Рішення № 12199483, 26.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/40926.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку моди ЛТД»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення боргу у розмірі 27 946, 89 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Наумець Я.С. - за довіреністю б/н від 24.06.2010р.

від відповідача: не зявився.

26.10.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку моди ЛТД»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 27 946, 89 грн.

В обґрунтування позовних позивач зазначає, у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежилого приміщення, що був укладений сторонами 12.03.2007 № 15 у відповідача утворилась заборгованість за грудень 2007 року - 2361,00 грн, за січень 2008 року 4000,29 грн, за лютий 2008 року 1614,16 грн. Також з посиланням на п. 4 Договору позивач нараховував штраф у розмірі 7 відсотків від суми заборгованості, що за розрахунком позивача становить - 558,28 грн та збитки у розмірі чотирьохмісячного розміру плати за користування майном у сумі 19413,16 грн. Загальна сума боргу, яку просить стягнути з відповідача становить 27946, 89 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 23.09.10 порушено провадження у справі №40/409 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.10.10.

У судове засідання, призначене на 07.10.10 зявився представник Позивача на виконання вимог ухвали суду надав документи, що витребовувалися та додаткові докази по справі.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином. У звязку з неявкою відповідача, ухвалою суду від 07.10.10 розгляд справи відкладався до 26.10.10.

У судовому засіданні 26.10.10 представник позивача надав суду пояснення щодо розрахунків за договором.

Відповідач у судове засіданні вдруге не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

12 березня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір № 15 оренди нежитлового приміщення (далі Договір).

На підставі даного Договору орендодавець (позивач) передає а орендар (відповідач) для здійснення власної господарської діяльності за плату і певний строк приймає у користування нерухоме майно, загальною площею 48,1 кв.м., яке розташоване в нежитловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, і належить орендодавцю на праві власності.

02.04.2007 року сторонами підписано акт прийому-передачі нежилого приміщення, згідно якого відповідач прийняв в орендне користування нежиле приміщення.

Згідно з п. 1.5 Договору загальний розмір плати за користування приміщення складає 4853,29 грн, в т.ч. ПДВ, на місяць.

Умовами Договору передбачалось, що Договір, вступив в силу з моменту підписання акта прийому-передачі приміщення і діє до 12 лютого 2008 року (п.п. 5.1., 5.2. Договору).

Орендар (відповідач), згідно п. 3.1. Договору взяв на себе зобовязання здійснювати попередню оплату за наступний місяць користування приміщенням щомісячно не пізніше 25 числа кожного місяця. Розмір суми, що підлягає сплаті, визначений сторонами в п. 1.5 Договору, тобто 4853,29 грн.

Згідно п. 2.3.1 Договору відповідач зобовязався своєчасно та у повному обсязі вносити на рахунок орендодавця плату за користування приміщення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Як зазначалось вище, Відповідач, відповідно до п.2.3.1. Договору зобовязався своєчасно і у повному обсязі вносити орендні платежі у порядку та розмірі, що визначений п. 1.5. та п. 3.1. Договору.

За доводами позивача відповідач не сплатив орендні платежі у повному обсязі у період з грудня 2007р. по лютий 2008 року. Зокрема існує заборгованість за грудень 2007 року у розмірі 2361, 00 грн, за січень 2008 року 4000,29 грн, за лютий 2008 року 1 614,16 грн. На загальну суму 7975,45 грн.

В матеріалах справи наявні квитанції до прибуткового касового ордеру про сплату відповідачем платежів за договором оренди, зокрема:

-№ 223 від 12.05.2008 на суму 853,29 грн оренда за грудень 2007 року

-№ 240 від 20.05.2008 на суму 1000,00 грн оренда за грудень 2007 року,

-№ 485 від 29.09.2008 на суму 239,00 грн оренда за грудень 2007 року,

-№ 269 від 15.06.2009 на суму 300,00 грн оренда за грудень 2007 року,

-№ 369 від 13.08.2009 на суму 100,00 грн оренда за грудень 2007 року,

-№ 382 від 05.08.2008 на суму 853,00 грн оренда за січень 2008 року,

-№ 80 від 25.02.2009 на суму 500,00 грн оренда за лютий 2008 року,

-№ 413 від 27.09.2010 на суму 1 000,00 грн оренда за грудень 2007 року,

на загальну суму 4845,29 грн.

З огляду на те, що Відповідач зобовязаний вносити попередню орендну плату за наступний місяць користування приміщенням, суд прийшов до висновку, що відповідач порушив договірні зобовязання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні відповідач зобовязання по сплаті орендних платежів за користування приміщення за період з грудня 2007 року по лютий 2008 року сплатив частково на загальну суму 4845,29 грн, проте залишається не сплачена сума 6975,45 грн, яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

В процесі розгляду справи відповідач погасив заборгованість частково за грудень 2007 року у розмірі 1000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 413 від 27.09.2010. А відтак, в тій частині позовні вимоги підлягають припиненню на підставі п.1.1 ч.1 ст. 80 ГПК України

Щодо нарахування позивачем штрафу у розмірі 558,28 грн та збитків 19413,16 грн, то вказані позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 4.1. Договору сторони домовилися, що за прострочення орендних платежів понад 30 днів з орендаря додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми заборгованості, за кожен факт такого прострочення виконання.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт прострочення виконання зобовязань понад 30 днів, відтак позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 558,28 грн (7% від 7975,45 суми заборгованості яка існувала на момент подачі позову) підлягають задоволенню.

Також п. 4.1. договору передбачено, що у разі пропущення строків внесення плати за користування приміщення понад 60 днів, орендар, крім штрафних санкцій, встановлених п. 4.1. Договору, відшкодовує орендодавцю збитки завданні цим невиконанням у розмірі чотирьохмісячного розміру плати за користування приміщення, що визначений у п. 1.5. Договору. Збитки стягуються у повній сумі, понад штрафні санкції встановлені п. 4.1. Договору.

Судом встановлено, що позивачем правомірно нараховані збитки у розмірі 19413,16 грн (4853,29 х 4), що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку моди-ЛТД (03062, м. Київ, вул. Туполєва, 4-Б, код ЄДРПОУ 19126347, п/р 2600533022688 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», м. Київ, МФО 300830) суму основного боргу у розмірі 6975 (шість тисяч девятсот сімдесят пять) грн 45 коп.; штраф у розмірі 558 (пятсот пятдесят вісім) грн 28 коп.; збитки у розмірі 19413 (девятнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн 16 коп.; витрати по сплаті державного мита у розмірі 279 (двісті сімдесят девять) грн 47 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження в частині стягнення боргу у сумі 1 000,00 грн

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 27.10.2010 року