Рішення № 12199779, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/4919.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Італавто Центр"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого та спортивного

обладнання"

третя особаВідкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова

компанія "Оранта"

простягнення 10 896,07 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:Головатенко О.С. (Дов.)

Від відповідача:не зявився

Від третьої особи:Пономаренко В.І. (Дов.)

У судовому засіданні 19.10.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Італавто Центр" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого та спортивного обладнання" заборгованості у розмірі 10896,07 грн. (10822,44 грн. основного боргу, 73,63 грн. 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати наданих позивачем послуг з ремонту автомобіля відповідно до наряду-замовлення № ИА-017362 від 19.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2010р. порушено провадження у справі № 57/49 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.09.2010р.

07.09.2010р. в судовому засіданні представник Відповідача надав суду Відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи. У Відзиві Відповідач посилається на те, що вартість ремонту автомобіля відповідно до рахунку-фактури № ИА-015976 від 27.10.2008р. складала 20775,00 грн. Зазначений рахунок був оплачений ВАТ НАСК "Оранта" в якості страхового відшкодування на суму 18363,56 грн. Крім того, Відповідач заперечує факт підписання його представником Наряду-замовлення № ИА-017362 на суму 29186,00 грн.

07.09.2010р. в судовому засіданні судом оголошено перерву на 01.10.2010р.

22.09.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі № 57/49.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010р. залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство Національну акціонерну страхову компанію "Оранта" та відкладено розгляд справи № 57/49 на 19.10.2010р.

18.10.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшли письмові пояснення по справі № 57/49.

19.10.2010р. у судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні 19.10.2010р. надав суду пояснення по справі та витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.2010р. не зявився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 01.10.2010р. не виконав, причин неявки в судове засідання не повідомив. Відповідач про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2008 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Італавто Центр" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого та спортивного обладнання" був укладений Наряд-замовлення № ИА-017362 на виконання ремонту автомобіля Fiat Doblo (держ. номер НОМЕР_1), в якому сторонами було погоджено перелік та вартість ремонту автомобіля в розмірі 29186,00 грн.

19 грудня 2008 року Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру № ИА-017362 на суму 29186,00 грн., в якому зазначено, що він дійсний до сплати до 21.01.2009р.

21 січня 2009 року після проведення ремонтних робіт відповідно до Наряду-замовлення № ИА-017362 від 19.12.2008р. автомобіль Fiat Doblo (держ. номер НОМЕР_1) був прийнятий представником Відповідача на підставі довіреності серії НБМ № 014609/2 від 12.01.2009р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Виконані роботи з ремонту автомобіля були оплачені частково, а саме: ремонт автомобіля Fiat Doblo був оплачений ВАТ НАСК "Оранта" в якості страхового відшкодування на суму 18363,56 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

07 квітня 2010 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію вих. № 07/04-1 на суму 10852,44 грн., в якій просив погасити заборгованість в строк до 25.04.2010р.

Проте, вищевказану претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача за надані Позивачем послуги з ремонту автомобіля по Наряду-замовленню № ИА-017362 від 19.12.2008р. складає 10822,44 грн.

У Відзиві на позовну заяву Відповідач посилається на те, що вартість ремонту автомобіля, відповідно до рахунку-фактури № ИА-015976 від 27.10.2008р., складала 20775,00 грн. Зазначений рахунок був оплачений ВАТ НАСК "Оранта" в якості страхового відшкодування на суму 18363,56 грн. Крім того, Відповідач заперечує факт підписання його представником Наряду-замовлення № ИА-017362 на суму 29186,00 грн. та отримання рахунку-фактури № ИА-017362 на суму 29186,00 грн.

Як вбачається з пояснень Позивача, 27 жовтня 2009 року Відповідач звертався до Позивача з проханням визначити вартість ремонтних робіт автомобіля Fiat Doblo (держ. номер НОМЕР_1). Позивачем був оглянутий автомобіль та 27.10.2008р. сформований рахунок № ИА-015976 на суму 20775,00 грн.

Однак, фактично Відповідач звернувся до Позивача з проханням відремонтувати автомобіль в грудні 2008 року.

Враховуючи те, що станом на момент фактичної передачі Відповідачем автомобіля Позивачу для виконання ремонтних робіт, вартість деталей збільшилась, 19 грудня 2008 року Позивачем було виставлено рахунок-фактуру № ИА-017362, відповідно до якого вартість ремонту автомобіля Fiat Doblo (держ. номер НОМЕР_1) складала 29186,00 грн.

Заперечення Відповідача щодо його необізнаності про вартість ремонтних робіт згідно вищевказаного рахунку спростовується тим, що 12 січня 2009 року Відповідачем було оформлено довіреність серії НБМ № 014609/2 від 12.01.2009р., якою Ткача О.М. уповноважено на отримання від Позивача автомобіля після проведення ремонтних робіт на підставі рахунку № ИА-017362 від 19.12.2008р. Тобто, це підтверджує ту обставину, що Відповідач був обізнаний щодо переліку та вартості проведених ремонтних робіт.

Крім того, як вбачається з наданих представником третьої особи пояснень та документів, ремонт автомобіля Fiat Doblo був оплачений ВАТ НАСК "Оранта" в якості страхового відшкодування на суму 18363,56 грн. на підставі висновку автотоварознавчого дослідження № АА7790СН-11.11/2, а не на підставі рахунку-фактури № ИА-015976 від 27.10.2008р. як стверджує Відповідач.

Таким чином, заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не приймаються судом до уваги, оскільки вони не обґрунтовані та не підтверджуються жодними доказами.

Згідно із ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу за надані послуги з ремонту автомобіля в розмірі 10822,44 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір 3% річних становить - 73,63 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобовязання, з нього підлягають стягненню 3% річних в розмірі 73,63 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання 19.10.2010р. не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 108,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого та спортивного обладнання" (юридична адреса: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 21/38, літера А; фактична адреса: 08292, м. Буча, вул. Інститутська, 17/24; ідентифікаційний код 35018912; р/р 260012654 в ВАТ "Ерсте Банк", МФО 380009; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Італавто Центр" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 17; ідентифікаційний код 31567153; р/р 2600100580257 в ПАТ КБ "Правекс-Банк", МФО 321983) 10822 (десять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 44 коп. основного боргу, 73 (сімдесят три) грн. 63 коп. 3% річних, 108 (сто вісім) грн. 96 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 25.10.2010р.