Рішення № 12200210, 26.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/49226.10.10 За позовомвідкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» дожитлово-будівельного кооперативу «Хімік-10»

простягнення 279270,18 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Радченко Ю.О. (довіреність №295 від 01.10.2010 року); від відповідача:представник Пінчук М.М. (довіреність від 22.09.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з житлово-будівельного кооперативу «Хімік-10»заборгованості за договором №02535/4-03 від 06.06.2003 року у розмірі 279270,18 грн. (у тому числі 234671,76 грн. основного боргу; 14184,98 грн. пені; 23984,17 грн. інфляційних втрат та 6429,27 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому питну воду та приймання стічних вод.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 року порушено провадження у справі №23/492 та призначено її розгляд на 12.10.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував, зазначаючи, що нарахування за постачання питної води на виготовлення гарячої є безпідставними. Окрім того, при нарахуванні вартості за постачання питної води застосовувались тарифи, введені в дію розпорядженнями КМДА які не є чинними. Відповідач 12.10.2010 року через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами, яке було задоволено судом.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 25.10.2010 року представник Позивача надав заперечення на відзив до позовної заяви, відповідно до якого стверджував, що зважаючи на умови договору правомірно нараховував кошти за постачання питної води на виготовлення гарячої.

У судовому засіданні 26.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір №02535/4-03 від 06.06.2003 року про поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до пункту 1 договору №02535/4-03 від 06.06.2003 року, Позивач зобов’язався надавати послуги з постачання питної води та водовідведення, а Відповідач –здійснювати своєчасну оплату за надані послуги на умовах, визначених договором. Відповідно до пункту 3.1 договору №02535/4-03 від 06.06.2003 року кількість води, що подається Позивачем та використовується Відповідачем визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Позивачем. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представниками Позивача та Відповідача.

Відповідно до пункту 3.4 договору №02535/4-03 від 06.06.2003 року Відповідач розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у п’ятиденний термін з дня представлення Позивачем платіжних документів до банківської установи.

Пунктом 3.5 договору №02535/4-03 від 06.06.2003 року передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Відповідач зобов’язаний у п’ятиденний термін з дня направлення Позивачем розрахункового документу до банківської установи, письмово повідомити про це Відповідача та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту. При невиконанні цієї умови дані Позивача вважаються прийнятими Відповідачем.

Представник Відповідача зазначає, що Позивач неправомірно проводив нарахування за надані послуги на підставі тарифів, введеними в дію розпорядженнями КМДА, які не набули чинності.

Згідно частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду жодних доказів звернення до Позивача з вимогою провести перерахунок вартості отриманих послуг. За таких обставин, суд звертає увагу Відповідача, що він не позбавлений можливості звернутись з позовом до Позивача про повернення надлишково сплачених коштів.

Відповідно з розрахунком до позовних вимог Позивач звернувся до суду, зокрема, із вимогою про стягнення заборгованості за послуги з постачання холодної води, яка використовувалась для виготовлення гарячої за період з серпня 2007 року по липень 2010 року. Оскільки, договором №02535/4-03 від 06.06.2003 року не передбачений обов’язок Відповідача оплачувати обсяги холодної води, яка використовується для гарячого водопостачання та опалення інших договорів суду не надано, суд встановив про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у розмірі 179827,82 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем у період з 01.01.2008 року по 01.07.2010 року було надано послуги з постачання питної води та водовідведення на суму 247485,55 грн. Відповідачем оплачено 192641,61 грн., отже борг становить 54 843,94 гривень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено що, коли у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню частково у розмірі 54 843,94 гривень.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 4.2 договору №02535/4-03 від 06.06.2003 року у разі порушення строків оплати за надані послуги, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд провів перерахунок пені на заборгованість по оплаті послуг за постачання питної води та водовідведення. Судом встановлено, що до стягнення підлягає сума пені у розмірі 4569,85 гривень.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

27948.5101.08.2009 - 11.08.20091111.0000 %0.060 %*185.30

27948.5112.08.2009 - 31.08.20092010.2500 %0.056 %*313.94

36554.1001.09.2009 - 30.09.20093010.2500 %0.056 %*615.91

40406.5801.10.2009 - 31.10.20093110.2500 %0.056 %*703.52

53661.6301.11.2009 - 30.11.20093010.2500 %0.056 %*904.16

52004.3701.12.2009 - 31.12.20093110.2500 %0.056 %*905.45

54078.9401.01.2010 - 31.01.20103110.2500 %0.056 %*941.57

4 569,85 Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд провів перерахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних на заборгованість по оплаті послуг за постачання питної води та водовідведення.

Судом встановлено, що до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 3577,86 гривень.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

01.09.2009 - 30.09.200927948.510.998-55.90

01.09.2009 - 30.09.200936554.101.008292.43

01.10.2009 - 31.10.200940406.581.009363.66

01.11.2009 - 30.11.200953661.631.011590.28

01.12.2009 - 31.12.200952004.371.009468.04

01.01.2010 - 31.01.201054078.941.018973.42

01.02.2010 - 28.02.201066558.521.0191264.61

01.03.2010 - 31.03.201060237.731.009542.14

01.04.2010 - 30.04.201057738.780.997-173.22

01.05.2010 - 31.05.201058811.720.994-352.87

01.06.2010 - 30.06.201056261.030.996-225.04

01.07.2010 - 31.07.201054843.940.998-109.69

3577,86 Судом встановлено, що до стягнення підлягає сума трьох процентів річних у розмірі 1 544,25 гривень.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

27948.5101.08.2009 - 31.08.2009313 %71.21

36554.1001.09.2009 - 30.09.2009303 %90.13

40406.5801.10.2009 - 31.10.2009313 %102.95

53661.6301.11.2009 - 30.11.2009303 %132.32

52004.3701.12.2009 - 31.12.2009313 %132.50

54078.9401.01.2010 - 31.01.2010313 %137.79

66558.5201.02.2010 - 28.02.2010283 %153.18

60237.7301.03.2010 - 31.03.2010313 %153.48

57738.7801.04.2010 - 30.04.2010303 %142.37

58811.7201.05.2010 - 31.05.2010313 %149.85

56261.0301.06.2010 - 30.06.2010303 %138.73

54843.9401.07.2010 - 31.07.2010313 %139.74

1 544,25 Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що позов відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до житлово-будівельного кооперативу «Хімік-10»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Хімік-10» (02222, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 22,24; ідентифікаційний код 22864586) на користь відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 54 843,94 грн. (п’ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок три гривні 94 копійки) основного боргу; 4569,85 грн. (чотири тисячі п’ятсот шістдесят дев’ять гривень 85 копійок) пені; 3577,86 грн. (три тисячі п’ятсот сімдесят сім гривень 86 копійок) інфляційних втрат; 1 544,25 грн. (одну тисячу п’ятсот сорок чотири гривні 25 копійок) трьох процентів річних; 645,36 грн. (шістсот сорок п’ять гривень 36 копійок) державного мита та 54,53 грн. (п’ятдесят чотири гривні 53 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 27.10.2010 року.