Постанова № 12195003, 25.10.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-6701/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони-СК» до Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони-СК» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000642301/3 від 01.07.2010 року та № 0000652301/3 від 01.07.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при перевірці позивача не враховано положення законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», що призвело до прийняття невірних висновків при винесенні спірних рішень, а тому зазначені рішення підлягають скасуванню .

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених у письмових запереченнях, та зазначили, що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства і просили відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення від 30.10.2009 року № 397, від 13.11.2009 року № 406, виданих Фастівською ОДПІ, працівниками відповідача, згідно із ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони-СК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 24.11.2009 року № 544/54/2301-33534816 про результати планової виїзної перевірки TOB «Артемсіль Регіони-СК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року (далі - акт).

Перевіркою встановлено та відображено в акті, що в III та ІV кварталі 2008 року TOB «Артемсіль Регіони-СК» віднесло до валових витрат вартість рекламних послуг (зовнішня реклама), які надавалися TOB «Приоріс», згідно з договором № 7 від 01.05.2008 року та додатку до даного договору № 1 від 05.05.2008 року, на підставі первинних документів, на загальну суму 325350,00 грн., в тому числі ПДВ - 54000,00 грн., без їх документального підтвердження та не доведено їх використання в господарській діяльності (дозволів на розміщення реклами, договір оренди площі під банер, макет, ескіз тощо), чим завищено валові витрати на суму 271350,17 грн.

Відповідачем зазначено, що в бухгалтерському обліку дані операції відображені кореспонденцією рахунків: Дт 377 «Розрахунки з іншими кредиторами» з Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»; Дт 94 «Інші операційні витрати» з Кт 377 «Розрахунки з іншими кредиторами». В ході перевірки позивачем не надано підтверджуючих документів, а саме: дозволів на розміщення реклами, договорів оренди площі під банер, ескізів, макетів, тощо, не доведено використання рекламних послуг у власній господарській діяльності та безпідставно завищено валові витрати за III квартал 2008 року на суму 51301,23 грн. та за ІV квартал 2008 року на суму 220048,94 грн.

Позивачем 27.11.2009 року надано до Фастівської ОДПІ заперечення до акту від 24.11.2009 року № 544/54/2301-33534816. За результатами розгляду заперечення висновки акту залишені без змін.

На підставі вказаного акту перевірки та з врахуванням результатів розгляду заперечення, Фастівською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.12.2009 року № 0000652301/0 про визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 67838,00 грн. і 28417,70 грн. штрафної (фінансової) санкції та № 0000642301/0 про визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 54000,00 грн. і 27000,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Позивач, не погодившись з результатами перевірки, оскаржив вищезазначені податкові-повідомлення рішення в адміністративному порядку, шляхом подання відповідних скарг до державних податкових органів, а саме: первинної скарги до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області № 683 від 17.12.2009 року, повторної скарги до Державної податкової адміністрації у Київської області № 25/2 від 25.02.2010 року та повторної скарги до Державної податкової адміністрації України № 22/4 від 22.04.2010 року.

За результатами розгляду поданих скарг, вищезазначеними податковими органами були прийнятті відповідні рішення: рішення про результати розгляду первинної скарги № 863/10/25-013/30 від 11.02.2010 року Фастівської ОДПІ, рішення про результати розгляду повторної скарги № 779/10/25-017/41-298 від 08.04.2010 року ДПА в Київської області, рішення про результати розгляду повторної скарги № 52.42/6/25-0515 від 23.06.2010 року ДПА України, якими залишено без змін прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2008 року між ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» та ТОВ «Приоріс» укладено договір № 7 про надання рекламних послуг.

За умовами вказаного договору, замовник - ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» доручає, а виконавець - ТОВ «Приоріс» приймає на себе зобов’язання стосовно виконання рекламних робіт (послуг).

У додатку №1 до договору № 7 про надання рекламних послуг від 05.05.2008 року сторонами були узгоджені параметри макетів (висота - 5 м., ширина - 10 м.), їх кількість (три одиниці) строк розміщення (6 місяців) та вартість виготовлення і розміщення - 325350,00 грн., у тому числі ПДВ - 54000,00 грн., податок на рекламу - 1350,00 грн., а також розміщення вказаних макетів за адресами: м. Київ, проспект Перемоги; м. Київ, вулиця Артема.

Як зазначає позивач, положення договору та додатку до нього, містять обов'язок TOB «Пріоріс» як виконавця не тільки виготовити рекламні макети, а також їх розмістити, тобто, загальна сума договору (ціна договору) включає в себе вартість послуг виконавця по виготовленню та розміщенню рекламних макетів. Оскільки розміщення рекламних макетів здійснювалось TOB «Пріоріс» у рамках укладеного з позивачем договору, то відповідно у останнього не виникли додаткові зобов'язання, щодо отримання дозволів на розміщення реклами або укладання договорів оренди площі під банер, тощо.

На підтвердження надання рекламних послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоріс» та їх прийманням товариством з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони-СК» позивач надав суду копії підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками: актів прийому-здачі робіт (надання послуг) № 015 від 31.07.2008 року та № 0330 від 31.10.2008 року.

