Рішення № 12199306, 13.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/41413.10.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Актив-Банк»

доПриватного підприємства «Алатус»

проспонукання до виконання мирової угоди

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Білобовський С.В., представник за дов. №141 від 11.08.2010; від відповідача –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк»(далі –позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Алатус»(далі –відповідач) про зобов’язання виконати умови мирової угоди та стягнення з відповідача на його користь 70718,85 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано умови укладеної сторонами мирової угоди, що була затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва №33/29 від 27.04.2010 (далі –Мирова угода), щодо перерахування грошових коштів.

Ухвалою суд від 24.09.2010 було порушення провадження у справі №34/414 та призначено її до розгляду на 13.10.2010.

На призначене судове засідання представник відповідача не з’явився, письмового відзиву, в порядку ст. 59 ГПК України не подав, хоча про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №12115150 від 04.10.2010.

Частиною 1 статті 64 ГПК України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у позові та яка підтверджується наданим позивачем Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичним осіб-підприємців станом на 12.10.2010 була отримана останнім 04.10.2010, що є свідчення того, що у відповідача було достатньо часу для з’явлення у судове засідання та подання витребуваних судом документів.

У ході проведення судового засідання, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з ПП «Алатус» на користь позивача борг в сумі 70718,85 грн., в зв’язку з тим, що відповідач не виконує умови мирової угоди, а оскільки Мирова угода не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»позивач позбавлений права отримати задоволення своїх вимог, у межах виконавчого провадження.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк»звернулось до Приватного підприємства "Алатус", Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор Плюс" про стягнення 88 658,29 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року порушено провадження у справі № 33/29, розгляд справи призначено на 09.02.2010 о 12:20.

У межах справи №33/29 представник позивача уточнював позовні вимоги та просив залишити без розгляду вимоги, що стосуються стягнення заборгованості з відповідача-2, а також подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив зменшити позовні вимоги на суму часткового погашення, тобто 13863, 38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2010 у справі №33/29 затверджено мирову угоду наступного змісту:

1. «Сторона-1 (ПП «Алатус») визнає, що заборгованість перед Стороною-2 (ВАТ «КБ «Актив-банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Актив-банк») за договором про факторингове обслуговування № 1/030308-ф від 28.12.2008 на момент укладення цієї Мирової угоди становить 74 794 (сімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири) гривні 91 копійка (сума основного боргу).

2. Сторона-1 зобов'язується сплатити Стороні-2 заборгованість за сумою основного борг) в сумі 74 794 (сімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири) гривні 91 копійка за наступним графіком:

до 30-го квітня 2010 здійснити погашення частини заборгованості за основним боргом у розмірі 15 689 (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 40 копійок.

до 30-го травня 2010 здійснити погашення частини основного боргу у розмірі 14 776 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 38 копійок.

до 30-го червня 2010 здійснити погашення частини основного боргу у розмірі 14 776 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 38 копійок.

до 30-го липня 2010 здійснити погашення частини основного боргу у розмірі 14 776 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 38 копійок.

до 30-го серпня 2010 здійснити погашення останньої частини основного боргу у розмірі 14 776 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 38 копійок.

3. Сторона-2 заявляє, що у випадку належного виконання Стороною-1 умов Мирової угоди не матиме жодних майнових претензій до Сторони-1 з приводу заборгованості за основною сумою боргу, погашення якої є предметом цієї Мирової Угоди.

4. Сторони домовилися, що будь-які витрати, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження судом умов цієї Мирової угоди, покладаються на Сторону-1

5. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

Однак, відповідач у встановлений Мировою угодою строк своїх зобов’язань зі сплати простроченої заборгованості не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

За своєю правовою природою Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається в процесі розгляду справи у господарському суді; укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що ухвали господарського суду підлягають виконанню державною виконавчою службою.

В той же час, судом встановлено, що затверджена судом мирова угода укладена сторонами не є виконавчим документом, оскільки не відповідає вимогам встановленим ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, у даному випадку укладена мирова угода є новацією у розумінні статті 604 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), а отже позивач правомірно звернувся за захистом своїх прав до суду. Правомочність вказаних правових висновків підтверджується і Вищим господарським судом України (у рекомендаціях ВГС України від 25.04.2008 №04-5/141).

Згідно частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у встановлені строки свого зобов’язання щодо погашення суму основної заборгованості не виконав.

Як встановлено судом та підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку з 27.04.2010 до 11.10.2010 відповідачем було погашено частину боргу в сумі 4076,06 грн. ще 31.05.2010, відтак непогашеним залишається борг в сумі 70718,85 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідачем порушено взяті на себе зобов’язання передбачені умовою Мирової угоди щодо своєчасного погашення чергових платежів, то суд визнає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Алатус»(м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-а, ідентифікаційний код 33776624) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Актив-Банк»(04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, ідентифікаційний код 26253000) 70718 (сімдесят тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 85 коп. боргу, а також 708 (сімсот вісім) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повне рішення складено 22.10.2010