Ухвала суду № 121974843, 24.09.2024, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3855/24

Провадження № 1-кс/0203/2865/2024

УХВАЛА

24 вересня 2024 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 28 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024041640000962 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 4 ст. 187 КК України, у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, із середньо-спеціальною освітою за фахом маляра-штукатура, який неодружений, малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних осіб на утриманні не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 03 квітня 2024 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України до п`яти років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням 1 року шести місяців, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2024 року під наглядом Дніпропетровської обласної прокуратури за проведенням цього досудового розслідування Третім слідчим відділом (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, слідчий клопочить продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком в межах строку досудового розслідування до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Дане клопотання, яке за формою та змістом відповідає вимогам ч. 3 ст. 199 КПК України, обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою досудове розслідування через складність та необхідність проведення низки слідчих дій завершене не буде, а обставини, які слугували підставою для вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, не відпали, виправдовуючи, на думку сторони обвинувачення, подальше тримання підозрюваного під вартою задля виконання завдання охорони прав та інтересів суспільства.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого, тим що ризики вказані в клопотанні слідчого не доведені та заявлені формально, оскільки в клопотанні слідчий посилається на особливо тяжкий злочин, що спричило гибель людини, натомість дії підозрюваного кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України. Окрім цього захисник вважає, що слідчим не доведено ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, зокрема до клопотання не додано доказів того, що підозрюваним вживалися спроби для переховування (наприклад отримання громадянства іншої країни, подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу або терміновим придбанням квитків до іншої країни). Також захисник вважає не доведеними ризики за п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Таким чином, захисник вважає, що жоден із ризиків, зазначених у клопотанні слідчого не існує, оскільки ОСОБА_4 повністю визнає свою провину, щиро розкаюється, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, співпрацює зі слідством, надав правдиві покази, готовий до проведення слідчого експерименту, відшкодував спричинену шкоду одному із потерпілих, має намір відшкодувати шкоду іншим потерпілим, однак для цього є необхідність у працевлаштуванні підозрюваного, тоді як перебуваючи під вартою підозрюваний позбавлений такої можливості. Натомість, захисник вважає, що більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю в повній мірі забезпечить обмеження у спілкуванні та пересуванні ОСОБА_4 , а тому з підстав викладеного, просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час із носінням електронних засобів контролю.

Заслухавши думку прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Так, 29 липня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено відповідно до ст. ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин, він 28 липня 2024 приблизно о 19:30 год., діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб зі співробітниками правоохоронного органу - курсантами Дніпропетровського Державного університету внутрішніх справ МВС України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановленою слідством особою, увірвались до житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де висловлюючи погрози застосування насильства та демонструючи предмет, схожий на пістолет, вчинили напад на потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та діючи в умовах воєнного стану, заволоділи чужим майном - грошовими коштами потерпілої ОСОБА_10 в сумі 20 000 грн., потерпілої ОСОБА_11 в сумі 600 грн. та 400 доларів США (що за курсом НБУ станом на 04 травня 2024 року складає 16 439,20 грн.), потерпілої ОСОБА_12 в сумі 2 500 грн., а всього на загальну суму 39 539,20 грн., після чого з місця події зникли, розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд, у зв`язку з чим діяння ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід з триманням під вартою до 26 вересня 2024 року з визначенням застави у розмірі 272 520 грн., тобто 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з підстав наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, що вмотивовано неможливістю запобігти таким ризикам більш м`якими заходами.

Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_13 від 20 вересня 2024 року строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні продовжувався до трьох місяців, тобто до 29 жовтня 2024 року з обгрунтуванням такої необхідності потребами досудового розслідування у проведенні слідчих та процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

На підставі п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Вирішуючи питання продовження строку запобіжного заходу, слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до частини 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку запобіжного заходу (строку тримання під вартою), якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно, враховуючи вказані норми закону, слідчий суддя при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою не встановлює обставини обґрунтованості підозри, оскільки ці обставини входять до предмету доказування лише при застосуванні запобіжного заходу, а не під час вирішення питання його продовження, і предметом доказування у такому випадку є наявність встановлених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу ризиків, які не зменшилися і не відпали.

Вирішуючи питання про наявність відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність раніше заявлених ризиків, враховуючи, що суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі, який сукупно з обставинами способу вчинення інкримінованого злочину, а також оголошеного в країні воєнного стану, проведення воєнних дій на кордонах Дніпропетровщини, та часткової окупації військами російської федерації територій на сході та півдні України, збільшує ризик переховування з переходом лінії фронту, а сама по собі наявність у підозрюваного зареєстрованого місця мешкання, позитивна характеристика з місця проживання, не виключає вказаного ризику і не переважає над обставинами суворості міри покарання, що загрожує підозрюваному у вигляді реального позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна, тоді як відсутність міцних соціальних зв`язків, наявність не знятої і непогашеної судимості за злочин проти власності, відсутність роботи та самостійних джерел доходів лише збільшує ризик втечі, а тому слідчий суддя приходить до висновку про те, що ризик за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України наразі не зменшився та не перестав існувати.

Слідчий суддя також вважає, що наразі не зменшилися і не перестали існувати й ризики за п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується виявленням за результатами проведення обшуків не всіх речей, предметів, тоді як не вся група осіб затримана, а підозрюваному може бути відоме місце знаходження співучасника, який вдався до втечі, предметів і речей, які мають істотне доказове значення у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, перебуваючи на свободі останній може їх знищити чи сховати, тобто наявний ризик за п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а особі, яка наразі слідством не встановлені і вдалася до втечі після події злочину, допомагати у переховуванні і уникненні кримінальної відповідальності, з чого й випливає ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Так само слідчий суддя вважає наявним й ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України оскільки підорюваний ОСОБА_4 , з огляду на зухвалість вчиненого кримінального правопорушення та обізнаність у місці мешкання та інших даних потерпілих та свідків, може незаконно впливати на останніх у цьому ж кримінальному провадженні, погрозами, вмовляннями може схилити останніх до надання показів на свою користь за для можливості отримання ним більш м`якого покарання.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях свідків, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Не зменшився і не перестав існувати й ризик за ч. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше судимий вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2024 року, який набрав законної сили 03 травня 2024 року, за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України з призначенням покарання у вигляді 5 років позбавлення волі зі звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробувальним іспитовим терміном на 1 рік 6 місяців, натомість, не зважаючи на нетривалий період з часу засудження знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності, вчинення якого інкримінується в період іспитового строку, а тому прокурором в судовому засіданні безсумнівно доведена наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бекчиев проти Молдови» і «Панченко проти Росії» слідчий суддя приймає до уваги за основу не лише суворість міри покарання, яка тяжіє над ув`язненим на випадок його можливого засудження в межах повідомленої підозри, а й відсутність у підозрюваної за місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами іншого соціального зв`язку достатніх причин для стримування її від спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тоді як в умовах воєнного стану, навпаки, відсутність стримувань через розірвані соціальні зв`язки та ризик втечі тільки збільшується.

За наведених обставин, враховуючи також, що наразі не всі співучасники, на яких вказують потерпілі та свідки, віднайдені, а також обставини зухвалості вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема, невдовзі після засудження 03 квітня 2024 року за корисливий злочин проти власності, слідчий суддя приходить до висновку, що інший більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з обмеженням у пересуванні та комунікаціях, не зможе забезпечити доведені прокурором ризики за ч.1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим доводи сторони захисту про пом`якшення запобіжного заходу до домашнього арешту у нічний час з носінням електронного засобу контролю, слідчий суддя відхиляє.

Вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров`я підозрюваної в умовах попереднього ув`язнення відсутні.

Таким чином, з огляду на ступінь тяжкості і характер повідомленої підозри, яка допускає тримання під вартою згідно ч. 4 ст. 183 КПК України без визначення розміру застави у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення з урахуванням §§ 54, 64 рішення Європейського Суду з прав людини від 06.12.2007 у справі «Попков проти Росії» (заява № 32327/06), тим не менше, переконливо продемонстрована наявність факторів обґрунтованої підозри у скоєнні кримінального правопорушення проти власності інкриміновані ОСОБА_4 , виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, переважаючи над правилом поваги його особистої свободи, а зміна запобіжного заходу на інший менш суворий нічим не виправдана, і з метою запобігання відповідно до ст. 177 КПК України раніше встановленим процесуальним ризикам втечі та ухилення від виконання процесуальних рішень, згідно ст. 199 цього Кодексу належить постановити цю ухвалу про продовження строку дії запобіжного заходу в межах строків досудового розслідування, який постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_13 від 20 вересня 2024 року продовжено до трьох місяців, тобто до 29 жовтня 2024 року, з моменту затримання, з раніше визначеною заставою у розмірі 272 520 грн., тобто 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатніх підстав для зменшення якої в судовому засіданні стороною захисту не наведено.

Керуючись ст. ст. 193, 197, 199, 309-310, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 28 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024041640000962 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 4 ст. 187 КК України, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 36 днів, тобто до 29 жовтня 2024 року, з утриманням в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4», з раніше визначеною заставою в розмірі 272 520 (двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень, тобто 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначити строк дії ухвали до 29 жовтня 2024 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам провадження 27 вересня 2024 року о 15:20 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1