Зв'язок здійснених витрат за договором про надання рекламних послуг з господарською діяльність позивач, крім зазначених актів виконаних робіт (наданих послуг), доводить підписаними та скріпленими печатками сторін фотозвітами TOB «Пріоріс», з яких вбачається, що вищезазначені рекламні макети містять малюнок товару, який реалізовується позивачем (сіллю), вислів стосовно даної продукції: «нашої солі вистачить на всіх» та назву і телефони позивача; копіями банківських виписок від 02.12.2008 року, 09.12.2008 року та 10.12.2008 року щодо оплати рекламних послуг; копіями платіжних доручень щодо розрахунків з позивачем за сіль; копіями податкових накладних № 355 від 30.07.2008 року та № 524 від 31.10.2008 року ТОВ «Приоріс» по договору з ТОВ «Артемсіль Регіони-СК».

В письмових запереченнях відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» не надано підтверджуючі документи використання рекламних послуг (зовнішня реклама), а саме: дозволів на розміщення реклами, договорів оренди площі під банер, ескізів, макетів, тощо, не доведено використання вищевказаних рекламних послуг (зовнішня реклама) у власній господарській діяльності та безпідставно завищено податковий кредит за липень 2008 року на суму 10209,17 грн. та за жовтень 2008 року на суму 43790,83 грн., а додані до позовної заяви документи: договір від 05.05.2008 року №7 про надання рекламних послуг, додаток №1 від 05.05.2008 року до вказаного договору, акти прийому-здачі робіт (надання послуг) від 31.07.2008 року № 015 та від 31.10.2008 року № 0330, банківські виписки, податкові накладні № 355 від 30.07.2008 року та № 524 від 31.10.2008 року, не доводять зв'язок витрат на рекламні послуги з власною господарською діяльністю позивача. У жодному з документів не зазначено щодо чого (товару, робіт, послуг) проводились рекламні заходи. Додані до позовної заяви копії фотозвіту ТОВ «Приоріс» не дають можливості визначити рекламодавця та виконавця наданих послуг. Крім того, вони не є первинними документами, які надають позивачу право включення до валових витрат вартості рекламних послуг.

З приводу наведеного суд зазначає наступне.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі – Закон № 334/94-ВР) визначено, зокрема, що валові витрати мають бути підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 вказаної статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При огляді актів прийому-здачі робіт (надання послуг) № 015 від 31.07.2008 року та № 0330 від 31.10.2008 року судом встановлено, що вказані акти складені ТОВ «Приоріс» та ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» з додержанням вищезазначених вимог Закону, містять всі необхідні реквізити, тобто, є первинними бухгалтерськими документами, та відповідно є підставою для бухгалтерського обігу господарської операції.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З положень п. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5 Закону № 334/94-ВР, головною умовою для включення понесених витрат підприємства на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг) до складу валових - є наявність зв'язку послуг з господарською діяльністю підприємства.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльність є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідачем не заперечується, що основним направленням господарської діяльності позивача є реалізація промислової та харчової продукції, а саме - солі. Отже, рекламний захід (виготовлення та розміщення рекламних макетів) був здійснений стосовно реалізації основної продукції товариства з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони-СК» - солі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до валових витрат вартість рекламних послуг (зовнішня реклама), які надавалися TOB «Приоріс», згідно з договором № 7 від 01.05.2008 року та додатку до даного договору № 1 від 05.05.2008 року, на підставі первинних документів, підтверджених документально, а також доведено їх використання в господарській діяльності.

Що стосується завищення, на думку відповідача, ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» податкового кредиту на загальну суму 54 000,00 грн. при здійсненні фінансово-господарських відносин з TOB «Пріоріс», суд зауважує на наступному.

Розміщення рекламних макетів, як зазначає позивач, здійснювалось ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» з метою розповсюдження інформації про його діяльність та спонукання майбутніх контрагентів до подальшого укладання угод, і як наслідок, збільшення прибутку підприємства. Тобто, всі вищевказані документи і матеріали свідчать про придбання рекламних послуг позивачем з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності останнього, що відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) дає право позивачу на включення до податкового кредиту суми у розмірі 54000,00 грн.

На підтвердження обґрунтування віднесених до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість позивачем були надані відповідачу податкова накладна № 355 від 30.07.2008 року та податкова накладна № 524 від 31.10.2008 року.

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Сума у розмірі 54000,00 грн., що включена позивачем до податкового кредиту, підтверджена податковими накладними № 355 від 30.07.2008 року та № 524 від 31.10.2008 року, що видані платником податку на додану вартість - TOB «Пріоріс» та не визнанні у встановленому законом порядку недійсними.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а відтак податкові повідомлення-рішення № 0000642301/3 та № 0000652301/3 від 01.07.2010 року визнаються судом нечинними.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (ч.1 ст. 94 КАС України).

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000642301/3 від 1 липня 2010 року Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції про сплату 54000 (п’ятдесяти чотирьох тисяч) грн. 00 коп. податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) та 27000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000652301/3 від 1 липня 2010 року Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції про сплату 67838 (шістдесят сім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 00 коп. податку на прибуток приватних підприємств та 28417 (двадцять вісім тисяч чотириста сімнадцять) грн. 70 коп. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п. 5.1, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони-СК» судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 29.10.2010 року .