Постанова № 121977048, 04.09.2024, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5547/24

провадження 3/216/2907/24

ПОСТАНОВА

іменем України

04 вересня 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ДПС України ГУ ДПС в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в.о. директора ТОВ «ФК Гірник», проживаючої в АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч. 1 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, згідно якого 18.07.2024 року при перевірці ТОВ «ФК Гірник», що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. Поштовий. 1/428, було встановлено порушення в.о. директора ТОВ «ФК Гірник» ОСОБА_1 ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до відмови в наданні бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на рахунок платнику у банку, відображеної у рядку 20.2.1 по Декларації за квітень 2024 року у сумі 26509,00 грн., чим порушено пп «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, її представник адвокат Брусник Т.Г. подала заперечення на протокол, в яких просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що акт перевірки ТОВ «ФК Гірник» не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України, а висновки, викладені в акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків.

Дослідивши матеріали справи, заперечення, суддя приходить до наступного висновку.

Адміністративним порушенням відповідно до ч. 1ст. 163-1 КУпАПвизначається відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно дост. 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

За вимогамист. 280 КУпАПсуд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАПпередбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів татехнічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

По справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 163-1 КУпАПсуду надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення № 1079 від 18.07.2024 року, акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФК Гірник» від 18.07.2024 р. № 2015/04-36-07-14-04/32693762.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові по справі № 811/119/13-а від 10 травня 2018 року, Суд зазначив наступне: «акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акту перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінніКАС України. Дії службової особи щодо включення до акту певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Заперечення, зауваження до акту перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акту. Це свідчить про те, що дії, пов`язані з включенням до акту висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки такими не є. Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язків характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акту можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акту».

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінніКАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Таким чином, акт перевірки № 18.07.2024 р. № 2015/04-36-07-14-04/32693762 не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінніКАС України, а висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 КУпАП(ч. 2ст. 251 КУпАП).

Наведені вище обставини фактично унеможливлюють притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 163-1 КУпАП, тому суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247,280,283,284 КУпАПсуддя,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП,закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який виніс постанову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СУДДЯ Г.М.Чирський