Ухвала суду № 12198956, 20.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20.10.10№ 05-5- 33 / 12573 Суддя , розглянувши

позовну заяву приватного підприємства "Інтерра-Україна"

до Акціонерного комерційного банку "Європейський"

про стягнення коштів в сумі 4 830 грн. за договором від 21.01.2008 року № РКО/26/4305

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява підлягає поверненню, враховуючи наступне:

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України –не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за №50 при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника—останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Згідно з п. 7 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 р. №320 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 р. за №1035/12909 право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам; право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

На зворотньому боці платіжного доручення № 17 від 21.01.2010 року про сплату державного мита не зазначено посади особи, яка має право другого підпису.

Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України –не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У якості доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, позивач надав квитанцію № 1263 від 03.02.2010, опис вкладення від 19.04.2010.

Також, суд звертає увагу на те, що сама позовна заява вих. № 225/вих. датована 12.10.2010.

Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до п. 10 ст. 63 ГПК України –не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до пункту 3-1 ч. 1 статті 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Листом за вих. №1021-4/4 від 23.06.2010 Територіальне управління державної судової адміністрації в м. Києві повідомило, що станом на 23.06.2010 Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві було змінено реквізити для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті до Державного бюджету України за наступними реквізитами:

рахунок -31218264700001,

код ЄДРПОУ - 24262621,

МФО - 820019;

одержувач - ГУ ДКУ у м. Києві;

код - 22050003,

банк одержувача - ГУ ДКУ у м. Києві.

Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.

Вами до позовної заяви додано платіжне доручення № 18 від 21.01.2010 про сплату витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. на інші рахунки, ніж ті, які зазначені в Листі за вих. №1021-4/4 від 23.06.2010.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 15.10.2010, тобто після того, як витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно було сплачувати за іншими реквізитами.

Таким чином, платіжний документ, доданий позивачем до позову, не може бути належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також, суд звертає увагу на те, що невірно зазначено назву суду, до якого подано позовну заяву.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. п. 4, 6, 10 ст. 63 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду.

Повернути приватному підприємству "Інтерра-Україна" (10029, м. Житомир, вул. Східна, 80, ідентифікаційний код 33975210) з Державного бюджету України 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені платіжним дорученням № 18 від 21.01.2010.

Суддя                                                                       Мудрий С.М.