Рішення № 12198285, 28.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/27128.09.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Райс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт -С»

простягнення 229922,35 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт -С»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма -Райс»

про визнання недійсним договору.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача (за первісним позовом)Гуртов О.О. –представник

від відповідача (за первісним позовом)Герич М.В. –представник Рішення прийнято 28.09.2009, оскільки 28.07.2009 та 22.09.2009 у судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.09.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача за первісним позовом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Райс»звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт –С» заборгованості на загальну суму 229922,35 грн., у т.ч. 204459,92 грн. –основного боргу, 10632,90 грн. –пені, 1329,38 грн. –3% річних, 13500,15 грн. –штрафу.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 334276,26 грн., у т.ч. 297340,92 грн. –основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 20741,02 грн. –пені, 2694,17 грн. –3% річних, 13500,15 грн. –штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору суборенди приміщень № 27/06 від 27.06.2008 відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання по сплаті орендної плати, у зв’язку з чим виникла заборгованість, які підлягає стягненню в судовому порядку. Крім того, позивач зазначає, що відповідач в орендованому приміщенні провів без дозволу позивача будівельні роботи, які призвели до зміни орендованих приміщень, і тому до відповідача підлягають застосуванню штрафні санкції.

Відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву не погодився з позовними вимогами з огляду на те, що укладений між позивачем та відповідачем 27.06.2008 договір суборенди не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки укладений на строк, більший ніж основний договір оренди, а тому є недійсним та таким, що не породжує правових наслідків, в тому числі щодо сплати орендної плати.

В межах справи № 11/271 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт -С»звернулось з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Райс»про визнання недійсним договір суборенди № 27/06 від 27.06.2008.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт -С»зазначає, що спірний договір суборенди, укладений зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт -С» особою, яка не мала необхідний обсяг дієздатності, оскільки повноваження директора товариства на укладання угод обмежені розміром, а саме на суму не більше 500000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Райс»відзиву на зустрічну позовну заяву не надало, представник в судовому засіданні проти зустрічного позову заперечував.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Райс»звернулося з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення Донецьким апеляційним господарським судом спору у справі №24/155пд про недійсність окремих положень договору суборенди 27.06.2008 №27/06.

Розглянувши подане клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки обставини справи №24/155пд не впливають на збирання й оцінку доказів у справі №11/271, і розгляд справи №11/271 можливий до вирішення справи №24/155пд.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

По зустрічному позову.

27.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Райс», як орендарем (далі –позивач за первісним позовом), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарт - С», як суборендарем (далі –відповідач за первісним позовом), укладено договір суборенди № 27/06 (далі –Договір суборенди), відповідно до умов якого позивач за первісним позовом зобов’язується передати відповідачу по первісному позову нежилі приміщення, позначені на плані № 1,2,3,4,5,6,7,8,9 в додатку № 2 до Договору суборенди загальною площею 236 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Пустишева, 43.

Згідно з п. 1.4 Договору суборенди строк суборенди складає 35 місяців з моменту прийняття відповідачем по первісному позову приміщення по акту прийому –передачі.

На виконання умов договору суборенди позивач по первісному позову передав, а відповідач по первісному позову прийняв приміщення, що є предметом Договору суборенди, що підтверджується відповідним актом від 18.07.2008.

Відповідно до п. 3.1 Договору суборенди за користуванням приміщення відповідач по первісному позову зобов’язаний сплачувати позивачу по первісному позову протягом строку суборенди плату у розмірі 45000,48 грн., із розрахунку 190,68 грн. за 1 кв.м. за 1 календарний місяць користування приміщенням.

Сума оплати орендної плати за другий та третій місяці найму приймається у розмірі по 50% орендної плати по домовленості сторін; наступні місяці оплачуються згідно з п. 3.1. договору (п. 3.2 Договору суборенди).

Згідно з п. 3.3. Договору суборенди в кожному наступному місяці користування приміщенням розмір орендної плати підлягає помноженню на індекс інфляції. Орендна плата оплачується відповідачем по первісному позову щомісячно до 20 числа місяця, що передує місяцю користування приміщення.

Згідно з п. 3.5 Договору суборенди протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього Договору відповідач по первісному позову зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок позивача по первісному позову кошти в сумі 45000,48 грн. за перший місяць оренди та 45000,48 грн. в якості забезпечення належного виконання договору.

Договір суборенди від імені відповідача за первісним позовом підписано директором Герасимчуком Андрієм Івановичем.

29.09.2006 загальними зборами затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт -С»в новій редакції, який був зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області 10.10.2006.

Згідно п. 8.1 статуту виконавчим органом товариства є директор, який підзвітний зборам Учасників.

Згідно з п. 8.2 статуту директор товариства вирішує всі питання поточної діяльності товариства за винятком тих, які входять до компетенції зборів учасників. Директор має право без доручення укладати від імені товариства будь –які угоди на суму не більше 500000,00 грн.

Відповідно до п. 7.1.2 статуту відповідача по первісному позову до компетенції зборів учасників відносяться затвердження угод, укладених на суму, що перевищує 500000,00 грн.

Відповідач по первісному позову зазначає, що у директора під час укладання Договору суборенди не було повноважень укладати такий договір, оскільки відповідно до статуту він має право укладати тільки договори на суму не більше 500000,00 грн.

Однак суд з не погоджується з такими доводами відповідача за первісним позовом, виходячи з наступного.

Згідно ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 207, 237 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі;особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов‘язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодерження в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов‘язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов‘язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач по первісному позову прийняв від позивача орендоване приміщення по договору суборенди, що підтверджується відповідним актом від 18.07.2008 та з липня 2008 по лютий 2009 року сплачував орендну плату по договору.

За таких обставин, факт часткової сплати відповідачем по первісному позову орендної плати та прийняття останнім предмету договору суборенди в тимчасове користування свідчить про схвалення Договору суборенди після його підписання директором, а тому судом не приймаються доводи позивача про недійсність договору через відсутність дозволу зборів учасників на укладання договору директором.

Крім того, судом враховуються положення ст. 92 Цивільного кодексу України, згідно якої орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідачем по первісному позову не надано жодного доказу в підтвердження того, що позивач по первісному позову знав чи міг знати про обмеження повноважень директора на укладання спірного договору.

Також суд не погоджується з доводами відповідача по первісному позову щодо Договір суборенди укладений на суму понад 500000,00 грн., оскільки в Договорі розмір орендної плати встановлений у сумі 45000,48 грн., який повинен сплачуватись щомісячно.

За таких обставин, відповідачем по первісному позову не доведено не відповідність договору суборенди нормам чинного законодавства, зокрема ч. 2 ст.203 Цивільного кодексу України, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

По первісному позову.

15.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Райс», як наймачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Студіо - Принт», як наймодавцем було укладено Договір найму № 15/12-0 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 181.12.2007, відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач приймає частину приміщення загальною площею 236 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Пустишева, 43.

Відповідно до п. 5.1 Договору № 15/12-0 наймач має право використовувати приміщення на свій розсуд, у т.ч. укладати договору піднайму про надання приміщень у найм третім особам.

Згідно з п. 11.1 Договору № 15/12-0, останній діє протягом 1 місяців з дня підписання: з 15.12.2007 по 15.11.2008.

18.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райс», як наймачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Студіо -Принт», як наймодавцем укладено додаткову угоду, в якій сторони дійшли згоди п. 11.1 Договору викласти в наступній редакції «цей договір діє протягом 2 років 11 місяців: з 15.12.2007 по 15.11.2010».

27.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Райс», як орендарем (далі –позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарт -С», як суборендарем (далі –відповідач за первісним позовом) було укладено Договір суборенди № 27/06 (далі –Договір суборенди), відповідно до умов якого позивач за первісним позовом зобов’язується передати відповідачу по первісному позову нежилі приміщення, позначені на плані № 1,2,3,4,5,6,7,8,9 в додатку № 2 до Договору загальною площею 236 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Пустишева, 43.

Відповідно до п. 5.1 Договору № 15/12-0 наймач має право використовувати приміщення на свій розсуд, у т.ч. укладати договору піднайму про надання приміщень у найм третім особам.

Згідно з п. 1.4 Договору суборенди, строк суборенди складає 35 місяців з моменту прийняття відповідачем по первісному позову приміщення по акту прийому –передачі.

На виконання умов договору суборенди позивач по первісному позову передав, а відповідач по первісному позову прийняв приміщення, що є предметом Договору суборенди, що підтверджується відповідним актом від 18.07.2008 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору суборенди за користуванням приміщення відповідач по первісному позову зобов’язаний сплачувати позивачу по первісному позову протягом строку суборенди приміщення плату у розмірі 45000,48 грн., із розрахунку 190,68 грн. за 1 кв.м. за 1 календарний місяць користування приміщенням.

Сума оплати орендної плати за другий та третій місяці найму приймається у розмірі по 50% орендної плати по домовленості сторін, наступні місяці оплачуються згідно з п. 3.1. Договору (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3. Договору суборенди в кожному наступному місяці користування приміщенням розмір орендної плати підлягає помноженню на індекс інфляції. Орендна плата оплачується відповідачем по первісному позову щомісячно до 20 числа місяця, що передує місяцю користування приміщення.

Згідно з п. 3.5 Договору суборенди протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього Договору відповідач по первісному позову зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок позивача по первісному позову кошти в сумі 45000,48 грн. за перший місяць оренди та 45000,48 грн. в якості забезпечення належного виконання договору.

27.06.2008 між позивачем та відповідачем по первісному позову укладена додаткова угода № 1 до Договору суборенди, якою п. 3.8 Договору викладено в новій редакції, та передбачено, що відповідач по первісному позову зобов’язаний компенсувати експлуатаційні витрати позивача по первісному позову (послуг по водопостачанню, теплопостачанню, телефонного зв’язку, а також інші послуги (каналізація, прибирання місць загального користування, вивіз сміття, очистка території і т.п. ).

Відповідно до п. 3.8 Договору суборенди витрати позивача по первісному позов, пов’язані із забезпеченням приміщення електроенергією, відшкодовуються відповідачем по первісному позову шляхом їх попередньої оплати на підставі рахунків, з наступним наданням документів, що підтверджують фактичне використання електроенергії.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчать обставини справи, відповідач по первісному позову свої зобов’язання по Договору суборенди щодо сплати орендної плати та експлуатаційних витрат належним чином не виконав, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за лютий 2009 року у розмірі 22500,48 грн., та з березня по серпень 2009 року на загальну суму 270002,88 грн., а всього на суму 292503,36 грн. Розмір заборгованості відповідач за первісним позовом не заперечив, доказів сплати цієї заборгованості не надав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача по первісному позову щодо того, що зміст договору суборенди не відповідає ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України в частині строку дії договору суборенди, так як перевищує строк дії договору найму № 15/12-0, ч. 4 ст. 774 Цивільного кодексу України в частині відповідності прав та обов’язків за договором піднайму договору найму стосовно відшкодування витрат пов’язаних з електропостачанням, водо-, тепло- постачання, вивіз сміття і т.п., а тому договір суборенди є недійсним, судом не приймаються виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Договір суборенди, укладений між сторонами, був предметом судового розгляду. Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт -С»звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Райс»про визнання недійсним п. 11.2 договору суборенди № 27/06, як такого, що суперечить умовам договору найму № 15/12-0 від 15.12.2007, припинення дії договору суборенди; зобов’язання відповідача прийняти за актом прийому –передачі нежиле приміщення; визнання недійсними п.п. 3.8, п. 3.9 договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008 в частині відшкодування та компенсації експлуатаційних витрат.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.08.2009 у справі № 21/155пд, прийнятим за результатами розгляду вищевказаного позову, позовні вимоги задоволено частково. Визнані недійсними п.п. 1.4, 11.2 договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008 з моменту укладення договору. У задоволенні вимог щодо зобов’язання прийняти нежитлове приміщення за актом прийому –передачі відмовлено. Провадження у справі в частині вимог щодо припинення дії договору суборенди та визнання недійсними п.п. 3.8, 3.9 договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008 припинено у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Таким чином, рішенням суду у справі № 21/155 пд встановлена недійсність лише п. 11.2, п. 1.4 Договору в частині дії договору і визначено, що договір суборенди є укладеним на строк до 15.11.2010.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт –С»доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов’язань щодо сплати орендної плати та експлуатаційних витрат суду не надало.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності «Фірма Райс»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт -С»суми заборгованості по орендній платі в розмірі 292503,36 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач по первісному позову просить стягнути з відповідача по первісному позову пеню у розмірі 20741,02 грн., втрати від інфляції у розмірі 4837,56 грн. та 3% річних у розмірі 2694,17 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.2 Договору суборенди сторони погодили, що за несвоєчасне або неповне внесення орендної плати, плати за комунальні послуги, а також інших платежів, передбачених договором, відповідач по первісному позову сплачує позивачу по первісному позову пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Райс»у вигляді пені передбачена Договором суборенди, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню. За розрахунками суду розмір пені перевищує суму, яку позивач по первісному позову просить стягнути з відповідача за первісним позовом. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом пені підлягають задоволенню у розмірі 20741,02 грн., визначеному позивачем за первісним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення виконання відповідачем за первісним позовом встановлений судом, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення суми боргу з урахуванням 3% річних та втрат від інфляції є правомірними.

Однак, розрахунок 3% річних, наданий позивачем за первісним позовом, містить помилки. За розрахунком суду розмір 3% річних становить 2688,47 грн.

Наданий позивачем по первісному позову розрахунок втрат від інфляції судом визнається правильним.

За таких обставин, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Райс»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт -С» 3% річних підлягають задоволенню частково - на суму 2688,47 грн., а про стягнення втрат від інфляції –в повному обсязі в сумі 4837,56 грн.

Крім того, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 30% від орендної плати за місяць на підставі п. 4.1.8 Договору суборенди за самовільне проведення відповідачем по первісному позову будівельних та ремонтних робіт.

Відповідно до п. 4.1.7 Договору суборенди відповідачу по первісному позову не дозволяється здійснювати будь –які будівельні та ремонтні роботи без отримання від позивача по первісному позову письмового дозволу.

Відповідно до п. 4.1.8 Договору суборенди у випадку самовільного проведення відповідачем по первісному позову будівельних або ремонтних робіт, які призвели до зміни стану приміщення, результати таких робіт повинні бути усунені за рахунок відповідача по первісному позову в строки, вказані позивачем по первісному позову, а також відповідач по первісному позову за вимогою позивача по первісному позову повинен сплати штраф на користь останнього в сумі у розмірі 30% від орендної плати за 1 календарний місяць користування приміщення.

Проте, позивачем по первісному позову не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували здійснення будівельних та ремонтних робіт в приміщеннях, які орендувались відповідачем по первісному позову та здійснення таких робіт саме відповідачем по первісному позову.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 13500,15 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, первісний позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 297340,92 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 20741,02 грн. пені, 2688,47 грн. 3% річних.

У зв’язку з частковим задоволенням первісного позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт -С» (01601, м. Київ, пл. Спортивна,3, ідентифікаційний код 24654657, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Райс»(84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 4А, код 24811111, р/р 260040101970 в ЗАТ «Прокредитбанк»м. Київ, МФО 320984) заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції у розмірі 297340 (двісті дев’яносто сім тисяч триста сорок) грн. 92 коп., пеню у розмірі 20741 (двадцять тисяч сімсот сорок одна) грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 2688 (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 47 коп., державне мито у розмірі 3207 (три тисячі двісті сім) грн. 71 коп. та 299 (двісті дев’яносто дев’ять) грн. 87 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                             Ю.М.Смирнова

Дата підписання рішення:12.10.2009