Рішення № 12199799, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/44825.10.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дуом" До Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 Пропро розірвання договору та стягнення 74 745,57 грн. Суддя Омельченко Л.В. Представники: Від позивачаБузуєва І.С.представник за довіреністю від 31.08.2010 р. Від відповідача Чернишова Н.О. 25.10.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дуом" звернулося до суду з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_167703,74 грн. заборгованості за договором оренди від 28.05.2009 р. № 28/05-01, 7041,83 грн. пені. Крім того, позивач просить суд розірвати договір оренди від 28.05.2009 р. № 28/05-01.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/448 від 17.09.2010 р., яку призначено до розгляду на 11.10.2010 р.

Позивач 11.10.2010 р. подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача додатково до позовних вимог 7962,56 грн. заборгованості.

Відповідач 11.10.2010 р. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 11.10.2010 р. оголошувалась перерва.

У судове засідання, що відбулося 25.10.2010 р., зявилися представники сторін. Позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 72432,30 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди від 28.05.2009 р. № 28/05-01, 7041,83 грн. пені. Відповідач зазначив, що проти позову не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення відповідача та представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дуом" в якості орендодавця та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1в якості орендаря укладено договір № 28/05-01, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах платного та строкового користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 101,7 кв.м, частина, що орендується 88 кв.м.

Сторонами погоджено, що строк оренди становить 2-а роки, 11 місяців та 29 днів, з моменту передачі приміщення за актом (п. 11.1 договору оренди).

Сторонами погоджено, що орендна плата повинна сплачуватись щомісячно до 30-го числа кожного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця та орендар повинен компенсувати комунальні витрати щомісячно протягом 5-ти банківських днів з дати отримання від орендодавця рахунку (п. п. 3.4, 3.5 договору оренди).

Розмір орендної плати складає 9 043,76 грн. на місяць без ПДВ (1 кв.м. -102,77 грн.) на період 4-х місяців з дати вступу орендаря у користування приміщенням. Надалі, з 5-го місяця вступу орендаря у користування приміщенням і по 16-й місяць розмір орендної плати складає 8 697,92 грн. на місяць без ПДВ, (1 кв.м. - 98,84 грн.). Надалі з 17-го місяця і до останнього місяця дії цього договору оренди орендна плата складає 9 043,76 грн. на місяць без ПДВ. (п 3.1 договору оренди).

Відповідно до п. 3.7 договору оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату за останній календарний місяць користування приміщенням («Гарантійний платіж»), та відповідно до п. 3.8. договору оренди сторони домовились, що орендодавець має право задовольнити за рахунок «Гарантійного платежу»будь -які грошові вимоги (або інші вимоги, які підлягають грошовій оцінці), що випливають з договору оренди, в тому числі щодо погашення заборгованості орендаря зі сплати орендної плати, комунальних послуг, штрафних санкцій, передбачених договором, відшкодування шкоди, завданої приміщенню, що передається у користування.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порушення умов договору заборгованість відповідача за орендну плату станом на 25.10.2010 р. склала 72432,30 грн., що також підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 25.10.2010 р.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди від 28.05.2009 р. № 28/05-01 у сумі 72432,30 грн. документально підтверджена, відповідачем не заперечується, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 7041,83 грн. пені.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.10 договору оренди за порушення термінів здійснення платежів, передбачених договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає 1463,22 грн. пені.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього кодексу.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивач довів суду належними засобами доказування істотність порушення відповідачем умов договору від 28.05.2009 р. № 28/05-01.

Виходячи з вищезазначеного, зважаючи на зазначені норми законодавства, позовні вимоги про розірвання договору оренди від 28.05.2009 р. № 28/05-01 є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати договір оренди від 28.05.2009 р. № 28/05-01, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дуом" та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1.

3.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуом" (03037, м. Київ, вул. П. Радченко, 8, ідентифікаційний код 35489755) 72432 (сімдесят дві тисячі чотириста тридцять дві) грн. 30 коп. боргу, 1463 (одну тисячу чотириста шістдесят три) грн. 22 коп. пені, 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 95 коп. державного мита та 219 (двісті девятнадцять) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита.

5.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 27.10.10