Рішення № 12200135, 20.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/38420.10.10 За позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Европа Лайт/Легеартіс-Хандель»

простягнення 13364645,51 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача Гапанович С.В., представник за дов. №Л-41 від 01.10.2010;

від відповідача не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2010 року Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»(далі позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Европа Лайт/Легеартіс-Хандель»(далі відповідач) про стягнення 13364645,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

-між позивачем та відповідачем 27.06.2008 був укладений кредитний договір № 14/1-1-99 (далі - Кредитний договір), за умовами якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу кредитну лінію з лімітом в розмірі 10 500 000 грн. без безумовних зобов'язань щодо надання грошових коштів, з можливістю надання в її межах кредитів, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати позивачу проценти за користування кредитами та повернути всі отримані кредити в строк до 24.06.2011 з урахуванням графіку зменшення ліміту (графіку погашення), визначеного в додатку № 3 до Кредитного договору (п.п. 1.1, 1.2, 1.4 Кредитного договору);

-на підставі додаткової угоди № 1 від 27.06.2008 до Кредитного договору відповідачу був виданий кредит в сумі 10 500 000 грн. за умови сплати 21% річних;

-в порушення досягнутих домовленостей обумовлених Кредитним договором зобов'язання відповідач не виконує, зокрема відповідачем не був сплачений 1-й платіж по кредиту в сумі 875000 грн., що передбачений графіком зменшення ліміту в додатку № 3 до Кредитного договору та не сплачені проценти за користування кредитними коштами, починаючи з 01.10.2009 і станом на день звернення позивача з позовом до суду.

Отже, ціна позову складається з:

10500000 грн. заборгованості по кредиту;

2761384,67 грн. заборгованості по процентам, нарахованим за період з 01.02.2009 до 29.08.2010;

103260,84 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Ухвалою суду від 06.09.2010 було порушено провадження у справі № 34/384, розгляд справи було призначено на 27.09.2010.

Ухвалою суду від 27.09.2010 розгляд справи відкладено на 06.10.2010.

У судове засідання 06.10.2010 відповідач не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 06.06.2010 не виконав.

Крім того, у судовому засіданні 06.10.2010 встановлено, що юридичною адресою відповідача є: м. Київ, вул. Струтинського, буд. 8.

Ухвалою суду від 06.10.2010 відкладено розгляд справи на 20.10.2010.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце їх проведення.

Статтею 64 ГПК визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду надсилались відповідачу як за адресою зазначеною у позовній заяві (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 55), так і за адресою зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.09.2010 (м. Київ, вул. Струтинського, буд. 8).

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У ході проведення судового засідання 27.09.2010 представник позивача надав заяву за вих. №14/1726, згідно з якої слідує, що станом на 06.09.2010 заборгованість відповідача по Кредитному договору становить 13317692,92 грн. та складається з:

- 10500000 грн. заборгованості по кредиту;

- 404753,42 грн. поточної заборгованості по процентам;

- 2398918,92 грн. простроченої заборгованості по процентам;

- 14020,58 грн. пені за прострочення сплати процентів.

З огляду на той факт, що Банк здійснив перерахунок процентів за користування кредитним коштами, т.я. відповідач продовжує користуватися грошовими коштами досі, та перерахунок пені, у відповідності до ст. 232 ГК України, останній, в порядку ст. 22 ГПК України просив суд задовольнити його вимоги у сумі 13317692,92 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2008 між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) було укладений Кредитний договір, за умовами якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу кредитну лінію з лімітом в розмірі 10 500 000 грн. без безумовних зобов'язань щодо надання грошових коштів, з можливістю надання в її межах кредитів, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати позивачу проценти за користування кредитами та повернути всі отримані кредити в строк до 24.06.2011 з урахуванням графіку зменшення ліміту (графіку погашення), визначеного в додатку № 3 до Кредитного договору (п.п. 1.1., 1.2., 1.4. Кредитного договору).

Умовами Кредитного договору обумовлено, що розмір процентів за користування кожним з кредитів та сума кредиту визначаються в додатковій угоді, на підставі якої надається відповідний кредит (п. 1.3. Кредитного договору).

Кредити надаються відповідачу лише в межах строку дії кредитної лінії шляхом одноразового надання одного кредиту в сумі, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або шляхом надання кількох кредитів, але так, щоб в будь-який момент часу протягом строку дії кредитної лінії загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала ліміту кредитної лінії (п. 4.3 Кредитного договору).

Кредитний договір також передбачає, що відповідач протягом строку дії кредитної лінії та в межах вільного залишку її ліміту має право необмежену кількість разів отримувати кредити в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 4.4. Кредитного договору).

За користування кожним з кредитів відповідач зобов'язаний сплачувати проценти (п. 6.1). Проценти нараховуються в останній робочій день місяця на суму загальної заборгованості (п. 6.2). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредитів (п. 6.4). Нараховані проценти Відповідач зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому вони нараховані (п. 6.5).

