Ухвала суду № 121977801, 27.09.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/4424/24

Провадження № 1-кп/229/1476/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка в режимі відеоконференції кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває вказане кримінальне провадження.

Від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, в якому, зокрема, зазначено про наявність наступних ризиків. Переховування від суду, що підтверджується тим, що злочин за вчинення якого обвинувачується ОСОБА_4 віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність послідуючого покарання, ОСОБА_4 може переховуватись від суду. Про вказані наміри ОСОБА_4 вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану. Незаконний вплив на свідків, підтверджується тим, що ОСОБА_4 , у випадку обрання відносно нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на свідків, що суттєво вплине на можливість уникнення ОСОБА_4 кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню судового слідства. При цьому слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_4 на теперішній час являється військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від суду, у зв`язку з чим може покинути місце служби, чим фактично повторно вчинить кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407-409 КК України. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 при ухваленні вироку, наслідки злочину, а саме, зниження бойової готовності підрозділу, в умовах воєнного стану та обороноздатності України, підрив військової дисципліни та надання негативного прикладу протиправної поведінки військовому підрозділу, в цілому, в час протистояння відкритій агресії російської федерації, сторона обвинувачення вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.

Враховуючи характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , значну суспільну небезпечність інкримінованого йому злочину, беручи до уваги, що військове кримінальне правопорушення у період воєнного стану, у вчиненні якого він обвинувачується, є особливо тяжким та вчинене в той час коли весь Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації, а також те, що вказане кримінальне правопорушення має підвищений суспільно небезпечний характер, оскільки впливає на обороноздатність України, та те, що вказана його протиправна діяльність створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження - безладдя та безкарності у Збройних силах України, сторона обвинувачення вважає за можливе не визначати розмір застави, оскільки вона не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою із зазначених в ньому підстав.

Обвинувачений та захисник в судовому засіданні не заперечували проти клопотання прокурора.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2024 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 25.05.2024 р. по 23.07.2024 р., без визначення розміру застави, з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор». Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 15.07.2024 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 12 вересня 2024 року включно в умовах гауптвахти з визначенням розміру застави у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 302800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 12.08.2024 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 10 жовтня 2024 року включно в умовах гауптвахти з визначенням розміру застави у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 302800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

Згідно вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує стадію судового провадження, воєнний стан, а також те, що ОСОБА_4 , неодружений, має неповнолітню дитину, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, а також продовження існування ризиків, які не зменшилися, а саме переховування від суду, свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання; незаконний вплив на свідків, які ще не допитані в суді; вчинення іншого кримінально правопорушення, оскільки обвинувачений на теперішній час являється військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від суду, у зв`язку з чим може покинути місце служби, чим може вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 407-409 КК України.

Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що обвинувачений може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні, питання особистої поруки вирішується лише за наявності поручителя, чого на час розгляду клопотання не було та відповідних заяв не заявлено. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на воєнний стан, а також те, ще власник житла та повнолітні особи, які в ньому проживають висловили на це згоду, не надано документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно, також неможливо застосувати.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченого права на свободу в даному випадку є виправданим, наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід, суд вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.

Разом з тим, суд вважає, що разом із продовженням строку тримання під вартою, визначити розмір застави у 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 25 листопада 2024 року включно в умовах гауптвахти.

Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 302800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок за наступними реквізитами: рахунок отримувача НОМЕР_1 , отримувач ТУ ДСА в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796, Банк отримувача -ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО)-820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця перебування/проживання; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.

Копію ухвали направити обвинуваченому для відома, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації АДРЕСА_2 для виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено о 8-30 год. 30 вересня 2024 року.

Суддя: