Ухвала суду № 12198770, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.09.10№ 05-5- 39 / 10811 Суддя , розглянувши

позовну заяву позивача 1: Запорізькиого обласного державного центру експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Запорізької області позивача 2: Вехньо-Хортицької державної сортодослідної станції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга Демченко і партнери"

про стягнення 7 600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 21.08.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та сплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі.

Згідно п.п. 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У якості доказів сплати державного мита до позовної заяви залучена платіжне доручення № 118 від 25.08.2010 р. на суму 76,00 грн., а доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - платіжне доручення № 119 від 25.08.2010 р. на суму 236 грн.

Відповідно до підпункту "а" статтею пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції Закону України № 2505-ІУ від 25.03.05 р.) передбачено, що з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється державне мито в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

Платіжним дорученням № 118 від 25.08.2010 р. сплачено держмито у сумі 76,00 грн., що є меншою, ніж 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.).

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що заявником не подано належних доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.

Суд також звертає увагу, що станом на 23.06.2010 р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві були змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ. Так, витрати з інформаційно-технічне забезпечення за розгляд справ у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті на рахунок 31218264700001, код ЄДРПОУ 24262621, МФО 820019, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 22050003, банк ГУ ДКУ у м. Києві.

Зі змісту платіжного доручення № 119 від 25.08.2010 р. вбачається, що грошові кошти в сумі 236,00 грн. перераховані на рахунок 31213259700011, отримувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код отримувача 26077968, код установи банку 820019, банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником перераховані грошові кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на інший рахунок, ніж передбачено чинним законодавством України, суд вважає, що заявником не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду слід звернути увагу на приписи статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких визначено, що сторонами у судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 року з послідуючими змінами та доповненнями (надалі –Закон України), документом, що підтверджує за організацією статус юридичної особи та за громадянином статус суб"єкта підприємницької діяльності, є свідоцтво про державну реєстрацію –документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи –підприємця.

Свідоцтво про державну реєстрацію позивача 2, довідку про внесення позивача 2 і до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) до позовної заяви не додано, а тому суду не підтверджено юридичний статус позивача 2.

Керуючись п.п. 4,10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В.Гумега