На підставі додаткової угоди № 1 від 27.06.2008 до Кредитного договору відповідачу був виданий кредит в сумі 10 500 000 грн. за умови сплати 21 % річних.

Як слідує з матеріалів справи, Банк належним чином виконав умови Кредитного договору та надав відповідачу кредит в сумі 10500000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру №12153 від 27.06.2008 на дану суму.

Надання кредиту здійснювалось шляхом перерахування грошових коштів згідно з договором, на поточний рахунок відповідача.

31.12.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до Кредитного договору, якою сторони погодили, що проценти, нараховані за грудень 2008 року, відповідно до пунктів 6.1-6.4 цього договору, Позичальник зобовязаний сплатити Банку до 31.03.2009 включно, починаючи з 01.01.2009 проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1-6.4 цього договору, Позичальник зобовязаний сплачувати Банку щоквартально не пізніше останнього робочого дня останнього місяця кварталу, за який вони нараховані.

Проте, в порушення умов Кредитного договору та додаткових угод до нього, відповідач не сплатив 1-й платіж по кредиту в сумі 875 000 грн., що передбачений графіком зменшення ліміту в додатку № 3 до Кредитного договору.

Крім того, починаючи з 01.10.2009 відповідач не сплачував процентів за користування кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як було встановлено судом, позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами та банківськими виписками з особового рахунку Позичальника.

Пунктом 10.6 Кредитного договору встановлено, що в разі суттєвого порушення Позичальником цього договору Банк має право вимагати дострокового повергнення загальної заборгованості за кредитною лінією, сплати процентів за користування кредитами і виконання всіх інших зобовязань Позичальника по цьому договору, також інші права, передбачені законодавством України або договорами забезпечення.

Банк, в звязку з невиконанням Позичальником договірних зобовязань, а саме прострочення сплати процентів за 2, 3, 4 квартал 2009 року, тобто понад 10 днів у Банку виникло право вимагати дострокового повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором, разом із нарахованими процентами та штрафними санкціями, в порядку ст.ст. 35, 36 Закону України «Про іпотеку»вимагав як від позичальника, так і від Заставодавця та Іпотекодавця погашення простроченої заборгованості.

Однак, ані відповідач, ані Заставодавець та Іпотекодержатель вимогу Банку не виконали грошових коштів не повернути.

Тобто, в даному випадку, позивач скористався своїм правом та вимагає погашення заборгованості за Кредитним договором саме Позичальником, а не субєктами, які надали в забезпечення виконання зобовязань Товариства своє майно.

В матеріалах справи наявний лист відповідача за вих. №48, яким відповідач, у звязку з світовою фінансовою кризою просив Банк зупинити нарахування відсотків за користування Кредитом та розглянути можливість повного погашення його кредитних зобовязань по Кредитному договору за рахунок предмета іпотеки майнових прав на нерухомість по вул. Народного Ополчення, 3, переданих ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» в забезпечення зобовязань Товариства за Кредитним договором.

Разом з тим, судом враховані положення ст. 625 ЦК України за якими боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на 06.09.2010, у Позичальника перед Банком наявна заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом та процентами, в тому числі прострочена і строкова) у розмірі 13303672,34 грн., яка складається:

10500000 грн. заборгованість по кредиту;

- 404753,42 грн. поточної заборгованості по процентам;

- 2398918,92 грн. простроченої заборгованості по процентам;

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із умовами п.п.8.2.6 п.8.2 Кредитного договору відповідач-1 зобов'язався у випадку несвоєчасного погашення Кредиту та/або нарахованих Процентів сплатити Позивачу пеню і штрафи відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 10.1 Кредитного договору визначено, що за повне або часткове прострочення повернення загальної заборгованості за кредитною лінією Позичальник зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

Таким чином, станом на 06.09.2009 розмір пені за невиконання відповідачем зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами складає 14020,58 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідачів, оскільки спір виник з їх вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Европа Лайт/Легеартіс-Хандель»(01014, м. Київ, Печерський район, вул. Струтинського, буд.8; 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 55; ідентифікаційний код 30521385) на користь Акціонерного банку «банк регіонального розвитку»(03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 44, ідентифікаційний код 19338316) заборгованість за кредитним договором №14/1-1-99 від 27.06.2008 в сумі 13317692 (тринадцять мільйонів триста сімнадцять тисяч шістсот девяносто дві) грн. 92 коп., яка складається з:

- 10500000 грн. заборгованості по кредиту;

- 404753,42 грн. поточної заборгованості по процентам;

- 2398918,92 грн. простроченої заборгованості по процентам;

- 14020,58 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Европа Лайт/Легеартіс-Хандель»(01014, . Київ, Печерський район, вул. Струтинського, буд.8; 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 55; ідентифікаційний код 30521385) на користь Акціонерного банку «банк регіонального розвитку»(03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 44, ідентифікаційний код 19338316) 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяР.Б. Сташків Повне рішення складено 26.10.2010