Рішення № 121945425, 30.09.2024, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1211/24

провадження № 2/166/270/24

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2024 року сел. Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Cвистун О.М., з участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі Банк) 07 серпня 2024 року звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що "Monobank" це мобільний банк, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 60000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , отримавши кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зобов`язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на 11 лютого 2024 року заборгував 104948,95 грн, що становить тіло кредиту.

Банк просить стягнути із ОСОБА_1 104948,95 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати у розмірі 2422 грн.

Ухвалою суду від 12 серпня 2024 року дану справу прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Представник позивача у доданому до позовної заяви клопотання просив просив справу розглянути за відсутності позивача. Відповідач, будучи згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав.

Позов не підлягає до задоволення.

Суд установив, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 509 ЦКзобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦКзобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома.

Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, споживач ознайомлений з ними та погодився на їх застосування, особливо за умов, коли ці Умови та Тарифи постійно змінюються.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи установлено, що 10 лютого 2018 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н шляхом підписання відповідачем анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, згідно з якою він отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 45).

Відповідно до п. 2 Анкети-заяви вона разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує та зобов`язується виконувати його умови.

Анкета-заява підписана ОСОБА_1 10.02.2018 власноручним підписом. Ідентифікацію та верифікацію клієнта виконала представник банку ОСОБА_2 , що підтверджено також її власноручним підписом.

Однак ні Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, ні Паспорт споживчого кредиту не містять підпису позичальника. Саме по собі посилання позивача на ознайомлення відповідача із вказаними банківськими документами та погодження із ними шляхом їх підписання без надання відповідних доказів, не може бути прийнято до уваги судом, оскільки відсутність указаних доказів позбавляє можливості суд встановити факт ознайомлення із вказаними умовами надання кредитних послуг та їх підписання, що є обов`язковим у разі пред`явлення позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за процентами, неустойкою, комісією, та які у зв`язку із відсутністю вказаних доказів до стягнення не підлягають.

Вказана анкета-заява містить у собі лише особисті дані відповідача. Будь-яких даних про суму кредиту, відсоткову ставку за користування кредитом, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, конкретного виду кредитної картки "Monobank", яку бажає отримати заявник, дати її видачі та строку дії, анкета-заява не містить.

Як стверджено наданим Банком розрахунком, боржник свого зобов`язання за договором не виконав. Так, станом на 11 лютого 2024 року відповідач заборгував 104948,95 грн, зокрема 104948,95 грн заборгованості за тілом кредиту.

Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПКкожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першоюстатті 89 ЦПКвстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПКпри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "Універсал Банк", які розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування. Однак суд констатує, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме з цими Умовами надання банківських послуг та Тарифами Банку ознайомився ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ "Універсал Банк".

Також, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Разом з тим, з матеріалів справи установлено, що Банком надано Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал Банк" в редакції, затвердженій Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021, яка набуває чинності з 27 листопада 2021 року, тобто в редакції, що ще не діяла на момент укладення договору 10 лютого 2018 року.

У заяві-анкеті позичальника від 10.02.2018 відсутні відомості про вартість та строк повернення кредиту. ОСОБА_1 надав згоду здійснювати договірне списання коштів з рахунків для погашення грошових зобов`язань, що випливають з умов договору, проте не погоджував сплати відсотків за користування кредитними коштами за договором, списання Банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування даним кредитом.

Однак із наданого позивачем розрахунку убачається, що Банк нараховував проценти у розмірі 38,4%, та в подальшому 37,2%.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/1480/17-ц, яку ухвалено з приводу подібних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, Велика Палата Верховного Суду погоджується, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

При цьому, суд установив, що Банк, визначаючи кредитну заборгованість, до тіла кредиту зарахував не тільки кошти, які фактично було отримані боржником, але і списані з ініціативи банку за рахунок кредитних коштів, зокрема відсотки за користування кредитним лімітом, щомісячний платіж за послугою "Витрата у розстрочку", внаслідок чого Банк необґрунтовано збільшив заборгованість за тілом кредиту. Вказане підтверджується випискою про рух коштів по картці від 12.09.2024 (а.с. 55-65).

Варто зазначити, що автоматичне списання коштів на погашення відсотків за використання кредитного ліміту у разі виникнення заборгованості, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором передбачені Умовами і Правилами надання банківських послуг, які відповідачем не підписані, тому не можуть застосовуватись.

Жодних доказів про те, що відповідач оформив послугу "Витрата у розстрочку", інформацію про її умови та правила надання, Банк суду не надав.

Суд уважає неправомірним та безпідставним списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування даним кредитом та в рахунок погашення відсотків за послугою "Витрата у розстрочку". Натомість, дана сума коштів підлягає зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Тобто, списання банком внесених боржником коштів в рахунок погашення тіла кредиту та зарахування цих коштів на погашення відсотків за користування кредитом є неправомірним та безпідставним.

З випискипо картцівід 12.09.2024за періодз 10.02.2018по 11.02.2024 вбачається,що відповідачкористувався платіжноюкарткою,зокрема використавкредитних коштівна суму185212,09грн таповернув 194754,91грн. Тобто, фактично отримані кошти позичальник повернув.

Також з даної виписки установлено, що позивачем нараховано відсотки за користування кредитом у розмірі 101728,54 грн та відсотки за послугою "Витрата у розстрочку" у розмірі 38315,70 грн.

Враховуючи, що позивачем не доведені обставини щодо наявності підстав для нарахування процентів за користування кредитними коштами та за послугою "Витрата у розстрочку", суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем фактично отримані у Банку кошти повернуті в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд, відмовляючи у позові, залишає за позивачем понесені ним судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 12,81,141,247,263-265,274-279 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629, 639, 1048-1050 ЦК України, суд

ухвалив :

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство "Універсал Банк", код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04114, м. Київ, вул.Автозаводська, 54/19;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун