Рішення № 12197929, 02.11.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.2010                                                             Справа № 12/85

за позовом дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Братолюбівський елеватор», с. Костянтинівка Горностаївського району Херсонської області

до відповідача Закарпатського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України», м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 10400 грн.

Суддя Тисянчин В. М.

          Представники:

Від позивача –не з’явився (явка на розсуд сторін)

Від відповідача –Дуркота Г. М., директор

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов дочірнім підприємством державною акціонерною компанією «Хліб України»«Братолюбівський елеватор», с. Костянтинівка Горностаївського району Херсонської області до Закарпатського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України», м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 10400 грн.

Представнику відповідача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

          Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

          Поданим в судовому засіданні письмовим відзивом на позов (вх. № 8341 від 02.11.2010 року) відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі і просить суд відстрочити виконання рішення суду до 01.01.2011 року та розстрочити заборгованість на 5 місяців рівними частинами починаючи з 01.01.2011 року, посилаючись на неповернення боргів підприємству та з метою реального виконання рішення суду.

Розгляд справи відкладався (ст. 77 ГПК України).

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

          ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 10400 грн. –основного боргу щодо повернення, згідно договору позики № 6 від 17.06.2009 року коштів,

          продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/85

від 02.11.2010 року

підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- платіжним дорученням № 422 від 20.06.2009 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача (претензія № 22 від 07.07.2010 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є повернення коштів (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача повернути кошти є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської і державної діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово – майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/85

від 02.11.2010 року

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду до 31.12.2010 року, як виняток, з огляду обставин, що заслуговують на увагу суду, визначених ст. 121 ГПК України, чим частково задоволити клопотання відповідача відмовивши в наданні розстрочки виконання рішення суду, з огляду обставин інфляційних процесів та інтересів позивача, відсутністю доказів щодо вжитих заходів до боржників відповідача.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити повністю.

2. Стягнути із Закарпатського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» (м. Ужгород, вул. Станційна, 52; код 00954107) на користь дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Братолюбівський елеватор»(с. Костянтинівка Горностаївського району Херсонської області, вул. Робоча, 1; код 00956537) суму 10400 (десять тисяч 400 грн.) –основного боргу та 104 (сто чотири грн.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 31.12.2010 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.