Ухвала суду № 12198768, 09.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09.09.10№ 05-5- 39 / 10770 Суддя , розглянувши

позовну заяву Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Комунального підприємства по обслуговуванню закладів соціальної сфери "Плодоовочі"

про стягнення боргу 35063,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява (без номера та дати) і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

У якості позивача у позовній заяві визначено Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1, що не відповідає даним Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_1 ОСОБА_1 (див. також печатку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми.

У абз. 4 стор. 1 позовної заяви зазначено, що "Після поставки продукції Відповідачем було лише частково оплачено отриману продукцію", однак не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати, зокрема, докази на підтвердження здійснення відповідачем часткових розрахунків за поставлений товар (платіжні доручення, банківські виписки тощо не вказані).

Крім того, у абз. 2 стор. 1 позовної заяви зазначається про поставку позивачем відповідачу продукції в період з липня по жовтень 2009 року на загальну суму 93791,40 грн. згідно накладних, проте не вказано індивідуально - визначені ознаки цих накладних (номер, дата) , які б становили загальну суму, вказану заявником.

Суд також звертає увагу про невідповідність зазначеної заявником інформації, а саме: фактично у абз. 6 стор. 1 позовної заяви зазначено, що відповідно до Акту звірення взаємних розразунків станом на 18.03.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 35063,50 грн., в той же час, доданий до позовної заяви у якості додатку наведений акт містить іншу суму - 44063,50 грн.

Згідно абз. 2 п. 3.3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з послідуючими змінами і доповненнями) підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Отже, фактично зазначені позивачем у абз. 2, 4 стор. 1 позовної заяви відомості не містять жодних вказань (посилань) на існування конкретно - визначених доказів на підтвердження цих відомостей, т.т. такі докази позивачем не зазначені, а тому суд приходить до висновку, що у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Вищенаведене позбавляє підставності вказану позивачем суму основного боргу за спірним договором.

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

В якості доказів сплати державного мита заявником додано квитанцію № 103 від 31.08.2010 р., в призначенні платежу якої вказано "Сплата державного мита при подачі апеляційної скарги" (?), тоді як заявником не вказано найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою, код бюджетної класифікації та символ звітності банку, а рівно не вказано і сторону, до якої позивач звертається з позовною заявою.

Враховуючи наведене, уд вважає, що заявником не подано належних доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п. 31 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою. Документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

В якості доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу заявником додано квитанцію № 106 від 31.08.2010 р., в призначенні платежу якої не вказано найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою, а рівно не вказано і сторону, до якої позивач звертається з позовною заявою.

Суд звертає увагу, що станом на 23.06.2010 р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві були змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ. Так, витрати з інформаційно-технічне забезпечення за розгляд справ у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті на рахунок 31218264700001, код ЄДРПОУ 24262621, МФО 820019, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 22050003, банк ГУ ДКУ у м. Києві.

З вищенаведеної квитанції № 106 від 31.08.2010 р. також вбачається, що грошові кошти в сумі 236,00 грн. перераховані на рахунок 31213259700011, отримувач платежу УДК у Шевченківському районі м. Києва, ідентифікаційний код отримувача 26077968, код установи банку 820019, банку ГУ ДКУ у м. Києві, а код платежу не вказаний.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником перераховані грошові кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на інший рахунок, ніж передбачено чинним законодавством України, суд вважає, що заявником не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 2, 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега