня 2009 року; 1/2 (частина) квартири за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 24, кв. 36, що належить Стругацькому Є.Е. на підставі Реєстраційного посвідчення № 004449, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, та записано в реєстрову книгу № 362-214 за реєстровим № 43517 від 22 травня 2009 року; 1/2 (частина) квартири за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 23/15, кв.212, що належить Стругацькому Є.Е. на підставі Реєстраційного посвідчення № 004448, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, та записано в реєстрову книгу № 276-145 за реєстровим № 41374 від 22 травня 2009 року.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіван»з моменту внесення даних квартир до статутного капіталу товариства набуло на неї право власності.

Відповідач листом від 01.06.2010 р. відмовився від укладання договору оренди з позивачем з тих підстав, що не визнає за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіван»права власності на майно, що є предметом договору оренди, а саме: на 1/2 квартири № 36 в будинку № 24 по вулиці Турівській в місті Києві; на квартиру № 48 в будинку № 8 по вулиці Сагайдачного в місті Києві; на 1/2 квартири № 212 в будинку № 23/15 по вулиці Клавдіївській в місті Києві.

Позивач вважає, що таким чином відповідач оспорює наявне у ТОВ «Сіван»право власності на вказане майно, у зв’язку з чим просить визнати наявність у нього речового права в судовому порядку.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема ст. 66 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. При цьому, джерелами формування майна підприємства є, зокрема грошові та матеріальні внески засновників.

Відповідно до ст. 140 Господарського кодексу України джерелами формування майна суб’єктів господарювання є, зокрема грошові та матеріальні внески засновників.

Згідно зі ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником, зокрема майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Наведена норма також кореспондується зі ст. 115 Цивільного кодексу України та ст.12 Закону України “Про господарські товариства”, відповідно до яких господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі статтями 321, 392 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок внесення Стругацьким Євгеном Едуардовичем майнового внеску у вигляді квартир, а саме: 1/2 (частини) квартири № 36 в будинку № 24 по вулиці Турівський в місті Києві; квартири № 48 в будинку № 8 по вулиці Сагайдачного в місті Києві; 1/2 (частини) квартири № 212 в будинку № 23/15 по вулиці Клавдіївській в місті Києві до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіван», Стругацький Євген Володимирович втратив право власності на нього та отримав корпоративні права, а власником спірного майна в силу положень ст. 115 ЦК України, 85 ГК України, ст.12 Закону України «Про господарські товариства»є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіван».

За таких обставин суд визнає заявлені позовні вимоги про визнання права власності на квартири, а саме: на 1/2 квартири № 36 в будинку № 24 по вулиці Турівській в місті Києві; на квартиру № 48 в будинку № 8 по вулиці Сагайдачного в місті Києві; на 1/2 квартири № 212 в будинку № 23/15 по вулиці Клавдіївській в місті Києві обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіван»(04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 127, код ЄДРПОУ 37037539) право приватної власності на квартири, а саме:

·          на 1/2 (одну другу) квартири № 36 (тридцять шість) в будинку № 24 (двадцять чотири) по вулиці Турівській в місті Києві;

·          на квартиру № 48 (сорок вісім) в будинку № 8 (вісім) по вулиці Сагайдачного в місті Києві;

·          на 1/2 (одну другу) квартири № 212 (двісті дванадцять) в будинку № 23/15 (двадцять три дріб п’ятнадцять) по вулиці Клавдіївській в місті Києві.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-ІНВЕСТ-ГРУП (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 127, код ЄДРПОУ 348189345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіван»(04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 127, код ЄДРПОУ 37037539) 21 564 (двадцять одна тисяча п’ятсот шістдесят чотири) грн. 70 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

          Суддя                                                                                          Гавриловська І.О.